Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point
Від того й брати на спиток - пробувати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3148-braty.html#show_point
"не випробовуй мого терпіння" ?
Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point
Uídgy пробувати trebouati/trébouati.
A ne pamẽtaiete moyix zadnix zménoc na "tolocé" pro daunéixiy – pitomuy – skébely *TreT ← *TyreT (← **TeryT-) ← *TerT-?
Звідки тоді "é"? Чому не "е"?
Gadaiõ <é> e utorinne; ЕСУМ da ("дав" – aorist wd <dati>) <трі́ба>.
А чи не може тут бути впливу церковнослов'янських трѣба та трѣбовати, які змінили первісне руське слово?
Як сталося з словом вежа, лиш з вежою навпаки "і" на "е" змінилось – через поляків.
Moge bouti, ta ne conecyno. Znacui ou rousscoho slofa sõty inxi nege ou <трѣба> u pamẽtcax...
Знаєте, я вже й щодо форми <вежа>, лядської версії її не так певен... Вона стоїть очевидно на заснові (кінець кінцем, позбавленої критичності), що рефлексом "/ѣ/" має неодмінно бути такий звук, що його передає літера <і> чинного стандарта, аби таку форму можна було кваліфікувати як питому. Некритичність висновків, що за собою тягне такий підхід, полягає в безпосереднім ототожненні графем чинного письма (й не тільки чинного, а взагалі літер новітньої кирилиці) зо звуками, яких є насправді де більше ніж літер на позначення голосних у самій кирилиці, в результаті чого будь-яким реальним звуком чи звуковим елементом у специфічнім рефлексі, що не западає в ті, які можна передати літерами кирилиці, є просто ігноровано. В результаті, виникає дуже спрощена картина фонетики рус. мови, без урахування багатьох тонкощів і складнощів звукової системи її в цілому. Коли ж узяти до уваги всю строкатість рефлексів "/ѣ/" по всіх говірках, і зважити на те, що серед них суть і такі: [ʲɪ͡e ~ ʲɪ̯͡e ~ ʲɪ͡ɛ ~ ʲɪ̯͡ɛ], а після певних приголосних, з причини їх артикуляційної природи, зокрема губних, напр. /β̞~w/, чи й /r/, є втрата елемента [ʲ] в таких рефлексах річ цілком звичайна й добре засвідчена, а за тим далі й нейтралізацію (через послаблення) елемента [ɪ̯͡ ] в тих дифтонгах та дифтонгоїдах у різних говірках (маючи на гадці зокрема північні), в результаті виходить рефлекс: [ɛ]. Таким чином, припущення про локального походження (ймовірно, на теренах північних говірок) фонетичний розвиток *uēzya (<вѣжа>): [β̞ʲɪ͡eʒa ~ β̞ʲɪ͡ɛʒa] → [β̞ʲɪ̯͡eʒa ~ β̞ʲɪ̯͡ɛʒa] → [β̞ʲeʒa ~ β̞ʲɛʒa] → [β̞eʒa ~ β̞ɛʒa], й далі з розповсюдженням такої форми в инші говірки виглядає цілком логічним і ймовірним, усуваючи необхідність пояснення <е> в <вежа> лядським походженням.
До речі, типологію розвитку значення "проба; пробувати" від "теребити ≈ прочищати, розчищати ← рвати, корчувати" можна бачити й у ягел. trial "проба, екзаменування й под.", пов'язаного з try, від давнішого trier, корінь якого первісно значи *"рвати; → корчувати", й очевидно є пов'язаний етимологічно з прасл. *tyr-/*ter- у руських словах <tereti/terti>, <terebiti; trebiti>, <teryati>, <tratiti> тощо.
Узір – Образец.
Взо́ром – по образцу.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/60549-uzir.html#show_point
Див. також "проба" у слов'янських мов: чес. vzorek, слов. vzorka, серб. узорак, хорв. uzorak, словен. vzorec.
Кушати — пробувати, дегустувати.
Від прасл. *kušati.
Слово винищували за Союзу, щоб не створити плутанини з "братньою" російською мовою, де кушати значить просто їсти.
Див. також: чес. zkuste, слов. skús, серб. покушај, хорв. pokušaj, словен. poskusite.
Етимологія: goroh.pp.ua: треба
r2u.org.ua: стрібунок
А це точно запозичення з латини? У Грінченка є (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48681-proba.html#show_point)
<А це точно запозичення з латини? У Грінченка є>
Xuiba Grincênco méti isclasti suœuy slœunic uicleucyno iz pitomo rousscuix slœu.
Спиток – Проба, испытание.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55821-spytok.html#show_point
+++
"не випробовуй мого терпіння"
-
не спит(к)уй мого терпіння ?
Так, "не спитуй".
+