Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою… (Стар., Вибр., 1959, 59); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Хотк., Довбуш, 1965, 160); Напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку (Л. Укр., V, 1956, 312).
Олександр Дудар,
безпліддя : безплідність. Або й безплід (ги безвідь, безлік, безлич, бездіб, безгар). Гадаю слово плід таки може ступити за "result" в деяких контекстах. Ба, й латинською є "результат" із окрема fructus (крім proventus).
Друс. снага "успіх, удача. діяльність; діла"; ЕСУМ: рус. снага "сила", ч., слвц., стсл. снага/snaha "зусилля; прагнення".
Я бим словом снага передав із окрема такі різні тями: "business", "спроба", "результат", "енергія", попри й
(снадно) велику різницю меджи тими тямами. Річ є в тім що ті різні тями плинуть із різного погляду – часового – на первісний товк слова снага – *"засноване~план, плановане", коли брати за правду що корінь його є *snō- (→ *sna-) : *snou- в снувати *"ткати [проєкт, план, замисел]" (див. ЕСУМ). Снага-"спроба" є *"зусилля ДО результата-успіху". Снага-"результат" є *зусилля ПІСЛЯ діяльности-зусилля". Снага-"business-діяльність" є сама реализація "зусилля-плану-проєкта-задуму-("заснованого") в даний час. Снага-"енергія" є *"сила, потрібна для реализації, діяльности, проєкта, плану, спроби, досягнення результата. Різницю тих тям може передати сам контекст. В разі збігу тих тям в реченні декотру з їх може бути передано їншим синонимом до будь якої з їх, о сточ: "результат діяльності/ ...
... спроби/бізнесу" я бим передав: "плід снаги" (рівни лат. fructus за "результат" і "плід"), або "слід снаги" (рівни норв. følge за "результат" і "слід").
Тями "спроба" та "результат" в однім реченні:
"Лідерство після трьох спроб утримував Торкільдсен, але в своїй четвертій спробі результат 87,17 м, ..."
– я бим передав так:
По третє первува Торкильдсен, по четверте же стиже йно на 87,17 м, ...",
або:
"На третю снагу / Третьою снагою первува Торкильдсен, а на четверту снагу / четвертою снагою стиже йно на 87,17 м, ...",
або:
"Первувавши по третє / на третю снагу, стиже Торкильдсен ино на 87,17 м по четверте / на четверту снагу, ..."
"Результат" є вузький термін.
Навіть на СУМі під терміном "результат" подається не перелік різних пояснень ("1) ось таке; 2) ось таке; 3) ще таке"), а одне визначення з підгрупами.
Карл-Франц Ян Йосиф,
даний там один товк, а не кілько, не мінить те що то не є вузько-спеціальний термін у вузькім змислі. Про те свідчить и те що в різних инших мовах на тяму "результат" є по кілько слів, в кожного з яких є й по кілько їнших товків.
Чепінь ви- тут нич до сути того, що може виразити й саме плід, не дає. Просто зайво тяжить слово. Латинню є "результат" яко й "плід" – fructus, а не +effrugamentum (не існуюче). Якісний твар слова є щадливий.
А мені подобається, що маємо подвійну форму (бо ж дійсно її маємо, ваше небажання її мати не забере факту, що в словниках вона є, отже вкраїнському наріду не чужа), для поезії це просто прекрасно, це як мла та імла, мховий та імховий, ще та іще, згоріти та ізгоріти, ржа та иржа, скрий та искрий, вчитися та учитися.
Для поезії можливість вжити як одно-, так і двоскладове слово, це ж прекрасно!
Не вам вирішувати, що є мотлох, а що ні. Якщо щось може принести користь, це уже не мотлох апріорі.
Подвійність форм слів різноманітнить українську поезію, власне одна з найбільших шкод, яку принесли українській мові сліпі пуристи минулого, це втрата форм з "-із" (ізтемніти, ізмарніти, ізбліднути, ізщеміти), це ж ізбіднило нашу поезію, хоч ще Шевченко повен таких слів (у Кобзарі).
Не нехтуйте поезією, Єлісеє, мова це не лише підручники і наукові статті, мова це пісні і вірші, поеми і опери, колискові і поминальні пісні. Нічого поганого від двоїстої форми слова українській мові не трапиться, а десь народжується поет, яому це дозволить влучно передати думку своїм віршом.
Думаю, що слово "урожай" теж можна вживати у контексті результату на взір словосполучень "плоди праці" чи "плоди творчості". Пропоную це слово теж уживати в контексті результату для художнього письменництва.
