ЕСУМ (стаття на слово "горілка"): горі́льня "гуральня". Гуральня - запозичення з польської мови.
Знає дієслово goréti в руській товк дії гону спирту?
Не обов'язково в'язати з гоном алкоголю.
А з чим є то вязати?
З горілчаними виробами.
То "горілку" можемо звати й <горіла>? Є в якім джерелі значено?
До чого це?
До того, що в <горілчаний> та <горілка> є основа *gor-é-l-uk-, а не *gor-é-l-, то де "горілчані (*gor-é-l-uk-én-) продукти" ділають, буде від тої основи <горілочня> (*gor-é-l-uk-yn-y-a), а не <горільня> (*gor-é-l-yn-y-a). Було би в руській за тяму "горілка" й слово <горіла> (чи <горіль>), слово за дільню на горілчані продукти могло би бути й <горільня>, проте я твар <горіла/горіль> за "горілку" не знаю. Знаєте Ви?
То хай буде горілочня. Чув ще, що кажуть "горівка" на горілку.
{ɣ̞ʷoˈri͡ewkɐ} (<горівка>) є фонетичний варіант того самого фонематичного твару gorélca /ɣ̞ʷoˈri͡eɫkɐ/ з т.зв. "вокалізацією" /ɫ/ у [w] в окремих говірках руської мови.
Проте, "горілка" є вузька тяма звати від єї дільню про спиртові продукти загалом, либонь. Не само же горілку на "спиртзаводі" ділають.
Ваша правда.
Вимова: {kʷʊˈrɪ͡ɘlʲɲɐ ~ kʷʊˈrɪ͡ɘwɲɐ ~ kʷʊˈrɪ͡ɘjɲɐ}.
Від *kour-i-ti "гнати спирт" (
sum.in.ua: kuryty).
Палінчарня - винокурня (підприємство, де виготовляли горілку і спирт). Словник Грінченка.
r2u.org.ua: Завод
goroh.pp.ua: Курильня
Ґуральня - заст. Спиртово-горілчаний завод. Сум.
Русько-лядський суржик.
Росіянізм.
Там в березі є човни управителя ґуральні, на котрих рибалки ловлять коропи (Нечуй-Левицький).
Гуральник - Работникъ на винокурнѣ.
Корінь сього слова Гура - купа, маса (чогось).
Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Номіс. № 7684.
Відповідно гуральня це місце, куди звозять гури сировини для подальшої переробки її у спирт.
Ne "росіянізм", a lẽdskê <gorzelnia>.
Гожельня і гуральня це два різні слова із різними коренями. До того ж такого ревного захисника української мови від усього лядського та московського, як Нечуй-Левицький ще пошукати, кому вже тоді вірити, коли не йому.
Nou i wd yacuix ge "rwznuix" corenwf sõty oti tuari?
Тут Ви помиляєтесь. Нечуй-Левицький виступав передусім проти слів, незвісних більшості українців. Коли якесь слово польського роду було вживане серед більшості підросійських українців, він і сам любісінько його вживав.
На цьому сайті багато пропонованих слів невідомі не те, що більшості українців, а взагалі нікому
п. gorzelnia, (ст., діал.) gorzalnia «тс.» повʼязане з *gorzały «горілий» (пор. п. ст. gorzałość «зона; сильна сверблячка»), gorzeć «горіти», спорідненими з укр. горі́лий, горі́ти.
Українською вже б було горільня.