Ваша правда, хоча гадаю це слово природним чином могло би скоротиться до ~"теча". Напр. лікарі часто кажуть просто "тече" минячи "тече кров".
Не знаю чи можливі твари пув (напувати) та пій (напій)
До речі, може пай теж від поїти, а не з турської🤔 хоча б у значенні «порція їжі», а далі вже пішли семантичні зсуви
https://shron1.chtyvo.org.ua/Nechai_Stanislav/Rosiisko_-_ukrainskyi_medychnyi_slovnyk_z_inshomovnymy_nazvamy_2003.pdf?
плюс в коментарях запропонували молочіння
Перегук з молотити
+
Я б сказав "молочіння". Так буде як на мене легше вимовити.
++ "молочіння"
Справді може так краще. Невпевнений, але між ними мабуть є різниця, як пише Гінзбург, події та дії (введення-вводіння, вироблення-виробляння). Або це я просто різні наголоси уявив без уточнення
А стоп, є правила який де суфікс (https://chtyvo.org.ua/authors/Hinzburh_Mykhailo/Ukrainska_dilova_i_fakhova_mova_praktychnyi_posibnyk_na_schoden/, ст 87), але треба знати яке дієслово і де наголос в ньому)
додам як варіант чи що
Дякую велике!
🙄🤦♂️
Дякую велике — це як сплю велике, бігаю велике, сиджу велике.
Треба "велике «дякую»" хах
А взагалі так, краще щиро/красно/уклінно/сердечно..., чи хоча б дуже/вельми (і так, з "дуже" що вислів є, що окремі дієслова поєднуються)
"Я б сказав "молочіння". Так буде як на мене легше вимовити."
Колı бꙑ вꙑмъвва зъ [i ~ ʲɪ] бꙋла нєıсправьна, то баıдꙋгьє бꙋло бꙑ кı є она льгхьа, кı нѣ.
"Дякую велике — це як сплю велике, бігаю велике, сиджу велике."
Нꙋ кєомꙋ гє? "Съпıѫ", "бѣгаıѫ", "сıдıѫ" – вьсєо сѫть дѣıєслова, а "дякꙋıѫ" є вгıвано ıак вꙑгꙋк.
"🙄🤦♂️
Дякую велике — це як сплю велике, бігаю велике, сиджу велике.
І Ви ще щось розказуєте за українську мову? 😵💫🤭"
Коли докоряєте Ви, то можу сприйняти це як похвалу.
"А взагалі так, краще щиро/красно/уклінно/сердечно..., чи хоча б дуже/вельми (і так, з "дуже" що вислів є, що окремі дієслова поєднуються)"
А ще красно, ґречно... ой, стривайте, це ж перейняток!
Тоді, Борис — це теж вигук, а не ім'я людини 🤦♂️
Дякую велике — це механічна калька з москвинської — бальшоє спасібо
To ‹молочіння› abo ‹молочення›?
краще було розділити?
"To ‹молочіння› abo ‹молочення›?"
"xuitanïe u uimóuvé nenagòlosyenoho /e͡i/ — mogeity bouti i [i, ʲɪ] i [e, eʲ, ɛʲ]".
Колı "молокьеньıєо", то +.
Якщо "молочіння", наголос на 3 склад, "молочення" -- на 2. Я б узагалі прибрав із -ення через значення "молотити".
Чому?! Се є вдино слово, хиба нї? И яке шче "значіння «молотити»"?
"МОЛО́ЧЕННЯ я, с.
Дія за знач. молоти́ти 1"
Ну то то ж є ‹молотьеньıєо› від ‹молотıтı›, а тут є явно не воно. Гадаю, тут є ‹молокьеньıєо› від *‹молокıтı›.
А можна дізнатися, чим відрізняється "молотіті" від "молокіті"
«А можна дізнатися, чим відрізняється "молотіті" від "молокіті"»
"Молотıтı" й "молокıтı". У первім є *t → /t/ и має воно такі значіння:
goroh.pp.ua: молотити, у другім є *k → /t͡ʃ/, але такого слова єсьми ниде не найшов. Та дане тут "молочення ~ молочіння" є точно не від "молотити" ("молотıтı"), а явно від корене "молок-", гадаю, од имовїрного *"молочити", хоч, може, такий твар є й несвїдчен.