А про мене є врожай за "результат" надто мічено перенісністю. Тями плід та слід за "результат" є, найменше, знано й передже в ужитку в різних мовах, и в руській. За тямою же "врожай" я сякого вжитку передже ни в руській, ни в инших мовах не знаю. Словацькою йде казати (й таки кажуть) "ovocie práce" – "плоди≈результат труду/стради", тягу ж "úroda práce" в словацькій не досити ниде. :)
Я не стверджую, що "урожай" вживають у контексті результату. Я лишень пропоную його теж вживати для художнього письменництва у переносному значенні на взір "Урожаєм моєї виснажливої праці стала ця прекрасна збірка віршів...", бо я цю тяму не взяв од московської мови.
Результат — кінцевий наслідок послідовності дій.
Генерал чекає на результати розвідки.
англ.-лат. resultāre — відскік
Перекладаємо слово результат
Мова лилася, кипіла.. Про злі у розлуці пригоди, Про скутки нерівного бою… (Стар., Вибр., 1959, 59); Агітація мала незначні скутки: жодній агітації Єлена не піддавалася (Хотк., Довбуш, 1965, 160); Напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку (Л. Укр., V, 1956, 312).
було таке, але його давить вагою дієслова "скути"
ску́ток - толкъ, результатъ, послѣдствіе, дѣло. / - Словниця української (або Юговоруської) мови. 1873 - С. 109. https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA109&hl=uk#v=onepage&q&f=false
В польській мові це нормальне слово на позначення результату... Чи потрібне воно нам, коли є "вислід" наприклад?
Стривайте, а шо тади “wynik” по-польськи значить?..
У чому різниця між “skutok” та “wynik”?
Wynik badań - результат досліджень.
Skutek działań - наслідок дій.
Відчуваєте різницю?
+
sum.in.ua: Skutok
Підпираю !
r2u.org.ua: скуток
ЕСУМ подає як полонізм це слово, хоч звісно що радянському ЕСУМу слід не довіряти, а перевіряти дуже обережно.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/скуток
Ще провіряйте.
Для деяких варіяцій пасує.
Приросток "-на" показує повну насиченість дією. В процесі слідування досягли повного насичення - наслідку (результату).
+
r2u.org.ua: наслідок
Гоже !
Добре в значенні наслідку, висновку чи результату дослідження чогось
Слово має дещо ине значення:
r2u.org.ua: вислід
Пошук відповідників до чужизмів починає давати помітні плоди (результати). :-)
Безрезультатний?
Безплідний. А що? :-)
Безрезультатність – безпліддя?
А чому б і ні? :-)
uk.wikipedia.org/wiki/Безпліддя
Олександр Дудар,
безпліддя : безплідність. Або й безплід (ги безвідь, безлік, безлич, бездіб, безгар). Гадаю слово плід таки може ступити за "result" в деяких контекстах. Ба, й латинською є "результат" із окрема fructus (крім proventus).
Від мене +.
+
r2u.org.ua: виплід
(З)добу́ток – результат:
r2u.org.ua: результат
r2u.org.ua: результат
Иносе !
Те, шо виникає внаслідок чогось. Сталий термін в польській та білоруській мовах.
Ще один з можливих синонімів
Друс. снага "успіх, удача. діяльність; діла"; ЕСУМ: рус. снага "сила", ч., слвц., стсл. снага/snaha "зусилля; прагнення".
Я бим словом снага передав із окрема такі різні тями: "business", "спроба", "результат", "енергія", попри й
(снадно) велику різницю меджи тими тямами. Річ є в тім що ті різні тями плинуть із різного погляду – часового – на первісний товк слова снага – *"засноване~план, плановане", коли брати за правду що корінь його є *snō- (→ *sna-) : *snou- в снувати *"ткати [проєкт, план, замисел]" (див. ЕСУМ). Снага-"спроба" є *"зусилля ДО результата-успіху". Снага-"результат" є *зусилля ПІСЛЯ діяльности-зусилля". Снага-"business-діяльність" є сама реализація "зусилля-плану-проєкта-задуму-("заснованого") в даний час. Снага-"енергія" є *"сила, потрібна для реализації, діяльности, проєкта, плану, спроби, досягнення результата. Різницю тих тям може передати сам контекст. В разі збігу тих тям в реченні декотру з їх може бути передано їншим синонимом до будь якої з їх, о сточ: "результат діяльності/ ...
... спроби/бізнесу" я бим передав: "плід снаги" (рівни лат. fructus за "результат" і "плід"), або "слід снаги" (рівни норв. følge за "результат" і "слід").
