Нащо вигадувати, коли маємо відповідник
r2u.org.ua: молочина
Підказав добродій Я. Мудров.
В тих словниках наголос на И
Вона мабуть попросила пояснити. Навіть в словниках це слово є
Чому наголос на 'и'? Чи може бути на 'а'?
Загалом у словах з -ина наголос, мабуть, залежно од місцевості, є й на корінь, і на наросток (-Ина) й на закінчення (-инА)
Як до акцентного взору, що його має слово
Подавав і С. Караванський. Та я не розумію, чому наголос на корені, а не на префіксі?
Ув Огієнка таки нАбіл. Бо й у польській nAbial.
Докази маєте?
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/239/mode/2up?q=набіл.
Слово, котре не знать од чого виведяне. Досі не бачив у класиків (подайте як знайдете), а в народній мові не чув і поготів.
Сами ж казали, що як вона глядить корів, то більше дають набілу. (Леся Українка, Лісова пісня)
як варіянт "дійва" та "дійлива". Пригадуючи приклади з цього ж осідку: замість "аудіо" звучить і "чУтиво", і "чутвО".
Наголос на перший склад.
змістовно
То були додали вже відомі словарні слова, того й не бачив потреби вигадувати що нове, хоч і вірне мовному звичаєві. Та дарма. Може буть і така одміна
теж добре. У словнику стоїть поруч із "молочиною", а ще відповідає можливому в українській способові творення назв --- прикметниками: "молочне", "холодне" (холодець), "сині/синенькі" (баклажани).
>"сині/синенькі" (баклажани)
Українська мова не знає такого розвію цієї річи.
»Українська мова не знає такого розвію цієї річи.«
Чом би то?
Хз, іспитайте в класиків. Червоні паклажани то взагалі помидори.
Тобто «не знає такого розвію» (а правильно би «розвою») ?? Хочете сказати, що баклажани так не називають, чи що маєте на увазі?
Отож, червоні та сині баклажани
>(а правильно би «розвою»)
Так, але в мене помішалось із віяти.
>Хочете сказати, що баклажани так не називають, чи що маєте на увазі?
Так. У вкраїнських класиків такого не виджу. Але виджу в московських.
Хоча тепер виджу, що це слово ширене саме на півдні, а коли вчислити, що в балканослов'янських і турецьких / турчанських мовах ця пійма звісна є ге твар "овіч + масть / цвіт", то припускаю, що цей субстантиват належить до Причорномір'я. Але в південних українських письменників не знайду такого, хиба "баклажан" (і хз це 🍆 чи 🍅).
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/24074-korivne):
Корівне, -ного, с. Молочные продукты. Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сирку! Г. Барв. 501.
Г. Барв. = Ганна Барвинокъ (О. М. Кулишева). Оповидання зъ народнихъ устъ. Зъ портретомъ авторкы й зъ передмовою Б. Гринченка. К. 1902. Слова выписаны только изъ однихъ разсказовъ Г. Б.
Справедливо. Але для розширення словника й виражальних можливостей мови слово гоже.
Спасибі за підпору 👍
З Грінченкового "Словаря" (https://hrinchenko.com/dictionary/word/19204-zbir):
2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Який же там збір буде, коли ніде корові напастися, — тільки глечик молока надоїла. Зміев. у. Збір поганий, бо молока мало. Зміев. у.
Зміев. у. = Зміевскій уѣздъ (Харьківська губернія)
++
Схожувате на "діяти"
Од слова "доїти".
Це я розумію. Тому й кажу: схожувате
Спершу так само подумав.
—
Не те.
Тоді вже, як кажуть у народі молочка 🤭
А чим молочка не догодила? Невже черпане?
🤷♂️
Чим же воно "не те"?
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Ді́йво, -ва, с.
1) Удой. Корова добра на дійво. Ромен. у. Полт. г.
2) Молоко, молочные продукты. Хата 182. Дитина з колиски випаде, — дивись! Дай їй дійва. Екатер. г. Ум. Ді́йвечко.
+++
Не передає загального та влучного значення "молочних продуктів", але тільки надоєне молоко у певній кількості та характер "свіжості".
тому ОЧЕВИДНИЙ —
<Не передає загального та влучного значення "молочних продуктів", але тільки надоєне молоко у певній кількості та характер "свіжості".>
Грінченко з Вами не згодиться. І чорнило колись було тілко чорне.
+, але тілько щодо надою, свіжого молочного, та не до жовтих сирів, сметани та схожих речей
+