Було б кому сповідатись, коли бгаєте повсюдно невдатну польщину з -рах-, котру годі ськать у більшості (оце, що з чудних "офіційних" книжок повивчали – не довід).
Ви подаєте для своїх перекладів витяги Левіцького, одначе чогось таки забули ці: «Ось які там польські слова:... выраховував (вилічував), ..., не рахував (не лічив)»; «Натомісць вони просто таки перероблюють, або беруть силу чисто польських слів: передплата, одсетки, помешканя, передплата виносить (пшедплата виносі), остаточно, старанно, рух, рахунок, рахувать, співчуття, співробітник(спулпрацовнік, — сутрудовник, співчуття (спочування)».
Зате я вживаю наднїпрянське:держать(держава), ждать, сотрудовник, спочувать, лучче, житло, сливе, рушенння, года, і тд. А лічить в значенні щитать не вживаю бо се перейняток з польськои(згідно товкмацьких словників). Як рахувать з польськои, якщо у них як раз liczyć(лічич)
На скілько менѣ звісно, то зараз вони(поляки) вже сливе не використовують рахувать в значенні щитать, але кажуть-лічич. По-моєму, Нечуй-Левицький радилъ читать наднѣпрянських класиків,(в тому числѣ Панаса Мирного),щоб збагнуть і осягнуть, який вигляд має мать взірцева украинська мова. А у творах Панаса Мирного як раз є рахунок:"Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його". (Панас Мирний).
Пісі:до речі, Іван Нечуй-Левицький казалъ польські стосунки вживать замість галицькі відносини.Не знаю, як хто , а я вже волѣю відносини або односини вживать нѣж польські стосунки. У самого Нечуя-Левицького не менше польщизнів нїж у галичан. Ось кілька з них: капелюш, покої, стосунки, полювання, набрякла, переїжджав (рrzejezdzа, зам. переїздить), принаймнї, зґрая і т. д.
В вашому посиланні, де є роздїл-походженнє; пишеть ся, що се перейняток з нїмецької мови. Тобто, рахувать явно не з польськои. А якщо там же вбить-лічич, то ось, що вийде
https://pl.m.wiktionary.org/wiki/liczyć#pl
<Панаса Мирного як раз є рахунок:"Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його". (Панас Мирний)>
Скажіть лишень джерело (видання та рік) й самі дасте собі одповідь.
Знов не знать про що говорите. Вам торочиш, що в більшості "лічить", дарма що воно либонь польського роду (я досі непевний чи це таки не своє, бо ж ЕСУМ подекуди прибріхує), та сподобне вам "рахувать" чуже й невідоме в ціх говірках. У Наддніпрянському взірці є стара польщина, так, одначе коли ви заходились подать переклад, то з -рах- геть не годиться. А як обірать між двома, то звичайнісінько "лічить".
<В вашому посиланні, де є роздїл-походженнє; пишеть ся, що се перейняток з нїмецької мови>
Це в польській перейняток з німецької. До нас придибало з польської. Я казав був десь уже.
"Сподобаньій вами рах". Та менї байдуже, як і на німецький рах, так і на польский лічич. Я хочу щоб всюди булъ один і той же самий корінь, для позначення однієї і тої ж самої дія. А то в одному містї:рахувать, рахунок, розрахунок, раховані, рахувальник, а в другому вже:лічені, лічильник, безліч, в третьому знезапа:обчислювати, обчислювати. Щоб логічний ретязьок булъ.
"Есум обманює" Звідки таки висновки? Так все що завгодно можна найменувать українським. Ось, я наприклад рах рахую українським
Я подалъ цитату Панаса Мирного, як доказ того, що рахунок булъ звісний серед наднїпрянців.
Ось Український сайт/,осідок
Первий витяг
goroh.pp.ua: Рахунок "Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його." (Панас Мирний
І що, що з совкового? Посилання то ж іде на твори Панаса Мирного І який змисл/резон вводить совкам рахунок? В якому містї совковий, якщо український сайт? Чи я щось не розумію.
Після Кавунової смерті в посесора зостались його гроші за цілий місяць. Як настав обліч, вербівці почали нагадувать за ті гроші. (І. Нечуй-Левицький)
+++
r2u.org.ua: облічитися
-
Есум подає, як діалектизм. Негоже, щоб слово, яке звісне, тілько меншості , навязувало ся більшості!
Було б кому сповідатись, коли бгаєте повсюдно невдатну польщину з -рах-, котру годі ськать у більшості (оце, що з чудних "офіційних" книжок повивчали – не довід).
