усталене. рідне.
Вабити словами "усталене. рідне" є грати чуттями. Мені те слово не є рідно, ни в словнику жаднім я його не бачу. І будь воно в якім словнику, воно явно є творено ad hoc, і є шуто внутерньої семантично-словотвірної логики: "з-гущів-ка" передбачає проміжний твар прикметника *гущовий, що значило би "який тягне до гущі", але гусле/гущене молоко не тягне до гущі – воно є само гуща. Крім того, передчеп з- з прикметником гущовий що значить? Просто ліплені в купу морфеми без жадного логично-семантичного зв'язку між собою, з ино коренем *густ-, який тягне д'истоти самої тями.
Творено плідним способом - додаванням суфікса -ин(а) до (діє)прикметникових і числівникових основ.
Взято за основу гуслянка, доданий причіпок за- надає необхідного значення
Що "загусле"? Що тут дає за-? Гуснути й є "стати/ставати густим", а перфектив від гуснути є гуслий => в сер. роді: гусле => гусле молоко.
згущенка
згу́щенка, -и, жін., розм.
Згущене молоко.
Редька сьорбнула налитого чайку, думаючи тепер про згущенку в кількості цілої банки (Ірена Карпа, Піца «Гімалаї», 2011);
Культ ковбаси глибоко вкорінений в українській ментальності. ..Але чому не шпроти, не згущенка і не зелений горошок? (Світлана Пиркало, Кухня егоїста, 2008);
Хрусткі, пухкі, з начинкою від свіжих вишень до вареної згущенки або лише присипані цукровою пудрою, ті пончики просто танули в роті (Наталка та Олександр Шевченки, Кривава осінь у місті Лева, 2008).
Вільний тлумачний словник, 2016.
Подібно до того, як «морозиво» утворене від «морозити», «густиво» — від «густити» (= загущувати).
Пор. "печеня"
Nou, mogé bouti. Ta cerez pisymo -. U rousscœy móuvie pœdstauna iz ‹-я› (po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ — ‹•а›) na pisymie bóulgariçeiõ mojõty teagti bõdy do rodou jonotui, t.z. *-a-imena, he otó: ‹rõca›, ‹noga›, ‹crõtcha›, volya›, ‹staya›, ‹zemla›, siemia›, ‹canya›, ‹bourya›, ci do niyaca rodou — *-ent-imena, he otó: ‹ditea›, ‹nemóuvlea›, ‹vóucea›, ‹gerebea›, ‹socolea›. I po narieccyax mogé bouti rœzniça, imeinno: ‹•ea› pœd nagolosomy [•i̯͡e]. Roussca móuva znaié *-ent-imena i negivotinui, na pr.: ‹rõcea› ‘mala rõca’, ‹misea, miscea› ‘mala misa, misca’. Otge ne vuicliouceno mogé bouti i ⁺‹izgõstchenea›, proti ‹izgõstchenya›.
E œd ‹pletên› → ‹pleteûnca›, œd ‹pecên› → ‹peceûnca›, œd ‹palyên› → ‹palyeûnca›. To ceomou bui tô ne moglo bouti i œd ‹sugõstyên› → ‹sugõstyeûnca›?
Та могло би бути, загалом. Але слово взяте з московської. Воно там набагато більш уживане (я сам "згущенка" ледве коли чув від українських мовців), й засвідчене раніше (щонайменше в 1999 р. у "Толковый словарь русского языка " Ожегова С. И. https://lexicography.online/explanatory/ozhegov/с/сгущёнка ).
Ta ne ‹згущенка›, a ‹sugõstyeûnca›.
Е œд ‹плетêн› → ‹плетеûнца›, œд ‹пецêн› → ‹пецеûнца›, œд ‹палyêн› → ‹палyеûнца›. То цеомоу буи тô не могло боути и œд ‹сугõстyêн› → ‹сугõстyеûнца›?
moloco gõstyene
+
+
+
+