Слово се, писане яко тва́рог, є дано в сл-ку Желехівського/Недільського (товк там німецькою: Streichkäse), шля на джерело в Омеляна Партицького.

Даві слова съіръ та тварѡгъ могли бути тезні, нині же є ті тями різнити, й на щастє є з чого брати.
Крім того джерела, *тварѡгъ – для ЕСУМ – знає й руське Поліссє (сл-к Верхратського: Лексика Полісся), а та земля є загально знана древністю своїх говірок. Не всі питомі слова є кладено в книжних ділах.

Сформулював дещо складно, тепер видалив і написав стисліше.
1) Споконвічно слов'яни знали лишень домашній м'який сир, і звали його сиром, а також тварогом (ну приблизно, звуки були тоді инші).
2) Твердого сиру узагалі не знали, уже в пізніші часи він з'явився.
3) Безглуздо шукати назву для домашнього сиру, бо це і є "сир"! Якби ви сотворили машину часу, і перемістились би до давніх слов'ян, попросивши намалювати сир, кожен з них би намалював нам звичний білий сир, ніхто – сир твердий, для кожного слов'янина сир (як і тваріг) це передусім домашній сир.
4) А отже, якщо хочеться уникнути плутанини, варто шукати новотівр не для слов'янам споконвічного сиру, а для новго їм, перше чужого, твердого сиру. Саме йому (а не білому сирові) не завадив би синонім для того, щоб їх розрізняти.
5) Тваріг поки що є рідкісним локальним синонімом сиру, якщо хочете слово вернути (я бородою і всіма руками за), можна ним стати називати щось вузько пов'язане з сиром, це слово могло дати будь-який товк в процесі еволюції. З таким успіхом, як росіяни називають домашній сир творогом, а новіший твердий сир сиром, українці за деяких обставин могли би навпаки звати домашній сир сиром, а твердий новий молочний продукт тварогом, чи ще як (і це більш логічно, що споконвічний сир будуть далі звати сиром, а чомусь новому і незвичному віддадуть вузьколокальне і рідкісне слово). Та хоч йогурт тварогом назвіть, чи ще що. Або якийсь популярний вид домашнього сиру. А може й дійсно стати твердий сир звати тварогом, він же другорядний – з'явився на століття пізніше від домашнього!
6) Даючи "тварогу" те саме значення, яке є у московській мові, ви лиш зближуєте дві мови, що виправдовує тезу (досі, що вона гомонить!), що українська мова це діялект російської (знаю, що слово творог є ще в різних слов'янських мовах, та думаєте, що російських пропагандистів, яким важливі лиш цифри подібности у сухій статистиці, це зупинить? та й чи не Ви казали, що думка рівнятись на чужі мови, хай і слов'янські, вам противна?).
Ідеально я бачу:
Біле, домашнє – сир;
Жовте, тверде – [влучний прикметник] сир; або просто якийсь новотвір, може щось похідне від слова "сир";
[Щось пов'язане з сиром, або один з видів сиру (може зернений сир)] – тваріг.

Тільки "вурда" є запозичення.

Та є. То від якого словянського кореня є се слово? Яка є його морфологія - корінь, афікси? Гм?

ЕСУМ, том І, стор. 440: вурда.

Яке "вкрав"? Які такі "фарисеї"? Я про "фарисеїв" натяк зрозумів. Влаштую, аби Вам доступ на сю сторінку було заборонено. Хочете?

Поруш є прізвище. І так, воно в перекладі значить у т.ч. "фарисей", але крім того ще: "той, хто викладає значення, товмачить", бо корінь פ-ר-ש значить просто "значення": ма перушо шель блаблабла...? "що значить те й се? – є звичайний звороті в івриті (високого стилю).

З богом, Парасю, як то кажуть.

Який перепис?

Ну так, тварог то є наше слово. Напевно знищене за СРСР

Аж цікаво, який їм зиск від знищення слова, яке є в російській, якщо вони хотіли зблизити українську з нею?

