Вже раніше тут запропоноване епресоване давнє "виробня".
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
r2u.org.ua: виробня
З уластивим нашій мові ікавізмом у закритому складі.
Знову даю виплід дискусії з товаришем мовознавцем. Його турбували слова "хбібороб", "винороб", "землероб", а саме чому "роб", а не "ріб". Наголошений склад! А ще й "роблений", "робливо", "роблювати".
Тож він (мовознавець) знайшов схожість з словом "лось", де теж не відбулося зміни "о" на инший звук. Чому лось, а не лісь? Бо від праслов'янського *olsь, тут інверсія\метатеза (надіюсь, правильно запам'ятав назву тям).
З роботою так само! Первісно було *orbiti, тут теж інверсія\метатеза, а тому частка "роб" могла зберігтися й не змінитися в "ріб". Така щонайменше теорія.
Місце, де виготовляють товар.
Фабрика, завод:
Чеською – továrna,
Словацькою – továreň.
Цитує Єлисія:
Друс. зѧбити, зѧбати, зѧбсти "producere" ("Оумъ вельіадааго зѧбить мъісли нєлѣпъіѧ" ≈ "Ум ненажери породжує дурні думи"; "Дамь тєбѣ зємліѫ зѧбѫчѫ мєдъ" ≈ "Дам тобі землю, що ≈дає≈ (*виробляє, продукує") мед"); також: зѧбль "те, що є вироблено, породжено (продукт, виробок); сюди же рус.: зяб, зябити, зяблевий~зябльовий, зябля. Розвій товку кореня *zEMb- (від прасл.) "дерти → продирати/продерти зокрема землю" → "прорости" → "породити/producere → виробити". Творено чепенем *-ѣи (*-ēy-o-) значити nomen agentis: гонити → гоній, водити → водій, палити → палій, ручити → ручій (*рѫчѣи) "поручитель, гарант", рушити → рушій (*роушѣи).Є
Про корінь та розвій його товку диви тут під зябі́й. Творено яко зѧбъ ← *zEMb-o(s) – имя чоловічого роду, яко nomen agentis ги: руб (*rOMb-o(s)) в дриворуб, міл (*modl-o(s)) в богоміл, бір (*bor-o(s)) в крихобір, лам (*lōm-o(s)) в криголам, їд (*ēd-o(s)) в травоїд, лаз (*lōz-o(s)) в водолаз тощо. Твар зяб може бути лучено з иншими словами
див. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1982–2006., Т. 5, с. 98.
Чудово-чудово, Ви як це поясните?
див. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1982–2006., Т. 5, с. 98.
Там пояснення.
Там немає ніякого пояснення цього слова. Пояснення доданого сюди слова -- відповідальність того, хто його додав.
Питаю: від якого слова походить( тобто: чому І)? І чому наголос на останній склад?
Інакше це ctrl+F, ctrl+V, ctrl+C, ctrl+V (здивую: так не має бути)
Ото мені автор ждостикорвиці та довивсота буде розповідати як не має бути, смішно.
>від якого слова походить( тобто: чому І)? І чому наголос на останній склад?
Там є слово (слова), від якого походить подане тут слово.
Мої слова -- це мої слова, тут вони ні до чого.
То покажіть від якого саме слова утворено та яким способом, що дав -Ільня. "РобІти"?
Поясніть, чому наголос на останньому складі.
Я не кажу, що так точно не може бути, але сумніви значні, тому прошу пояснити, дати приклади інших слів, утворених таким способом.
Ну то почитайте книжечку й все зрозумієте.
Отже, самі не можете тут сказати ні слівця, ховаєтеся за спину ЕСУМу. Прикро, та передбачувано. Не вперше-бо.
Якби Ви почитали книжечку, то відчули б щонайменше те, що на останній склад там наголос падати не може.
Хочете заперечити -- будь ласка, приклади таких слів. Чіткі слова, цитати, заперечення по суті -- те, що я повсякчас радий бачити.
Я поставив ясні запитання та висловив прохання:
1) від якого САМЕ слова утворено "робІльня"?
2) чому там саме І?
3) наведіть, будь ласка, іще приклади таких слів.
4) чому наголос на останній склад?
5) наведіть, будь ласка, приклади таких слів із таким наголосом.
Ви ж не можете відповісти по суті ні на одне, бо просто ctrl+C, ctrl+V зі словника, очевидно.
Радий буду побачити докази своєї неправоти (тобто відповіді на запитання вище)
Відповідь Вам дана у джерелі. Хоча би безпосередньо щодо слова робільня́. Та я не науковиця і не мовознавиця, тому не укладаю словників.
продукт
Слово зі старих словників. Наголос на "о". Добре, бачу трохи підправили. Просто вікіпедія подає фабрику та завод як майже одне й теж, тому я їх додавав тоді.
Цур! Се невкраїньске слово, дарма же "зі старих словників", а польске (http://sjp.pwn.pl/doroszewski/wyrobnia;5521809.html) або словацьке (http://slovnik.azet.sk/pravopis/?q=vyrobna), скорiйше пак польске через наголос. Невкраїнскѡсть прозраџує /о/, в справжньому вкраїнскому словi б у цьому випадку було вирiбня (~вирѡбня).
Знову даю виплід дискусії з товаришем мовознавцем. Його турбували слова "хбібороб", "винороб", "землероб", а саме чому "роб", а не "ріб". Наголошений склад! А ще й "роблений", "робливо", "роблювати".
Тож він (мовознавець) знайшов схожість з словом "лось", де теж не відбулося зміни "о" на инший звук. Чому лось, а не лісь? Бо від праслов'янського *olsь, тут інверсія\метатеза (надіюсь, правильно запам'ятав назву тям).
З роботою так само! Первісно було *orbiti, тут теж інверсія\метатеза, а тому частка "роб" могла зберігтися й не змінитися в "ріб". Така щонайменше теорія.
Так і є.
P. S. "Землероб" - не питоме українське слово, а московський покруч.
Про землероба цікаво почути, чому так гадаєте?
Можливо це від слова виробляти, я ж того словника не вкладав. Мені слово подобається. Хоча й вирібня нормально звучить.
Фабрикат - виріб.
r2u.org.ua: виробничник
Фабрикация - виріб (-робу), вироблення.
Фабриковать - виробляти, вироблювати.
https://archive.org/details/dilovoimovy/page/n241
Заводчик - виробничник.
S. Velichko, не все є так просто. Що ті слова суть спільного кореня є мало – є ще фонологія, за якою в українській мові *о в складі критому має бути “і”, тому ни виробня, ни виробник, ни виробничий, виробництво не можуть бути вкраїнськими словами (так само як народ, доход, можливо, можна, Антон тощо).