Що ще тут вигадувати? 🤷♂️
Зовсім різні ж речі. "Деморалізація" не має від'ємної конотації, як "розбещення", це просто пригнічення настрою, знесилення, не "неморальність", відсутність моральності.
тут вказано два значення, він мабуть про перше, хоча я теж думаю що друге частіше
Хай там як, ЕСУМ виводить се слово від "бестія" (том V, ст. 105).
Дійсно, для другого визначення може бути.
безвідповідальність - є як результатом втрати моральних цінностей, так і причиною цього
безвідповідальність - є як результатом втрати моральних цінностей, так і причиною цього.
ròznoróudgeigne
/rɔznoˈrowd͡ʒe͡iɲɲɐ/
___
Tvoreno mnoiõ œd ‹noróu› za ‘moral (pœdstœyno i primeitno)’, v. Gelex. I 533: ‹но́ров› ‘Sitte’; ‹норови́й› ‘sittlich, moralisch’ (tamge inchœi slova), ‹ròz•› za ‘dé•’ u phran. ‹démoraliser’, ta ‹•dgeigne› za ‘•isation, •ization’, œd ‹•diti› za gr. ‹•ίζω›, iz ‹•diti› he u ‹ona•diti, na•diti, pona•diti, prina•diti, la•diti›, otge ‹ròznoróuditi› = ‘to demoralize, démoraliser’. Prosto ‹•iti› (‹ròz•noróv•iti›) bui boulo, ceiny, gorye, ponevagy e ‹noróviti› iz inchami znaceignami (v. Gelex. I 533: ‹норови́ти›).
U Gelex. iz teamomy ‘moral’ sõty i slova na ‹cèstiu, •iv•› (v. II 1069: ‹чести́вий› ‘1. rechtschaffen, ehrlich’, ‘2. sittlich, anständig, moral, Sitten-’, ‘3. ehrsüchtig’; ‹чести́вно› ‘sittlich, moralisch’, ‘ehrfurchtsvoll’), ta tó e mnieye teaclo. I lat. ‹moral ( ← mos, mor•)› i rous. ‹noróu›, obie’ste œd teama ‘will, intend, volya, xotieti’ (por. rous. ‹noróviti›).
Na stor. 114 I e ou Gelex. I ‹вод› (‹з ро́ду і з во́ду›), iz perécladomy niem. he ‹Sitte› ta ‘Herkommen’, ta tam e ‘Sitte’ scorieye ‘custom’.
безвідповідальність, бездушність, безсоромність