Значення слова
Погнали! — вигук для заклику щось розпочинати, до чогось братися чи швидко рушити.
Приклад вживання

Погнали дивитися відео!

Походження

рос. погнали!

Приклади в інших мовах

пол. idziemy! / ruszamy!

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово погнали!

гайда!
6
Микола Синяков 12 квітня 2023
12 квітня 2023

-
запозичено з турецької мови через посередництво південнослов’янських і румунської (рум. gáidă «тс.»);
тур.- gayda «тс.», можливо, походить від арабського gaita «тс.» або з іберських мов.– Sławski І 250;
goroh.pp.ua: гайда

2 травня 2023

і який переклад цього заклику ви пропонуєте? тільки прошу не здертий з мосовської.

12 червня

r2u.org.ua: Гайда кілька словників тут подають "хо́да!"

16 березня

12 червня

Мені подобається.

ну́мо!
,
ну́те!
5
Denys Karpiak 16 березня
16 березня

Перше вже додано.

16 березня

Ви просто вихопили, що вже й так збирався додати.

16 березня

І яким же чином я "вихопив"? І навіщо додавати однакові переклади, записані по-різному?

16 березня

Бо я реагував на цей переклад передніше та мав на меті додать це слово серед поданих двох. Ви ж од моєї реакції на слово почали були додавать свої варіянти.

16 березня

Так. Ви, добродію, поставили "-". О 17:20. Я о 17:29 додав слово й до 17:31 додавав переклади (див. розділ "останні події"). Додав переклад о 17:32. 12 хвилин. Скільки, по-Вашому, мені треба ждати?

16 березня

Небагацько часу минуло од моєї реакції, щоб мовить про ждати. Я вже казав, що мав на меті додать саме ці одповідники, що й зробив. Порівнюючи з вами, волію не накидувать прудко переклади "аби кількість була", тож дбало обмірковую перед тим. Далі товмачте самі.

16 березня

1) Звідки мені було знати, що Ви збиралися додавати переклади? Я думок на відстані не читаю.
2) Звідки мені було знати, що Ви збиралися додавати саме ці переклади? Я думок на відстані не читаю.
3) Минуло більше 10 хвилин. То питаю: скільки ждати треба?
4) Можна в обговоренні попросити зачекати

12 червня

++

рушаймо!
4

Слово підійде для останнього використання «погнали!».

Макс Мелетень 11 квітня 2023
16 квітня 2023

Треба щось таке ємкіше, простіше, влучніше, легковісне.
Це ж, насамперед, молодіжний сленг, а не канцеляризм чи якесь гасло 🤷‍♂️

12 червня

Хоча б "рушай" вже

17 квітня 2023

І це «гайда», але люди тут навідріз відхиляють його. Якщо так, то значення ми не знайдем.

пішли!
2
13 квітня 2023

Відверте здирання з російської. Ми маємо «ходімо».

13 квітня 2023

Краще "пашлі! " 😁🙈🤪

13 квітня 2023

Ну й до чого се? 😁🙈🤪

13 квітня 2023

"Відверте здирання з російської. Ми маємо «ходімо»."
Коли мови не знаєш, то й "Пішли" не є руським.🙈

14 квітня 2023

Якої мови, і до чого тут руська?

Припускаю, що ви мали на увазі московитську, хоча вони не мають жодного стосунку до русинів. Та гаразд.
Коли не знаєш московитську, то для тебе вигук «пішли!» як заклик до ходьби буде звучати дивно. Уяви, що ти чекаєш на зелене світло; воно загорається й тобі бабуся наказує «пішли!»; ти думаєш: «стривай, яке пішли? Ми ж стоїмо зараз. Чи ти про те що ми пішли до лікаря учора? Гей, чого ти тягнеш мене і кричиш, що я не розумію тебе?».

Так що, коли не знаєш, як ви написали, «руської», то значення аж ніяк зрозумілішим не стає.

2 травня 2023

Чого б то «руська» була за московитську? Руський = український.

2 травня 2023

От до чого доводять такі слова, як "рускій/рускіє", "русня", "русак", "руснявий" у нашій мові. Люди й слово "руський" починають сприймати як "московський". А "русин" як "сепаратист на Закарпатті". Дуже шкода, шо всі ці слова такі поширені сьогодні.

