Цитує Єлисія:
Друс. зѧбити, зѧбати, зѧбсти "producere" ("Оумъ вельіадааго зѧбить мъісли нєлѣпъіѧ" ≈ "Ум ненажери породжує дурні думи"; "Дамь тєбѣ зємліѫ зѧбѫчѫ мєдъ" ≈ "Дам тобі землю, що ≈дає≈ (*виробляє, продукує") мед"); також: зѧбль "те, що є вироблено, породжено (продукт, виробок); сюди же рус.: зяб, зябити, зяблевий~зябльовий, зябля. Розвій товку кореня *zEMb- (від прасл.) "дерти → продирати/продерти зокрема землю" → "прорости" → "породити/producere → виробити". Творено чепенем *-ѣи (*-ēy-o-) значити nomen agentis: гонити → гоній, водити → водій, палити → палій, ручити → ручій (*рѫчѣи) "поручитель, гарант", рушити → рушій (*роушѣи).Є
Про корінь та розвій його товку диви тут під зябі́й. Творено яко зѧбъ ← *zEMb-o(s) – имя чоловічого роду, яко nomen agentis ги: руб (*rOMb-o(s)) в дриворуб, міл (*modl-o(s)) в богоміл, бір (*bor-o(s)) в крихобір, лам (*lōm-o(s)) в криголам, їд (*ēd-o(s)) в травоїд, лаз (*lōz-o(s)) в водолаз тощо. Твар зяб може бути лучено з иншими словами
Я б дуже обережно додавав давньоруські слова до теперішнього слововжитку. Коли слово не підперте спорідненими в новожитній мові, мало хто стане завдавати собі клопоту, щоб завчити щось незнайоме.
Згоден.
Вам з "теперішнім слововжитком" далеко не йти. Треба реально дивитися – пуризм є штучне явище, хоча воно й має прецеденти, отже відмовляти в спробах його не можна; а в тих мовах, де до пуризму вдавалися, не могли обійтись і без звернення до пластів давніх. Просто, пірнаючи до чогось, маємо очікувати там те, що там є; йдучи (принаймні в режимі експерименту – так іду я) в напрямку пуризму, треба бути готовим до всього того, що він у практиці несе.
uk.wikipedia.org: Фабрика
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
r2u.org.ua: виробня
З уластивим нашій мові ікавізмом у закритому складі.
Місце, де виготовляють товар.
Фабрика, завод:
Чеською – továrna,
Словацькою – továreň.
http://litopys.org.ua/rizne/rusyny.htm
+++
+
- -
Завод - питоме слово
Брюкнер:
zawód, w dawnym języku ‘wyścigi’, zawodnik, ‘koń wyścigowy’, »zawód biegać« ; zawód, ‘zachód, koszty’: »tak wielkim zawodem się starasz o...«, »krom zawodu«, ‘bez zachodu, zaraz’; wreszcie o ‘zawiedzieniu, omyleniu’: »zrobić komu zawód«. P. wieść i wodzić. U innych Słowian (Rusi, Serbów) zawod i ‘instytut, fabryka’ (co zawiedziono).
Значення зовсім инше.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/15911-zavid.html#show_point
Яке інше? Уважніше читайте ваше ж посилання.третій пункт
Виробня – це фабрика, а завод — це завод, бо питоме!
<а завод — це завод, бо питоме!>
<Заво́д> є тяжко питоме через фонетику.