Значення слова
Проба — перевірка, випробування властивостей, якостей чого-небудь і результат такої перевірки.
Приклад вживання

Попробуй написати вірш. Як проба, вдала? Ні? Пиши іще.

Походження

запозичено із середньолатинської мови, очевидно, через польську, рос. або нововерхньонімецьку (нвн. Próbe). Слат. proba «проба, випробування» пов’язане з лат. probo «випробовую; схвалюю», пов’язаним з probus «добрий; випробуваний, порядний, чесний».

Приклади в інших мовах

рос. проба, чес. vzorek, слов. vzorka, серб. узорак, хорв. uzorak, словен. vzorec, макед. пример

Варіанти написання
спроба

Перекладаємо слово проба

спит
12

Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point

9 лютого 2021

+++

27 березня

"не випробовуй мого терпіння"
-
не спит(к)уй мого терпіння ?

29 вересня

Так, "не спитуй".

29 вересня

+

спиток
11

Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point

4 лютого 2021

+++

17 травня 2021

Від того й брати на спиток - пробувати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3148-braty.html#show_point

27 березня

"не випробовуй мого терпіння" ?

6 лютого 2022

Наче й добре, непокоїть лише те, що наче маємо вже "іспит" для examination, а тепер ще "спиток" для sample. Тобто різні корені сходяться в один.

27 березня

вони й у Англійській теж мають таке схоже значення, experience, experimente, test, examination

пит
5

Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point

tréba
5

Uídgy пробувати trebouati/trébouati.

אלישע פרוש 3 лютого 2021
3 лютого 2021

Ви ж стояли, що "треба" це неруський твар, а руський – тереба. Добре запам'ятав це.

3 лютого 2021

A ne pamẽtaiete moyix zadnix zménoc na "tolocé" pro daunéixiy – pitomuy – skébely *TreT ← *TyreT (← **TeryT-) ← *TerT-?

3 лютого 2021

Звідки тоді "é"? Чому не "е"?

3 лютого 2021

Gadaiõ <é> e utorinne; ЕСУМ da ("дав" – aorist wd <dati>) <трі́ба>.

3 лютого 2021

А чи не може тут бути впливу церковнослов'янських трѣба та трѣбовати, які змінили первісне руське слово?

3 лютого 2021

Як сталося з словом вежа, лиш з вежою навпаки "і" на "е" змінилось – через поляків.

3 лютого 2021

Moge bouti, ta ne conecyno. Znacui ou rousscoho slofa sõty inxi nege ou <трѣба> u pamẽtcax...

4 лютого 2021

Знаєте, я вже й щодо форми <вежа>, лядської версії її не так певен... Вона стоїть очевидно на заснові (кінець кінцем, позбавленої критичності), що рефлексом "/ѣ/" має неодмінно бути такий звук, що його передає літера <і> чинного стандарта, аби таку форму можна було кваліфікувати як питому. Некритичність висновків, що за собою тягне такий підхід, полягає в безпосереднім ототожненні графем чинного письма (й не тільки чинного, а взагалі літер новітньої кирилиці) зо звуками, яких є насправді де більше ніж літер на позначення голосних у самій кирилиці, в результаті чого будь-яким реальним звуком чи звуковим елементом у специфічнім рефлексі, що не западає в ті, які можна передати літерами кирилиці, є просто ігноровано. В результаті, виникає дуже спрощена картина фонетики рус. мови, без урахування багатьох тонкощів і складнощів звукової системи її в цілому. Коли ж узяти до уваги всю строкатість рефлексів "/ѣ/" по всіх говірках, і зважити на те, що серед них суть і такі: [ʲɪ͡e ~ ʲɪ̯͡e ~ ʲɪ͡ɛ ~ ʲɪ̯͡ɛ], а після певних приголосних, з причини їх артикуляційної природи, зокрема губних, напр. /β̞~w/, чи й /r/, є втрата елемента [ʲ] в таких рефлексах річ цілком звичайна й добре засвідчена, а за тим далі й нейтралізацію (через послаблення) елемента [ɪ̯͡ ] в тих дифтонгах та дифтонгоїдах у різних говірках (маючи на гадці зокрема північні), в результаті виходить рефлекс: [ɛ]. Таким чином, припущення про локального походження (ймовірно, на теренах північних говірок) фонетичний розвиток *uēzya (<вѣжа>): [β̞ʲɪ͡eʒa ~ β̞ʲɪ͡ɛʒa] → [β̞ʲɪ̯͡eʒa ~ β̞ʲɪ̯͡ɛʒa] → [β̞ʲeʒa ~ β̞ʲɛʒa] → [β̞eʒa ~ β̞ɛʒa], й далі з розповсюдженням такої форми в инші говірки виглядає цілком логічним і ймовірним, усуваючи необхідність пояснення <е> в <вежа> лядським походженням.

9 лютого 2021

До речі, типологію розвитку значення "проба; пробувати" від "теребити ≈ прочищати, розчищати ← рвати, корчувати" можна бачити й у ягел. trial "проба, екзаменування й под.", пов'язаного з try, від давнішого trier, корінь якого первісно значи *"рвати; → корчувати", й очевидно є пов'язаний етимологічно з прасл. *tyr-/*ter- у руських словах <tereti/terti>, <terebiti; trebiti>, <teryati>, <tratiti> тощо.

скус
3
Oleksandr Šymčuk 13 січня
узір
1

Узір – Образец.
Взо́ром – по образцу.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point

Див. також "проба" у слов'янських мов: чес. vzorek, слов. vzorka, серб. узорак, хорв. uzorak, словен. vzorec.

куш
0

Кушати — пробувати, дегустувати.
Від прасл. *kušati.

Слово винищували за Союзу, щоб не створити плутанини з "братньою" російською мовою, де кушати значить просто їсти.

r2u.org.ua: кушати

Див. також: чес. zkuste, слов. skús, серб. покушај, хорв. pokušaj, словен. poskusite.

змагання
0
Panas Spec 9 лютого 2021
27 березня

це вже - дослідження - отимання досвіду

стрібунок
0
Парфентій Нікулішен 22 листопада 2023
визмога
0

Визможувати -- випробовувати -- перевіряти змогу

Роман Роман2 3 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
22 серпня 2023

А це точно запозичення з латини? У Грінченка є (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48681-proba.html#show_point)

23 серпня 2023

<А це точно запозичення з латини? У Грінченка є>

Xuiba Grincênco méti isclasti suœuy slœunic uicleucyno iz pitomo rousscuix slœu.

27 березня

"не випробовуй мого терпіння" ?

2 липня

Чому спроба як відміна тут, це інше. Або в обох є ще трохи інше значення

Поділитись з друзями