2 травня 2023

Я раніше коли чув "пішли" завжди думав собі "хто пішли? куди пішли?".

давай!
2
13 квітня 2023

Ви серйозно? Ви пишете, що усталене «гайда!» не наше, і тому не підходить, зате пропонуєте «пішли!» і «давай!»? Серйозно?

13 квітня 2023

"Ви пишете, що усталене «гайда!»" Глупій людині все усталене.
"«пішли!» і «давай!»? Серйозно?"
Ті слова є руськими.
r2u.org.ua: давай
Дава́й, дава́йте! (= ну-ка!) – ну, ну́м(о), дава́й, дава́йте, (вульг.) ке, ке́те! [Нум гурто́м співа́ть! (Гліб.). Ну́мо до пра́ці мерщі́й! (Грінч.). Дава́й він його проха́ти. Ке ста́ну і я ві́рші писа́ть (Квітка)].

2 травня 2023

> Глупій людині все усталене

Не гарно відразу людину дурною звати, а слово <Давай> у значінні яке Ви надаєте дійсно смердить москвою.
Гайда, до речі, справді давно всталене й поширене слово.

3 травня 2023

> а слово <Давай> у значінні яке Ви надаєте дійсно смердить москвою.
Арґумент.

Oleksa Rusyn 17 квітня 2023
17 квітня 2023

Не нокай, поки не запряг 😁🤷‍♂️

17 квітня 2023

Ваші "мовознавчі" доводи нерідко вбивають.

17 квітня 2023

Богато хто був убитий його доводами, що суть за межею розуміння...

17 квітня 2023

О, я ще "фільтрую базар" 😁
Щодня в мордокнизі мені таке накидають, що ого-го.
Це ви просто тут сидите в тепличних умовах. І гадаєте, що буде все так, як ви хочете 🤷‍♂️
А так не завжди буває, далеко не завжди

23 квітня 2023

Люди пропонують переклади, якщо людині він сподобався, вона ставить уподобайку і йде далі. Коли ж їй він не подобається, вона конструктивно доводить це. Ви же ставите усім необґрунтовано мінуси з фейспалмами, пишете «поганий переклад» та називаєте автора дебілом. Але ж щойно люди завантажили свій переклад, він не стає обов‘язковим до вжитку, це просто _спроба_ перекласти запозичення, яка якщо стане найуподобанішою, то буде включена до майбутнього словника відповідників до чужизмів від авторів сайту.

Хоча ви ж як прочитаєте це, то й далі будете ставити фейспалми та мавпочок під перекладами інших, чи не так?

24 квітня 2023

Ну, щодо того, що називаю когось дебілом, це помилились адресою.
Не фейспалм — а заум
Не мавпочок — а пичка
Якщо переклад дурний, то що ще можна поставити? 😁

26 квітня 2023

Пане Олексо, я не знаю, що вас вбиває, але ж ви самі додали дурню й посилання на оце:
НО виг.
Уживається як окрик, яким поганяють коней; ньо, вйо, гаття.
😱🙈🤦‍♂️😁
То що не так з мого боку?

11 травня

Не заум, а завм.
Не пичка, а перестаньте вказувати як кому говорити.

12 червня

Аби щось ляпнути. Завм 😱🤦‍♂️
Перестаньте вказувати, що кому перестати

руш!
2
Dandemis 3 вересня 2023
нумо!
2
Роман Роман2 16 березня
хо́да!
2

r2u.org.ua: Гайда в багатьох тут

Володимир 19 12 червня
12 червня

+ за r2u.org.ua.

гоп!
1

ГОП, виг.

1. Звуконаслідування, яким супроводжується стрибок, притупування в танці і т. ін. Сліпий по базару Оддирає постолами, Додає словами: «Ой гоп гопака! Полюбила козака» (Тарас Шевченко, I, 1951, 128).

2. розм. Уживається як присудок за знач. гопати. А той [баран] тільки вгору гоп! Як тріснув рогами, — Так старого [Вовка] й покотив Догори ногами! (Степан Руданський, Тв., 1959, 281); Руки дівчата їй простягли, вона схопила одну своєю.. та тільки — гоп! — уже на помості каблуками стукнула (Андрій Головко, II, 1957, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 124.