Ви подаєте для своїх перекладів витяги Левіцького, одначе чогось таки забули ці: «Ось які там польські слова:... выраховував (вилічував), ..., не рахував (не лічив)»; «Натомісць вони просто таки перероблюють, або беруть силу чисто польських слів: передплата, одсетки, помешканя, передплата виносить (пшедплата виносі), остаточно, старанно, рух, рахунок, рахувать, співчуття, співробітник(спулпрацовнік, — сутрудовник, співчуття (спочування)».
Зате я вживаю наднїпрянське:держать(держава), ждать, сотрудовник, спочувать, лучче, житло, сливе, рушенння, года, і тд. А лічить в значенні щитать не вживаю бо се перейняток з польськои(згідно товкмацьких словників). Як рахувать з польськои, якщо у них як раз liczyć(лічич)
Yaroslav Yalovei, чи Вас Дмитро Гóрда поку̊сал?
Я ба й не знаю хто се такий. Але наче, в послѣднє времъя мене ніхто не кусалъ. Хіба собака, коли я булъ 9-роковьім парубійком
Не кажіть нісенітниць. Це бо Google translate показує?
https://pl.m.wiktionary.org/wiki/rachować#pl
На скілько менѣ звісно, то зараз вони(поляки) вже сливе не використовують рахувать в значенні щитать, але кажуть-лічич. По-моєму, Нечуй-Левицький радилъ читать наднѣпрянських класиків,(в тому числѣ Панаса Мирного),щоб збагнуть і осягнуть, який вигляд має мать взірцева украинська мова. А у творах Панаса Мирного як раз є рахунок:"Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його". (Панас Мирний).
Пісі:до речі, Іван Нечуй-Левицький казалъ польські стосунки вживать замість галицькі відносини.Не знаю, як хто , а я вже волѣю відносини або односини вживать нѣж польські стосунки. У самого Нечуя-Левицького не менше польщизнів нїж у галичан. Ось кілька з них: капелюш, покої, стосунки, полювання, набрякла, переїжджав (рrzejezdzа, зам. переїздить), принаймнї, зґрая і т. д.
В вашому посиланні, де є роздїл-походженнє; пишеть ся, що се перейняток з нїмецької мови. Тобто, рахувать явно не з польськои. А якщо там же вбить-лічич, то ось, що вийде
https://pl.m.wiktionary.org/wiki/liczyć#pl
<Панаса Мирного як раз є рахунок:"Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його". (Панас Мирний)>
Скажіть лишень джерело (видання та рік) й самі дасте собі одповідь.
Знов не знать про що говорите. Вам торочиш, що в більшості "лічить", дарма що воно либонь польського роду (я досі непевний чи це таки не своє, бо ж ЕСУМ подекуди прибріхує), та сподобне вам "рахувать" чуже й невідоме в ціх говірках. У Наддніпрянському взірці є стара польщина, так, одначе коли ви заходились подать переклад, то з -рах- геть не годиться. А як обірать між двома, то звичайнісінько "лічить".
<В вашому посиланні, де є роздїл-походженнє; пишеть ся, що се перейняток з нїмецької мови>
Це в польській перейняток з німецької. До нас придибало з польської. Я казав був десь уже.
"Сподобаньій вами рах". Та менї байдуже, як і на німецький рах, так і на польский лічич. Я хочу щоб всюди булъ один і той же самий корінь, для позначення однієї і тої ж самої дія. А то в одному містї:рахувать, рахунок, розрахунок, раховані, рахувальник, а в другому вже:лічені, лічильник, безліч, в третьому знезапа:обчислювати, обчислювати. Щоб логічний ретязьок булъ.
"Есум обманює" Звідки таки висновки? Так все що завгодно можна найменувать українським. Ось, я наприклад рах рахую українським
Я подалъ цитату Панаса Мирного, як доказ того, що рахунок булъ звісний серед наднїпрянців.
Ось Український сайт/,осідок
Первий витяг
goroh.pp.ua: Рахунок
"Якщо рахунок звели по продажу моїх книжок, то прохав би заслати мені і його." (Панас Мирний
Там витяг з совкового «Тлумачного словника української мови в 11-ти томах». Це нічогісінько не доводить.
І що, що з совкового? Посилання то ж іде на твори Панаса Мирного І який змисл/резон вводить совкам рахунок? В якому містї совковий, якщо український сайт? Чи я щось не розумію.
Посилання там на видання його творів 1955 року. Звиняйте, та цім джерелам не поймеш віри.
Так смисл совкам вводить рахунок? Я ще б розумілъ щот чи ще щось таке...
Калька з польськои.
pl.m.wikipedia.org: Obliczenia