Продукція — сукупність продуктів/виробів, які випускає окреме підприємство, певна галузь промисловости, сільського господарства або всим господарством країни.
Приклад вживання
Сертифікація, або підтвердження відповідности, продукції — це процес підтвердження незалежною стороною того факту, що властивості виробів відповідають вимогам наперед визначених нормативних документів.
Походження
через російське й польське посередництво запозичено з нім. Produkt (продукт, товар, послуга), від лат. productum (продукт; щось вироблене, створене), віл prōduco (виробляти, створювати)
не розумію, чому Ви так уперто намагаєтеся відтворити ("репродукувати") в українській мові всі словотвірні зв'язки мови-джерела, навіть якщо вони безглузді. Знаєте мем "це дещо інше"? Дуже пасує до пари "продукція --- репродукція".
Дивимося сюди: goroh.pp.ua: репродукція Утямки 1) і 2): "вІдтвір" (наголос на перший склад). Утямки 3 -- 5: "відтворення". І жоден із них не перетинається з утямком "продукція", який я даю тут (означення дивіться хоч там само, хоч деінде). І те, що "репродукція" походить від "продукція" в англійській мові, де це слово має куди ширше значення (дивіться, наприклад, тут: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/production), аж ніяк не зобов'язує нас переносити це в українську мову.
І виходить безлад, штучна новомова. До речі, в англ. art → artifice → artifact → artificial; artisan ~artist → artistic; artless. Видно логічну структуру, історичну тяглість. А у нас: мистецтво, хитрість, неприродний об'єкт, штучний і т.д.
Ви подумайте, produco це виробляти чи творити? Ви думаєте це все так просто, можна просто взяти значення черпаного слова у нашій мові й "своїми словами" це значення стисло передати одним питомим словом? А потім виявляється, що це не єдине значення того слова, тож воно нікуди не дінеться з нашої мови, і требуде перекладати кожне значення (як старі, так і нові) окремо = марнувати слова. Природні мови так не розвиваються.
Продукт, продуктовий, продуктивний, продуцент, продакшн — ледь не всі слова мають по декілька значень, що цілком питомо для природньої мови, і Ви хочете на кожне значення окреме слово брати? Тоді вкраїнська лексика буде ще більше схожою на скуйовджений пелех, аніж тепер.
Аби обійтися без черпаного слова — багато розуму не треба. Для цього не потрібно ніяких Словотворів, просто дивишся у словник і звідти підбираєш якесь близьке по значенню слово. Але це слово не буде питомим відповідником черпаному.
⟨через російське й польське посередництво запозичено з нім. Produkt, від лат. prōductum⟩
Чудово, слово черпане, це зрозуміло, а далі що? Що ці слова означають у тих мовах, звідки вони там з'явилися? Які є питомі відповідники в інших мовах? Ото тяп-ляп, аби щось швиденько додати не докладаючи зусиль.
1) походження слова доповнив. Сподіваюся, Вам не треба всіх 5-ох значень, які є у словнику для слова "produco".
2) з Ваших слів можна подумати, що у свої ідеї "досконалих" перекладів закладаєте повну відповідність і взаємозв'язків між словами, і їхнього походження. Але це повна маячня. Я сподіваюся почути якесь притомне пояснення Ваших слів. Якщо ж я все правильно зрозумів, то надалі це обговорювати буде безглуздо.
Приписка: "природного розвитку" мови буде вкрай мало, поки нею не почнуть послуговуватися, щоб називати нові речі та явища, створені й відкриті носіями української мови. Загалом --- це в межах можливостей Вашого "досконалого" перекладу, а також тих нечисленних новотворів, які самі українські дослідники творці намагаються, вибачте за повтори, творити.
3)
3.1) Я пропоную НЕ намагатися відтворити початкову багатозначність запозичених слів у незмінному вигляді.
3.2) Я пропоную НЕ намагатися добирати відповідники, які мали би схоже походження від питомого українського слова, як запозичені слова в рідній для них мові.
3.3) Я пропоную перекладати, дивлячись не на вигляд слова, а на його суть, і добирати відповідник за суттю, враховуючи можливість творення потрібних похідних ("репродукція" за суттю своєю --- НЕ споріднене слово з "продукцією", вони близькі лише коренями).
3.4) Я пропоную творити українську багатозначність слів, яка відповідає відтінкам нашого світогляду, породженого, зокрема, мовою.
Наостанок. Те, що ми робимо на цьому осідку --- вже неприродньо (хоч яке добре те, що ми робимо). Куди природнішим видається її розчинення в навалі запозичень і, зрештою, злиття з англійською після проходження "місточку" двомовности, до якого ми зараз простуємо.