Ярослав Мудров 12 квітня 2023
12 червня

То не зовсім підходить?
І взагалі не кажи гоп, поки не перестрибнеш

ходїмте!
,
ходїм(о)!
1
Anton Bliznyuk 16 квітня 2023
16 квітня 2023

Чому через Ї?

16 квітня 2023

Я письмово розрізняю "і" з праслов'янського *ě/ѣ чи *e ( /і/ ), та "і" з *o ( /υ/ ). Перше пишу через "ї", як "лїс" (у родовому: лїсу), чи "пїч" (у родовому: печі), друге через "і", як у "віз" (у родовому: воза), чи "ніс" (у родовому: носа).

16 квітня 2023

Цікаво. А з якою метою?

16 квітня 2023

Бо ж не в усіх говорах те, шо ми позначаємо як "і", вимовляється всюди однаково. Як приклад, "нїс" (чоловіча подоба минулого часу від "нести") і "ніс" (моск. "нос"). У мене цього розрізнення нема, в деяких моїх старих сусідів воно є. Хоч говори, де ці дві вимови злилися в одну були й давніше, та таке розрізнення було набагато пошириніше, ніж воно є зара.

18 квітня 2023

І як та вимова виглядає слова «нїс»?

18 квітня 2023

Як вимова "нїс" та "ніс" відрізняється серед говірок? Якшо не чіпати карпатські говори, чи північні говори, бо в них рефлекс *o в новозакритому складі, або взагалі ціла система голосних часто зовсім інша за південно-східну й південно-західну, то різниця лежить у якості голосної та палаталізації. У слові "нїс" /ї/ має вище артикулювання [i] й пом'якшує попереднє /н/ до м'якого /н'/, коли в слові "ніс" /і/ (я пишу /υ/ ) має дещо нижчу вимову ( [ i̞~ɪ̝] ?) й не пом'якшує /н/. Також та голосна може бути злегка огублена, як залишок від давньої огубленої якості первісного *o.
Хоча хтось описує різницю лише в палаталізації, не якості самої голосної (про мене, то це спроба простенько описати делікатне явище задля простості, не точності; це можна вивести щонайменше з етимології нового "і", шо ця голосна первісно була задніша й нижча, а й тому наближалася до [і] поступово).

https://www.youtube.com/watch?v=hTQngzWlY-A — порівняйте "тіко" (<— тілько <— только) о 0:41, 0:46 та "потім" (<— потом) на 0:54 з "хтїв" (<— хтїти) на 1:14. Перше звучить маєже як "и", друге виразно пом'якшує "т".

https://www.youtube.com/watch?v=l9A-P221xog — "жидів" (<— жидов) на 0:05, "капіталістів" (<— капіталістов) 2:17, "жидів" знову на 2:20 проти "хотїв" на 1:50.

Ось ше лекція, де мовознавець трохи згадує за це (зразу з міткою часу): https://youtu.be/xukV_qchhuw?t=1287

Є кілька причин зникнення цього розрізнення. Юрій Шевелів наводить кілька можливих фонологічних факторів, які спонукали це злиття (частну з них я до кінця не розумію).

"... й розпочався процес утрати опозиції за твердістю/м'якістю зубних перед і (на користь повсюдного м'якшення), який охоплював дедалі нові говірки. Географічні межі тих діалектних зон, де названа опозиція зберігається, і тих, де її втрачено, точно не відомі. З наявних свідчень начебто випливає, що картина є досить строката й часто-густо мозаїчна, але в цілому число таких говірок упродовж останнього століття зростає."