Тями "спроба" та "результат" в однім реченні:
"Лідерство після трьох спроб утримував Торкільдсен, але в своїй четвертій спробі результат 87,17 м, ..."
– я бим передав так:
По третє первува Торкильдсен, по четверте же стиже йно на 87,17 м, ...",
або:
"На третю снагу / Третьою снагою первува Торкильдсен, а на четверту снагу / четвертою снагою стиже йно на 87,17 м, ...",
або:
"Первувавши по третє / на третю снагу, стиже Торкильдсен ино на 87,17 м по четверте / на четверту снагу, ..."
"Успіх ( = "результат")" та "діяльність" в однім реченні:
"Успіх діяльності будь-якої неприбуткової організації залежить від: здатності вірно планувати; швидкого реагування на зміни в суспільстві та на..."
"Неспориня спіє для: розумного снуву/снування/снуття; пряткости/прятивости/кміткости/кметивости вз міни сяберські, та ...",
або:
"Спіх (снаги) якої неспоринї лежить/стоїть на: розумнім/належитім снутті, пряткости/кміткости вз міни сяберські, та на ..."
Може годитися як додаткове слово, але переконаний, мусить бути і головне слово без полісемії.
Карл-Франц Ян Йосиф,
слово "результат" не є вузько-спеціальний термін, тому нема потреби в однім головнім слові.
"Результат" є вузький термін.
Навіть на СУМі під терміном "результат" подається не перелік різних пояснень ("1) ось таке; 2) ось таке; 3) ще таке"), а одне визначення з підгрупами.
Карл-Франц Ян Йосиф,
даний там один товк, а не кілько, не мінить те що то не є вузько-спеціальний термін у вузькім змислі. Про те свідчить и те що в різних инших мовах на тяму "результат" є по кілько слів, в кожного з яких є й по кілько їнших товків.
Послі́док – залишок, результат:
r2u.org.ua: результат
як буде з Литовської
Тут сайт для очищення мови від запозичень, а не навпаки. Навіть з дружньої Литви нам чужизми непотрібні !
Ви́плід – плід, результат:
r2u.org.ua: результат
Чепінь ви- тут нич до сути того, що може виразити й саме плід, не дає. Просто зайво тяжить слово. Латинню є "результат" яко й "плід" – fructus, а не +effrugamentum (не існуюче). Якісний твар слова є щадливий.
А мені подобається, що маємо подвійну форму (бо ж дійсно її маємо, ваше небажання її мати не забере факту, що в словниках вона є, отже вкраїнському наріду не чужа), для поезії це просто прекрасно, це як мла та імла, мховий та імховий, ще та іще, згоріти та ізгоріти, ржа та иржа, скрий та искрий, вчитися та учитися.
Для поезії можливість вжити як одно-, так і двоскладове слово, це ж прекрасно!
Карл-Франц Ян Йосиф,
в україньских словниках чого тільки нема. :) Я не люблю мотлох у мові.
Не вам вирішувати, що є мотлох, а що ні. Якщо щось може принести користь, це уже не мотлох апріорі.
Подвійність форм слів різноманітнить українську поезію, власне одна з найбільших шкод, яку принесли українській мові сліпі пуристи минулого, це втрата форм з "-із" (ізтемніти, ізмарніти, ізбліднути, ізщеміти), це ж ізбіднило нашу поезію, хоч ще Шевченко повен таких слів (у Кобзарі).
Не нехтуйте поезією, Єлісеє, мова це не лише підручники і наукові статті, мова це пісні і вірші, поеми і опери, колискові і поминальні пісні. Нічого поганого від двоїстої форми слова українській мові не трапиться, а десь народжується поет, яому це дозволить влучно передати думку своїм віршом.
3ло́влення – поїмка, результат:
r2u.org.ua: результат
Думаю, що слово "урожай" теж можна вживати у контексті результату на взір словосполучень "плоди праці" чи "плоди творчості". Пропоную це слово теж уживати в контексті результату для художнього письменництва.
А про мене є врожай за "результат" надто мічено перенісністю. Тями плід та слід за "результат" є, найменше, знано й передже в ужитку в різних мовах, и в руській. За тямою же "врожай" я сякого вжитку передже ни в руській, ни в инших мовах не знаю. Словацькою йде казати (й таки кажуть) "ovocie práce" – "плоди≈результат труду/стради", тягу ж "úroda práce" в словацькій не досити ниде. :)
Я не стверджую, що "урожай" вживають у контексті результату. Я лишень пропоную його теж вживати для художнього письменництва у переносному значенні на взір "Урожаєм моєї виснажливої праці стала ця прекрасна збірка віршів...", бо я цю тяму не взяв од московської мови.