вироби
1
на жаль, цим словом не назвеш рідинну й сипку продукцію
збірне до "виріб"
Репродукція — ?
до чого тут репродукція?
Є продукція, є похідне слово репродукція.
не розумію, чому Ви так уперто намагаєтеся відтворити ("репродукувати") в українській мові всі словотвірні зв'язки мови-джерела, навіть якщо вони безглузді. Знаєте мем "це дещо інше"? Дуже пасує до пари "продукція --- репродукція".
goroh.pp.ua: репродукція
Дивимося сюди:
Утямки 1) і 2): "вІдтвір" (наголос на перший склад). Утямки 3 -- 5: "відтворення". І жоден із них не перетинається з утямком "продукція", який я даю тут (означення дивіться хоч там само, хоч деінде). І те, що "репродукція" походить від "продукція" в англійській мові, де це слово має куди ширше значення (дивіться, наприклад, тут: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/production), аж ніяк не зобов'язує нас переносити це в українську мову.
І виходить безлад, штучна новомова. До речі, в англ. art → artifice → artifact → artificial; artisan ~artist → artistic; artless. Видно логічну структуру, історичну тяглість. А у нас: мистецтво, хитрість, неприродний об'єкт, штучний і т.д.
Ви подумайте, produco це виробляти чи творити? Ви думаєте це все так просто, можна просто взяти значення черпаного слова у нашій мові й "своїми словами" це значення стисло передати одним питомим словом? А потім виявляється, що це не єдине значення того слова, тож воно нікуди не дінеться з нашої мови, і требуде перекладати кожне значення (як старі, так і нові) окремо = марнувати слова. Природні мови так не розвиваються.
Продукт, продуктовий, продуктивний, продуцент, продакшн — ледь не всі слова мають по декілька значень, що цілком питомо для природньої мови, і Ви хочете на кожне значення окреме слово брати? Тоді вкраїнська лексика буде ще більше схожою на скуйовджений пелех, аніж тепер.
Аби обійтися без черпаного слова — багато розуму не треба. Для цього не потрібно ніяких Словотворів, просто дивишся у словник і звідти підбираєш якесь близьке по значенню слово. Але це слово не буде питомим відповідником черпаному.
Вам лінь навіть походження як слід заповнити.
⟨через російське й польське посередництво запозичено з нім. Produkt, від лат. prōductum⟩
Чудово, слово черпане, це зрозуміло, а далі що? Що ці слова означають у тих мовах, звідки вони там з'явилися? Які є питомі відповідники в інших мовах? Ото тяп-ляп, аби щось швиденько додати не докладаючи зусиль.
1) походження слова доповнив. Сподіваюся, Вам не треба всіх 5-ох значень, які є у словнику для слова "produco".
2) з Ваших слів можна подумати, що у свої ідеї "досконалих" перекладів закладаєте повну відповідність і взаємозв'язків між словами, і їхнього походження. Але це повна маячня. Я сподіваюся почути якесь притомне пояснення Ваших слів. Якщо ж я все правильно зрозумів, то надалі це обговорювати буде безглуздо.
Приписка: "природного розвитку" мови буде вкрай мало, поки нею не почнуть послуговуватися, щоб називати нові речі та явища, створені й відкриті носіями української мови. Загалом --- це в межах можливостей Вашого "досконалого" перекладу, а також тих нечисленних новотворів, які самі українські дослідники творці намагаються, вибачте за повтори, творити.
3)
3.1) Я пропоную НЕ намагатися відтворити початкову багатозначність запозичених слів у незмінному вигляді.
3.2) Я пропоную НЕ намагатися добирати відповідники, які мали би схоже походження від питомого українського слова, як запозичені слова в рідній для них мові.
3.3) Я пропоную перекладати, дивлячись не на вигляд слова, а на його суть, і добирати відповідник за суттю, враховуючи можливість творення потрібних похідних ("репродукція" за суттю своєю --- НЕ споріднене слово з "продукцією", вони близькі лише коренями).
3.4) Я пропоную творити українську багатозначність слів, яка відповідає відтінкам нашого світогляду, породженого, зокрема, мовою.
Наостанок. Те, що ми робимо на цьому осідку --- вже неприродньо (хоч яке добре те, що ми робимо). Куди природнішим видається її розчинення в навалі запозичень і, зрештою, злиття з англійською після проходження "місточку" двомовности, до якого ми зараз простуємо.