Rœzniça méidj eaghelscuimi slovami 'thus', 'hence', 'therefore' e nevelica, ta e. Rœunogy i méidj rousscuimi 'tomou', 'otge', 'œdtac' — znacyéinnha blizca, ta ne totogyna:
'tomou' poyasnhaié vinõ / pryõ ("reason, cause"), œdpoviedaiõtchi na puitainnhe: "ceomou?", i naiblizje teacné slovou "therefore" u eaghelscie ;
'œdtac', istoslœuno *'œtu ta' = "œd toho", cde 'ta' e roden pad œd 'to' m. r. "that", + *•ku → ‹•c›, teacné naiblizje eaghelscomou 'hence' ≈ "from this point ; from the aforestated follows this and that". Slovo ‹œdta•c› bez tac e rœuno slovou ‹œdtui› "therefrom", iz rœzniçeiõ cyto ‹œdta•c› e œd mõgyscoho rodou 'to — coho/ceoho?: ta', a 'œdtui' e œd géinscoho rodou 'ta — coho/ceoho?: tui' ;
'otge' e naiblizje eaghelscomou 'thus', i scorieye znacity ne sliedstvo ci vinõ / pryõ, a rœunainnhe znacyéiny dvou tverdgéiny, na pr.: »Muisliõ otge esmi« znacity "tó cyto [ya] muisliõ" znacity ci e rœuno tomou cyto "[ya] esmi" — se ne e sliedstvo, sb. ne znacity: "tomou cyto ci cerez te cyto [ya] muisliõ → tomou [ya] esmi", ni ne znacity "[ya] muisliõ, i yz seoho pluiné cyto [ya] esmi".
Ні, бо маємо багацько питомих і вже відомих слів проти цього скалькованого слова з німецької.
»Ні, бо маємо багацько питомих«
A slovo ‹œdtac› e pitomo.
《А тут часом не до Чистилища?》
Хиба що для тих, що вчились сучмови з шкільних книжок, а не української з живих вуст і творів класиків: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/65/mode/1up?q=відтак.
《A slovo ‹œdtac› e pitomo.》
Не вигадуйте. Слово "так" узагалі не може приймать префіксів. А одначе, як ви такі певні своєї правди, то наведіть приклади з народної творчості чи давніших класиків із цим словом.
Якщо це "штучний новотвір в Галичині", то наше ж, ще й самобутнє. Ну чисто за способом схоже на наведені німецькі, але я щось не бачу з чого саме скалькували буквально, а з'єднувати прийменники це не тільки німецьке
Ну і що "ЗМІ" плутають українські слова з не дуже схожими російськими це проблема радше самих ЗМІ, а не слів
Калька + для людей чуже слово, що ЗМІ тепер активно поширюють, силкуючись завести в ужиток.
»Якщо це "штучний новотвір в Галичині"«
Ne 'yac cyto'. Slovo ‹œdtac› e DÓUGYNO bouti daunye, na tylie toho cyto 'ta' u 'œd•ta•c' teagné do dréünioho razou ci uzorou izcloniennha zaimene 'to' — mõgyscoho rodou "that" (porœunaite: 'to mõgy' = "that man", 'to stœul' = "that table" tc.): 'to' — 'coho/ceoho?: ta' = "toho". Otge se slovo bie dóugyno boulo vuinicti iesce u dobõ daunieychõ za uzœur 'tuy — toho' "this one — of that one'.
»Калька + для людей чуже слово«
'Calque' ( = yn cerpan pereclad) yz ceoho, yz yacui móuvui?? Ni u leadscie, ni u céixscie ci slovaçscie, ni u veatscie, ni u serboxorvatscie ya, osœbno, nicy tacoho ne znaiõ. Ci Vui cazjete 'calyca' ne use cyto Vui ne ròzoumieyete i cyto ne e totogyno iz veatscoiõ?
Докори свої пишіть Огієнкові https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/65/mode/1up?q=Відтак
А що вже Ваші розповіді про можливу давність цього слова, то це все балачки.
"Відтепер" теж погане слово? Бо ж галицьке. Маємо право тільки на ті слова і словосполуки, які обовʼязково є і в російській.
А чим слова Огієнка не балачки? Він просто твердить, що то новотвір без жодного доказу. До того ж, той є знаний із свого передсуду до західних говорів.
Чому він "штучний"?Ким "зроблений"?Нащо "зроблений"?
Стільки запитань і жодних відповідей
Poyasnyeinïe pœd 'Походження' e póuna dournya.
Meidyu znacyeinïami "potœumy, pœusylé toho" ta "ôtge, tomou" ne'ma protirécïa — obé bo znaceaty naslédnœsty.
Napr., i eaghelscoe ‹thereupon› e peruœstno œd znacyeinïa "slédomy za danoiõ déyeiõ".
Rousscoe ‹œdtac› e œd ‹œd› + ‹ta› — rodœu pad œd ‹to› "that" — *‹œd ta› "œd toho" + ceastiça ‹-c›, hi u blr. ‹ды-к›, veat. ‹да-к›, slvc. ‹tuna-k›, ‹asi-k›.
Чергове божевілля. Перекладати українське слово, тому що це галицький новотвір? Так може і еволюцію зупинити, повернути все зуспіт та маринуватися у власному соку? Якесь хворобливе бажання загнати мову в ярмо 150-річної давнини, яка з тріском програватиме конкуренцію за українця іншим мовам, бо ви намагаєтеся вичавити з неї різноманіття, гнучкість. Це химерне прагнення законсервувати мову прирікає її на занепад і зникнення.
Добродію, божевілля таки невдатно ліпити слова й подавать це за "еволюцію".
<Якесь хворобливе бажання загнати мову в ярмо 150-річної давнини, яка з тріском програватиме конкуренцію за українця іншим мовам, бо ви намагаєтеся вичавити з неї різноманіття, гнучкість. Це химерне прагнення законсервувати мову прирікає її на занепад і зникнення.>
Оце Ви написали зовсім не до діла. Котре з поданих слів замість "відтак" збіднює "гнучкість"? Сила слів є, з котрих можна скористаться, та Ви правите за якесь ярмо.
Слово належно утворене. Ба сам факт, що воно існує і вживається, свідчить про його потрібність. Неправильне вживання цього слова в деяких ЗМІ – радше проблема журналістів і редакторів, а не вада самого слова. Хоча це не рідкість, коли з плином часу слова можуть набувати ширших тям, не бачу в цьому великої проблеми.
Ви помиляєтесь. І як же його творили?
Усе життя жив без ані однісінької потреби вживать цього слова, як і сила людей, котрих я знаю, що вони змалку говорять українською та все перепитують що воно значить оте "відтак". Цього слова почуєш хіба що в химерній редакторській мові ЗМІ.
»Перекладати українське слово, тому що це галицький новотвір?«
Se ne e 'novotvœur'. Cytiete moyõ izmiencõ vuisje.
»Усе життя жив без ані однісінької потреби вживать цього слова«
Sõty lioudi yaçi use gittye móuveaty "bou" ta "mou" i cuivui. I cyto dalye?
Se ne e 'novotvœur'. Cytiete moyõ izmiencõ vuisje.
___
+++
<Sõty lioudi yaçi use gittye móuveaty "bou" ta "mou" i cuivui. I cyto dalye?>
І Ви серед їх? Спробуйте хоч трохи прислухатись як люде говорять.
пакто́й – «після того, потім»
goroh.pp.ua: пактой