Біди може й нема, та к чому є ту <—>? Слово є питомо, з правим знаком, яко й <сир>

Мовне сміття, бо хтось заходився мудрувати з семантикою (либонь комусь чудно, але в мові недоконче одно слово має тілько одну тяму). Чому воно питоме, бо є в давньоруській – мертвій писемній мішанині з мов? Словники подають потрібне значіння та й по всьому.

Суть и гинші словники крім Грінченкова.

Читайте горі: «Слово се, писане яко тва́рог, є дано в сл-ку Желехівського/Недільського (товк там німецькою: Streichkäse), шля на джерело в Омеляна Партицького.

Крім того джерела, *тварѡгъ – для ЕСУМ – знає й руське Поліссє (сл-к Верхратського: Лексика Полісся), а та земля є загально знана древністю своїх говірок. Не всі питомі слова є кладено в книжних ділах.»

Я’сми ще десь видів у словниціх карпатских говорів.

И я же’сми повів, оже в имногозначности слова <сир> біди нема. Кажу «к чому ту є <—>?», як и слово <тваріг> є питомо?

Це галицькі словниці, котрі кишать малозвісними галицькими й польськими словами. Грінченко збірав слова з усіх земель і не раз подавав витягів західнього вжитку, примічаючи й ціх джерел. Одначе він не засвідчив цього слова бодай у прикладах до слів, а тому можна ствердити, що це слово-приблуда або зовсім малозвісне.
У словниці Уманця та Спілки є дуже хороша примітка щодо Партицького: «С. Пар. — Нѣмецко-рускій (малоруский) словаръ черезъ О. Партицкого. Л. 1867–432+382 ст. 8°. (Дуже багато заведено з так званого „язычія“.)»

Давньоруська це давньоукраїнська, а не мертва мішанка

Денисе, звиніте мою дерзкість, та Ваші доводи суть стара пісня ту на Словотворі, й уже перед Вас їх згадували-незгадували користачі, як Олекса Русин, КФЯЙ, и вже на всі відповідь дано.

За первоє, я в игри «галицьке - негалицьке» не граю, то не є про мене добрий довід. Та й загалом снага проєкту є дібрати питомі відповідники спосудженим словам. Рівно чи ті слова суть галицькі чи не галицькі, аби були питомі. Ніде не є зазначено противного.

За другоє, слід затямити, же словник Грінченка не містить усіх питомих слів. Є безліч бесперечно питомих тварів, не згаданих у словниці Грінченка, та згадані, кажім, у Желехівського.

За третє, в Грінченка самого язиччя стане: власть, цілющий, настоящий, священник, обіщати, пред-, врем'я, побіждати, враг, врата й далі. То чому ж наявність язиччя в словниці Желехівського кличе недовіру, а в Грінченка ні?

За четвертоє, в самій формі <тваріг> видіти московщину нема жадних підстав. Вона є поза московською в мові лядській, чеській, словацькій, сербськолужицькій з тим же знаком. До того ж видимо правильний рефлекс *o в критій излозі, та *a, бо пратвар є таки *tvarogъ з *a. Спосуджені же з московської суть форми <творог/творіг>. До того ж форму <тваріг> більше чути на Заході, а не на Півночи чи Сході, себто далеко’д Москви.

Так, є слово <сир> и значить "curd cheese", та є й <тваріг> з тим же знаком, и його твар є бесперечно питім, нема потреби доводити противного, того про <—> ту нема підстав.

Володимире +

До чого є тут прасловянщина, коли слово <тваріг> (а не <творог>) є згадано в имногих словниціх говорів?

Так, була така неточність, упорядники вже виправили

Що <—>?

Ґляґ (витяжка з неперетравленої сироподібної маси в шлунку телят/ягнят), яка містить у собі пепсин та инші ферменти, які зараз одержують промислово різними способами. Будз це і є ґляґований (ферментований ґляґом чи штучними ферментовмісними препаратами) різновид сиру, а ДОМАШНІЙ СИР НЕ ҐЛЯҐОВАНИЙ !
P. S.Vadik Veselovsky, не будемо заплутувати инших користувачів регіональними особливостями приготування сирів:)