2. У давнину були в нас іще різні дієслівні приставки, але з бігом віків погубилися. Було, напр., пре-, що часом і тепер ще можна спіткати.
Напр., у Словнику Грінченковому подається: предокучити, але це форми сумнівні — вони в нас перейшли на на- й ін. Це архаїзм.
Зникло й пред-, — воно перейшло на перед- передплатити, передбачити.
Ще колись і я був такої позиції. Але останнім часом мої знання стали ширши, й аргументації типу "не думаю", "у нас є так і так" ми суть нерозважливи. Ви так можете думати (чи не думати) зокрема через те, що надто сте звикли до мейнстрімної інформації про історію укр. м., значну частину якої є брано за аксіому. Раджу почати глядіти на руську мову комплексніше.
Як раз бути уважнішим до дрібниць і знати їх чим більше є вкрай важливе, а не робити висновки галопом. Й то не є "чіплятися за будь-які". Ваше твердження, що ті форми суть "чужі" є засновано тільки на самім твердженні, що вони суть чужі. Уяви про руську фонологію зокрема й руське мовознавство в цілому є скрізь проткано стереотипи й "традиційним" повторенням того самого, без критичної перевірки новими факти.
Але "перед" не має значіння "дуже" в українській мові. Якщо "пред" є стисле "перед", то він все ще не має мати значіння церковнослов'янського "пред", а мати своє вкраїнське значіння.
Репрезентативний — репрезентативний - представницький.
Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури.
Від латинського слова repraesento — представляю.
Англійська мова - representative.
Перекладаємо слово репрезентативний
Wd yau-i- u <yauíti> "to present, to represent" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: явити "показать; явить; предъявлять; заявить; дать знать; указать; обратить внимание; объявить; открыть; внушить; оказать; подать; изобрести; дать") tuoryeno cepenem -f (← *-u-; http://oldrusdict.ru/dict.html#: бесѣдивыи, блѧдивыи, богобоивыи, буивыи, вазнивыи, вѣдивыи, гладивыи ...).
Може бути.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66960-javljaty.html#show_point
Дам +.
Пред- є запозичення.
Іван Огієнко "Наша літературна мова" Сторінка 257
2. У давнину були в нас іще різні дієслівні приставки, але з бігом віків погубилися. Було, напр., пре-, що часом і тепер ще можна спіткати.
Напр., у Словнику Грінченковому подається: предокучити, але це форми сумнівні — вони в нас перейшли на на- й ін. Це архаїзм.
Зникло й пред-, — воно перейшло на перед- передплатити, передбачити.
Не думаю, що в нас такі форми в давнину були. У нас повноголосся.
А "пре-", "пред-" суть чужі форми.
Ще колись і я був такої позиції. Але останнім часом мої знання стали ширши, й аргументації типу "не думаю", "у нас є так і так" ми суть нерозважливи. Ви так можете думати (чи не думати) зокрема через те, що надто сте звикли до мейнстрімної інформації про історію укр. м., значну частину якої є брано за аксіому. Раджу почати глядіти на руську мову комплексніше.
Комплексніше глядіти на мову не значить чіплятися за будь-які дрібні "докази" питомости чужих форм.
Як раз бути уважнішим до дрібниць і знати їх чим більше є вкрай важливе, а не робити висновки галопом. Й то не є "чіплятися за будь-які". Ваше твердження, що ті форми суть "чужі" є засновано тільки на самім твердженні, що вони суть чужі. Уяви про руську фонологію зокрема й руське мовознавство в цілому є скрізь проткано стереотипи й "традиційним" повторенням того самого, без критичної перевірки новими факти.
Але "перед" не має значіння "дуже" в українській мові. Якщо "пред" є стисле "перед", то він все ще не має мати значіння церковнослов'янського "пред", а мати своє вкраїнське значіння.
А до чого є ту значення "дуже"? Яке ще їнше може бути значення <перед->?
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37309-pered.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/37310-pered-2.html#show_point
Нема значіннь "дуже", "сильно".
Відки воно там узагалі може бути? Не розумію, чому взагалі згадуєте таке значення в зв'язку з тим прийменником.
-
Представляти це росіянізм періоду Сталіна!
*au-i-dl-yn-.
*au-i-dl-ysk- (*<іавильскъ> – *іав-и-л-ьск-ъ).
*au-i-t-yn- (*<іавитьнъ> –*іав-и-т-ьн-ъ).
Що є ту семантична мотивація?
Хибить належне пояснення слова.