Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Rœzniça méidj eaghelscuimi slovami 'thus', 'hence', 'therefore' e nevelica, ta e. Rœunogy i méidj rousscuimi 'tomou', 'otge', 'œdtac' — znacyéinnha blizca, ta ne totogyna:
'tomou' poyasnhaié vinõ / pryõ ("reason, cause"), œdpoviedaiõtchi na puitainnhe: "ceomou?", i naiblizje teacné slovou "therefore" u eaghelscie ;
'œdtac', istoslœuno *'œtu ta' = "œd toho", cde 'ta' e roden pad œd 'to' m. r. "that", + *•ku → ‹•c›, teacné naiblizje eaghelscomou 'hence' ≈ "from this point ; from the aforestated follows this and that". Slovo ‹œdta•c› bez tac e rœuno slovou ‹œdtui› "therefrom", iz rœzniçeiõ cyto ‹œdta•c› e œd mõgyscoho rodou 'to — coho/ceoho?: ta', a 'œdtui' e œd géinscoho rodou 'ta — coho/ceoho?: tui' ;
'otge' e naiblizje eaghelscomou 'thus', i scorieye znacity ne sliedstvo ci vinõ / pryõ, a rœunainnhe znacyéiny dvou tverdgéiny, na pr.: »Muisliõ otge esmi« znacity "tó cyto [ya] muisliõ" znacity ci e rœuno tomou cyto "[ya] esmi" — se ne e sliedstvo, sb. ne znacity: "tomou cyto ci cerez te cyto [ya] muisliõ → tomou [ya] esmi", ni ne znacity "[ya] muisliõ, i yz seoho pluiné cyto [ya] esmi".
Ні, бо маємо багацько питомих і вже відомих слів проти цього скалькованого слова з німецької.
»Ні, бо маємо багацько питомих«
A slovo ‹œdtac› e pitomo.
《А тут часом не до Чистилища?》
Хиба що для тих, що вчились сучмови з шкільних книжок, а не української з живих вуст і творів класиків: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/65/mode/1up?q=відтак.
《A slovo ‹œdtac› e pitomo.》
Не вигадуйте. Слово "так" узагалі не може приймать префіксів. А одначе, як ви такі певні своєї правди, то наведіть приклади з народної творчості чи давніших класиків із цим словом.
Якщо це "штучний новотвір в Галичині", то наше ж, ще й самобутнє. Ну чисто за способом схоже на наведені німецькі, але я щось не бачу з чого саме скалькували буквально, а з'єднувати прийменники це не тільки німецьке
Ну і що "ЗМІ" плутають українські слова з не дуже схожими російськими це проблема радше самих ЗМІ, а не слів
Калька + для людей чуже слово, що ЗМІ тепер активно поширюють, силкуючись завести в ужиток.
»Якщо це "штучний новотвір в Галичині"«
Ne 'yac cyto'. Slovo ‹œdtac› e DÓUGYNO bouti daunye, na tylie toho cyto 'ta' u 'œd•ta•c' teagné do dréünioho razou ci uzorou izcloniennha zaimene 'to' — mõgyscoho rodou "that" (porœunaite: 'to mõgy' = "that man", 'to stœul' = "that table" tc.): 'to' — 'coho/ceoho?: ta' = "toho". Otge se slovo bie dóugyno boulo vuinicti iesce u dobõ daunieychõ za uzœur 'tuy — toho' "this one — of that one'.
»Калька + для людей чуже слово«
'Calque' ( = yn cerpan pereclad) yz ceoho, yz yacui móuvui?? Ni u leadscie, ni u céixscie ci slovaçscie, ni u veatscie, ni u serboxorvatscie ya, osœbno, nicy tacoho ne znaiõ. Ci Vui cazjete 'calyca' ne use cyto Vui ne ròzoumieyete i cyto ne e totogyno iz veatscoiõ?
Докори свої пишіть Огієнкові https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/65/mode/1up?q=Відтак
А що вже Ваші розповіді про ймовірну давність цього слова, то це все балачки.
"Відтепер" теж погане слово? Бо ж галицьке. Маємо право тільки на ті слова і словосполуки, які обовʼязково є і в російській.
Чому він "штучний"?Ким "зроблений"?Нащо "зроблений"?
Стільки запитань і жодних відповідей
Poyasnyeinïe pœd 'Походження' e póuna dournya.