"Непом'якшення приголосних пред і < o переважає в західно-лемківських, закарпатський (центральних і на захід від річки Топла) говірках (у цьому випадку йдеться про позицію перед ü), у північних говірках, що мають і (тобто головно в західнополіських), на Волині, на півночі Поділля та поблизу Умані — Черкас, Лисавета й Переяслава, а також у центральній частині Полтавщини, приблизно в межах зони, окресленої лінією Миргород — Нові Санжари — Полтава — Миргород. Натомість пом'якшення пригголосних у цій позиції частішше спостерігається на Закарпатті між річками Толпа та Лабірець, у бойківських і гуцульських говірках (тією мірою, якою в останніх представлений звук і < o), на Покутті та Буковині, на півдні Поділля, на Лубенщині та в степових говірках. Обидва варіанти віднаходяться в наддністрянських говірках, а в Добруджі спостерігається хитання між ними. Хоча ще не всі білі плями на мапі зліквідовані, вочевидь можна говорити про три головні центри іннновації: бойківсько-покутський, степовий та щее один невеличкий на Лубенщині. У степовій зоні ця інновація [зникнення розрізнення] здогадно може бути пов'язана з російськи впливом [бо там "и" може звучати лише перед м'якими приголосними], у бойківсько-покутській — із тамтешім інтенсивним тяжінням до м'якшення."

Цікаво далі:
"У літературній українській мові в позиції перед і < o донедавна вважалося бажаним непом'якшення d, t, i n, а також — меншою мірою — l, s, i z. Утім, із 1969 р., в рамцях загальної політики наближення української мови до російської, припоручається, навпаки, їх пом'якшена вимова."
- "Історична фонологія української мови" Ю. Шевельов, 59.5, ст. 927.

Інша причина занепаду такого розрізнення: на початку 20-го століття вкладачі харківського правопису вирішили письмово не розрізняти ці різні "і". Коли до правопису взялася вже радянська влада, вони також не стала вводити такі зміни до правопису. У них на меті було інше — приблизити правопис якомога ближче до московського. Тому й маємо нині лише "і-" ("інший") на початку слів, бо московське мовознавство прирівнює вкраїнське "і" до свого "и", а вже наше "и" до свого "ы". Тому коли в них "ы-" не може бути на початку слова, то й у нас такого бути не може. Хоча є раніші правописи, де така різниця відбивалася буквено. Найбільше відомий із них це правопис Желехівського, де "і", котре пом'якшує попередню приголосну, позначалося через " ї " (з його правопису я й списав такий запис).

Більше пізня причина занепаду: маємо частину покоління, котра під тиском СРСР позбулася вкраїнської мови на користь московської (або взагалі її не знала, як було з завезеними москалями), й виросло інше покоління, котре вкраїнську чуло лише з телевізора. А оскільки в телевізорі такої вимовної різниці не дотримувалися, то й люди про це не знають.

вйо!
1
Мирослав Боднар 16 квітня 2023
16 квітня 2023

+

16 квітня 2023

— Давай вйо звідси!
😁🙈

16 квітня 2023

Ха-ха-ха)) Не те мав на думці, коли давав це слово, та Ваш приклад звучить справді двозначно.

17 квітня 2023

✌👍

діймо
1
Роман Роман2 16 березня
гойда!
1
MKozub 2 червня
2 червня

Дрочило.

2 червня

Черпане, втім усталене?)

гей!
1
Ярослав Мудров 12 червня
12 червня

Теж не те. Взагалі може бути на цьому місці, але до нього частіше ще треба додати заклик, це тільки оклик

ну-ж-бо! (давайте)
1
або
нумо

нужбо "гайда" звідси, "гайда туди", "Ну-ж-бо" гайда за мною
,
Гайдамаки

ну-бо
0
Роман Роман2 16 березня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
12 квітня 2023

Гоп! Гоп-гоп-гоп!
Коротке, влучне, співзвучне англійському go!

13 квітня 2023

Читав переклад «У пошуках Аляски», де замість англійського «Go-go-go!» українською переклали як «Гайда-гайда-гайда!».

13 квітня 2023

ГА́ЙДА́ (вигук, заклик до початку руху чи роботи)
запозичення з турецької мови (в російську – з татарської);

16 квітня 2023

Та! лишімо його.

16 квітня 2023

🙈🤦🏻🤡🙈🦧
Давайте всі черпання залишати, бо для чого українську розвивати.

17 квітня 2023

Українська розвивається як і запозиченнями, так і своїми перекладами. Для мови погане саме радикальне входження в один з цих двох шляхів.

2 червня

Точно перейняток? Думаю нормальне

12 червня

Точно. У нас не закликали до дії дієсловами минулого часу.

12 червня

Женімо

Поділитись з друзями