Згоджуюсь. -ейський таки не до ладу гучить.

<чепень "ей-" чужий>
Змінив.

Чому Ви віддаєте голос за відміну з -ка?

《Чому Ви віддаєте голос за відміну з -ка?》
А який є привід цього не робить?

-ка – меншильний наросток з пестливою конатацією. Годиться для невеликих угрупуваннів, та не для великих союзів.

З якого дива це меншильний наросток? Є сила слів, де він не має такого значіння: "звістка", "кістка", "дочка", "невістка", "книжка", "жатка", "віялка" тощо. У совку були Комуністична спілка молоді, професійні спілки з мільйонів спільників.

Добре, нехай.

Навіщо? Може, дасте приклади українських прикметників, що їх утворили отак само?

Дорійський від назвища особи давньо-грецького племені дорійців дорієць
Альпійський від гір Альпи
Ренійський від міста Рені
Турійський від річки Турія

2 останні з них – українські, з них Рені – 100% питоме. За Турію не певний, та коли вона питома, то це приклад точнісінько такого ж словотвору.

Також з опису переднішого допису:

Буддійський від Будда
і
Канадійський від Канада.

Канадійський — англосуржик, калька з англ. Канадіан

Буддійський — залишили в укр. мові, щоб не плутати з будський, від. Буда
Ренійський, щоб не плутати з Ренном

Альпійсьпий можна було б альпський, але чотири приголосних поспіль, тому залишили з чужим наростком.

Згоджуюсь.

З церковнослов'янської? Так
Московська приблуда? Докази?

Та я вже казав за це давніше. Підказую: розберіть це слово на частини чи, як вам ліньки, зазирніть лишень до етимологічних словниць.

сою́з
запозичено із церковнослов’янської мови;
цсл. съѭзъ, як і стсл. съѫзъ, «зв’язок, узи, пута, союз», съвѫзъ «тс.», др. съвузъ «зв’язок, узи», съузъ «тс.», зводиться до псл. sъvǫzъ «зв’язок», пов’язаного чергуванням голосних з sъvęzati «зв’язати», похідним від vęzati «в’язати»;

"Український стилістичний словник". Огієнко в йому засвідчив як більшість уживала слова. "Европа" – тілько галицьке.

До речі, засвідчив він і те, що має бути не "цілів", а "цілей", коли ви ніби писали десь, що закінчення -ей це польщина. Невже він був правий?