Андрію, я обіруч ЗА збереження й примноження праіндоєвропейської лексичної спадщини, але вважаю, що крім посилань на ведичну літературу треба передусім згадувати слова/пам'ятки/джерела трохи свіжіші й ближчі до Руси-України ;)
Гаразд, Ярославе, шукатиму :)
Слово вживали слов'яни і галактики схожі на сваргу: http://prosvit.in.ua/ethnography/svarga-oriyska-to-drevlyans.html
Орійська емблема, сварга древніх оріїв, збережена НА ПРОТЯЗІ тисячоліть...
Иносе. Гадаю все-таки сварҐа.
Ище гірше. Чому йме там бути "Ґ"?
В руській мові не було слова "сварга" ?
А який'ме бути пратвар сього "сварга"? Корінь? Словостав?
Єлисію, є інтернет, там і подивись.
Я "рідновірські" байки за джерело не беру – Мережа шле на такі сторінки по слово сварга. Із друс. я такого слова не знаю.
Інтернет ≠ "рідновірські" байки.
Питавши в Google сварга, мене скрізь шле праві на такі сторінки. Знаєте тяклі (релевантні) сторінки та джерела, дайте. До якого слова чи яких слів давньоруських тягне се слово? До кореня *suar- у словах: свара, свар, сварити точно не може тягти, через різний товк, и неясне *g. Ледве чи тягне й до бізтва Сварогъ, бо там є */рог/, а не */ръг/.
Питатись безпосередньо в Google що значить слово сварга/svarga це якби вийти у свій двір і питатись всіх значення цього, хто зустрінеться на шляху.
Тут сварга описується, як "рай" (один з семи): https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s10781-011-9134-z.pdf
Swar (світ богів): http://researchjournals.gndu.ac.in/GuruGranthSahib/pdf/CurrentIssue.pdf#page=35
Ясно. Скр. स्वर्ग є від прайндоярийського *suHargás, яке є від прайндойранського *suHargás, яке є від прайндоївропийського *sh₂ul-gʷḿ̥-s "совнийда (що йде ку сонцю)". Руський чи загалом слов'янський твар може йти йно від пратвара прайндоївропийського, дальші два крока в бік скр. твара нияко до руської не тягнуть. Говорім прайндойранським – крімної віти – своїт був т.зв. "ротацизм", міна */l/ в /r/. Мова руська сякої міни никда не знала. У руській мові піє. (гетероклитичне) *sh₂ul/n- дало сълн-, далі з лабйализацією /l/ в [w], й далі з "розчиненням" сього [w] перед /n/, давши те, що нині пишемо як "сон-" у: сонце, сонячний" тощо. За "ротацизму" було би +сърнце – але такого просто не могло бути в руській мові. Крім того, /а/ коротке є суто йнодська лусна (рефлекс, рефлексація) від піє. *u короткого. Прасловянській же лусна сього піє. *u короткого є "/ъ/", що за чинним правописом перед *"л"+приголосний відповідає літері "о". Таким чином, піє. *sh₂ul-gʷḿ̥-s могло в прасл. дати щось типу: +sulgu(ms), далі в друс. +сългъ, і далі в руській за чинним правописом: +"совг". Николи "сварга". Часть *gʷḿ̥-s піє. твара містить корінь *gʷ(ḿ)- "йти", що в слов'янських мовах є йно в слові *ga-t-y-, відки руські: гать "те, по чім можна перейти воду", гачі "В чім ходити", гатити тощо.
Ґрунтовний та цікавий розбір. Може написати статтю для рідновірів про те, що вони не праві щодо використання сварги? Втім вони це слово застосовують не в значенні "галактики". Моя ж мотивація використання цього відповідника для "галактики" пояснюється первинним значенням "сварги" в гіндуїзмі - "оселя богів", "рай".
Мене просто шалено мучить думка — невже Русь була такою відсталою, що до неї навіть Ведична література не дійшла? Стільки чужинців зі сходу, стільки міжплемінних контактів, невже ніхто з них не привів з собою хай би часточку ведичної культури, це все якось сумно.
Теж задаюсь цим подібними питаннями...
Карл-Франц Ян Йосиф,
"навіть" ?
А яке слово замість "навіть"?
<А яке слово замість "навіть"?>
<Мене просто шалено мучить думка — невже Русь була такою відсталою, що до неї НАВІТЬ Ведична література не дійшла?>
=>
Prosto, xélyeno mea roupity, ne ouge bé Rousy taca œdstala cyto i(!) dreünyuix inodscuix Véd na zna?
Так. Залежно від значення, відповідниками можуть бути "і", "аж", "сам"
Слово "тяж" буде доречним: sum.in.ua: tjazh
- галактика - місце, де зароджуються зірки
- зірки тримає гравітація чорної діри
- зірки та зоряні скупчення утворюють спіралі галактик
Дякую за досить точний відповідник та роз’яснення. Зверніть також будь-ласка увагу на відповідники, подані мною.
Тяж це ремені/мотузка (тут гравітація), що утримує в'язку (у цьому випадку зірок):sum.in.ua: v
Згідний, бо гуцули кажуть "в'єзка" дров.
Звісно, що це світанок. Проте саме слово «зоряниця» може мати й інші значення. Мова розвивається.
Я б пропонував слово зоряниця на познаку тями «зоряна система» (окремий випадок «зоряної системи» — то «сонячна система»).
Галактики теж обертаються. А точніше - зорі, що знаходяться у галактиках, обертаються навколо її центру. Основна можлива причина цього - наявність велетенських чорних дір чи їх скупчень у центральній частині (так зване "ядро") будь-якої галактики. Це явище властиве усім галактикам незалежно від їх форми та розміру. Усі зорі перебувають у постійному русі. Це - нескінченний зореворот
Гарно, влучно і милозвучно !
Гарно
Такий відповідник вже є для слова "космос", але давайте спробуємо також для "галактики". Прикметник: "зоресвітний".
Це для тих, хто любить, щоб слово було вигадане не мною, а кимось до мене. Штепа
Зв'язані чимось (тут гравітацією) предмети (у цьому випадку зорі) влучніше називати "в'язка":http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8374-vjazka.html#show_point
Бо "-в'яз" більше асоціюється з деревом:http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8358-vjaz.html#show_point
А як щодо «зорев‘яззя»? Що скажете?
В'язка звучить природніше. Виправите на "зорев'язку", поставлю "гожик":лайк
Ярославе, дякую за допис. Додав нове слово. Дивись внизу переліку. Це не змінюю, адже за нього вже проголосували. Дякую.
Добре, з мене "гожик" за "зорев'язку" !
+
-