Іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім.
(Леся Українка)
– Душе щаслива, Даю тобі талант яркий, Будь сильна ти, і ясна, і мислива, Твій ум живий, твій зір палкий! (І. Франко)
За шпилями-скалами округи видко .. далеко темнії гаї, що попозлочувані вони іскряним сонечком.
(Марко Вовчок)
Чітко зазначено, що це полонізм утворений од слова яскра (те, що українською іскра). Один з одповідників українізована форма. Є уривок з граматики, де вказано, що це запозичення
Ну це ви зараз написали, а раніше не було. Та й словники ніби пишуть як було, без того що полонізм
goroh.pp.ua: яскравий (і це текст з етимологічного словника в 7 томах), ви ж якраз це цитуєте в походженні
Це не українська форма! Хай тоді мидло, а не мило, головне що од псл. mydlo
<від псл. jask-ravъ(jь)>
𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆
Се суть 'прасловянськи реконструкційи' в дусї ‹мотоцикл› од прасл. *motocyklъ, чи ‹коньяк› од прасл. *konьjakъ.
<Се є неруський твар...>
Тоди й ‹ясен/ясний›, ‹ясувати›, ‹пояснити, поясняти, poyasnyeinïe› суть неруські твари.
«Швидко ціла купа ломаччя розгорілася ярим огнем.» (І. Франко)
«Море .. переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом. (Леся Українка)»
Граматика української мови Ч. 1. Етимологія 1913р. Нечуя-Левицького: «Неможна писати галицького й чернігівського слова яскравий, бо воно польське (в Черніговщині є й тепер в народн. мові чимало польських слів), а в нас є слово ярий; воно значиться і лютий (ти чорт яроі баби, приказка), і дуже ясний (яра рута): Посіяла яру руту над водою та виросла яра рута з лободою (пісня), ярий колір.»
+++