Meidyu znacyeinïami "potœumy, pœusylé toho" ta "ôtge, tomou" ne'ma protirécïa — obé bo znaceaty naslédnœsty.
Napr., i eaghelscoe ‹thereupon› e peruœstno œd znacyeinïa "slédomy za danoiõ déyeiõ".
Rousscoe ‹œdtac› e œd ‹œd› + ‹ta› — rodœu pad œd ‹to› "that" — *‹œd ta› "œd toho" + ceastiça ‹-c›, hi u blr. ‹ды-к›, veat. ‹да-к›, slvc. ‹tuna-k›, ‹asi-k›.
Чергове божевілля. Перекладати українське слово, тому що це галицький новотвір? Так може і еволюцію зупинити, повернути все зуспіт та маринуватися у власному соку? Якесь хворобливе бажання загнати мову в ярмо 150-річної давнини, яка з тріском програватиме конкуренцію за українця іншим мовам, бо ви намагаєтеся вичавити з неї різноманіття, гнучкість. Це химерне прагнення законсервувати мову прирікає її на занепад і зникнення.
Добродію, божевілля таки невдатно ліпити слова й подавать це за "еволюцію".
<Якесь хворобливе бажання загнати мову в ярмо 150-річної давнини, яка з тріском програватиме конкуренцію за українця іншим мовам, бо ви намагаєтеся вичавити з неї різноманіття, гнучкість. Це химерне прагнення законсервувати мову прирікає її на занепад і зникнення.>
Оце Ви написали зовсім не до діла. Котре з поданих слів замість "відтак" збіднює "гнучкість"? Сила слів є, з котрих можна скористаться, та Ви правите за якесь ярмо.
Слово належно утворене. Ба сам факт, що воно існує і вживається, свідчить про його потрібність. Неправильне вживання цього слова в деяких ЗМІ – радше проблема журналістів і редакторів, а не вада самого слова. Хоча це не рідкість, коли з плином часу слова можуть набувати ширших тям, не бачу в цьому великої проблеми.
Ви помиляєтесь. І як же його творили?
Усе життя жив без ані однісінької потреби вживать цього слова, як і сила людей, котрих я знаю, що вони змалку говорять українською та все перепитують що воно значить оте "відтак". Цього слова почуєш хіба що в химерній редакторській мові ЗМІ.
»Перекладати українське слово, тому що це галицький новотвір?«
Se ne e 'novotvœur'. Cytiete moyõ izmiencõ vuisje.
»Усе життя жив без ані однісінької потреби вживать цього слова«
Sõty lioudi yaçi use gittye móuveaty "bou" ta "mou" i cuivui. I cyto dalye?
Se ne e 'novotvœur'. Cytiete moyõ izmiencõ vuisje.
___
+++
<Sõty lioudi yaçi use gittye móuveaty "bou" ta "mou" i cuivui. I cyto dalye?>
І Ви серед їх? Спробуйте хоч трохи прислухатись як люде говорять.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Відта́к, нар. Потомъ, затѣмъ. Треба привітати, відтак його до хатоньки миленько просити. Гол. ІІІ. 464. Треба Богу ся помолити, відтак на войну йти. Гол. І. 11.
Тужли́во, нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.
І що з того? Ба в давнішому словнику Уманця та Спілки примітка: «відта́к (Гал.)».
І, звичайно, джерела, що їх недурно зоставив Грінченко:
«Гол. = Народныя пѣсни галицкой и угорской Руси, собранныя Я. О. Головацкимъ... Изд. Императорскаго О-ва Исторіи и Древн. Россійскихъ. М. 1878. Въ четырехъ книгахъ, которыя обозначаются въ словарѣ римскими цифрами.
Федьк. Пов. = Повісті Осипа Федьковича. З переднім словом про галицько-руське письменство Мих. Драгоманова. К. 1876.»
Усі галицькі.
《Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)...》
Наша пісня гарна, нова... Я вам уже стонадцять раз казав, що Грінченкового словаря треба читать розуміючи, бо він збирав слова з усіх українських земель і найчастіше не додавав примітки до слів, не вживаних поза західними землями, а ви знову за рибу гроші.
《І що з того?...》
Ваша правда, Денисе. Оце й значить читать розуміючи.
goroh.pp.ua: пактой
+++