Морськ(ий) + -ин-а (цим чепенем творять іменники, що позначають речі зо згідною прикметою: "садовина", "городина" тощо).
《Тоді краще морепродукт》
Чим кращий? Чуже слово, та ще й з важковимовною гукосполукою наприкінці.
Кращий за морщину, а не взагалі. А так згоден
МОРЩИ́НА и, ж., рідко.
Те саме, що змо́ршка1 1. Приклади
Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура. (Марко Вовчок)
Глибокі морщини на чолі свідчили ясно, що нещастя надломило того колись сильного і смілого чоловіка. (І. Франко)
Біля уст уклалась морщина, котрої перше не було і котра надавала тепер цілому лицю вираз глибокого суму і утоми. (О. Кобилянська)
Гетьман зупинився. Між його бровами, від носа у верх чола, пробігла морщина. (Б. Лепкий)
Грінченко й Ніковський подають там наголос на першому складі: "мо́рщина" – а Кримський чомусь на останньому (
r2u.org.ua: морщина). А відомості зо сталінського СУМа з московським наголосом, що ви звідти навели витяг, не годиться брать на віру.
Та хай би як. Люди знають, що таке морщина, до морепродуктів якось не хочеться цього слова вживати. Можна інше слово взяти, наприклад, морівня́. Та хоч морські гади чи дари моря
《Та хай би як. Люди знають, що таке морщина, до морепродуктів якось не хочеться цього слова вживати.》
Це не довід. Знають "мо́рщину", а не "морщи́ну". Це як "го́род" і "горо́д". А про "морівню" я вас спитав, та ви мені не одповіли.
Садовий – садовина.
Городній – городина.
Ярий – ярина.
Солоний – солонина.
Морський – ....
Гра: знайди в собі кебету думать логічно.
Можете навести приклади збірної назви їстівних продуктів, на взір яловичина, свинина, курятина, садовина, городина, ожина, ярина, із -щина, тільки ті, що засвідчені у словниках, а не Ваші відсебеньки?
Городній > город(н)ина
садовий > садовина
курячий > курятина
морСЬКий > морШЧина
Добродійко, з погляду українського словотворіння значіння йменника анітрохи не важить, а важить основа прикметника, що од його утворили цього йменника.
Шароварщина ← шароварський?
Спадщина ← спадський?
Я гадаю це інший словотвір, де "-щина" виступає як окрімна мовна одиниця.
《Шароварщина ← шароварський?
Спадщина ← спадський?》
Слово "шароварщина" досить молоде та псевдоукраїнське. Я частіше чув його в московській мові, бо вигадала його найпевніше змосковщена інтелігенція, щоб ганить спрощені проявки української культури.
На слові "спадщина" найпевніше далися узнаки слова "батьківщина", "дідівщина" тощо. Одначе слово "спадщина" синонімічне слову спадок, а тут треба створить не синоніма слову "море", а йменника із значінням "щось морське".
Це не синонім "море". Як і деякі інші слова, за подібністю
По-перше, я не додав це слово (хоча потім і думав), щоб уникнути багатозначності. По-друге, тут словотвір не завсіди прямий. Можуть утворюватися похідні від умовних, незасвідчаних, але можливих похідних
Якось є сумніви про прикметникове походження. І навіщо багатозначності додавати?
Окрім того, як уже сказали, тут словотвір не завсіди прямий
Завжди так казали
Цікаво, ніколи не чув такого. Мабуть, дам +
Щоправда, це годиться лише для морепродуктів тваринного походження, а для морської капусти (й іншої, менш поширеної в нас їстівної рослинности) --- ні. Чомусь на тій-таки вікіпедії україномовній не написано про рослини, зате на англомовній --- так. Особисто я завжди вважав морську капусту за морепродукт.
–
Слово, значило б інше, а саме "море":
сад > садовИй > садовинА (усе "садове")
город > горОдній > горОд(н)ина (усе "городнє")
море > морськИй > морщИна (усе "морське")
Явір > яворИна (явір, яворовий ліс)
скОт > скотИна (одна "тварина", скот)
мОре > морИна (море).
Щодо наголосу слушно.
Втім, попри наявність тварів "кінський", "людський" твари "кінщина (конщина)", "людщина" не засвідчені в такому значенні.
І навпаки, "західний" > "західщина" (усе "західне")
Є йменники "конина" й "конятина" творені од синонімічних до "кінський" прикметників "кінний" і "конячий".
Од прикметника "людський" твориться йменник "людчина", а не "людщина". Його не вживають, бо досі не почували такої потреби.
Слова "західщина" немає. Це ваша вигадка.
《попри наявність》
Прийменник "попри" галицький, а так само його вжиток і вжиток його синоніма "мимо" із значінням "наперекір", "незважаючи на".
+
На взір чого ви створили це слово?
+
Це краще за морщину
А який наголос?
Не знаю. У наголоси не хочу й лізти
Краще на и́
Романе, от якщо створять трибунал, то й будете на ньому відповідати, чому і як ви створили це слово 😆🙈
Це повинно буть ясно без трибуналів. Слова не творяться як заманеться, дарма що деякі кухарки гадають, що вони вміють і державою править і слова творить.
свинИна, буженИна, солонИна, деревИнА (за словником --- подвійний наголос, хоча всюди чую лише на останній склад), сечовИна, кротовИна, смиканИна (
компіляція). Хоча м'ясо й інший наголос може мати (Яловичина, кУрятина, телЯтина, барАнина тощо).
Мабуть, має бути "моревИна".
Ви тут тілько навели список слів із суфіксом "-ин-", не подумавши, од чого їх утворили. Ласкаво просимо до полку Я. Мудрова. А я вам тим часом уже був довів, що у слова "моревина" не може буть потрібного значіння.
Як на мене, право творити слова мають усі. Бо ж здебільшого так слова тільки й творили. Одначе ми мусимо забезпечити, щоб народ творив слова не з московсько-польської мішанки, що зветься сучлітмова. Ми маємо повернути щире лице українській мові, і залишити народ самостійно творити слова. Це буде найприродніший шлях.
Питаю знову: на взір чого ви створили це слово?
–
goroh.pp.ua: моревий. Тобто "моревина" – річ, пошита з дорогої шовкової тканини з полиском.
Слово "моревина", бачиться, утворено од прикметника "моревий". Його значіння не має нічого спільного з морем:
море́вий «муаровий»
моро́вий «тс.»
а тут гадаю що мореви́на́ від слова "мо́ре" (водойма)
《а тут гадаю що мореви́на́ від слова "мо́ре" (водойма)》
Погано гадаєте. Що там робить суфікс "-ев-"?
Думаєте краще моровина?
Якби ви подумали й одповіли на моє питання, то либонь самі б знали одповідь і на своє.
Тут треба не думати, а знати значення того суфікса. Я значення не знаю, тому не скажу. А Ви можете похизуватися своїми глибокими знаннями вкраїнської мови та розтлумачити значення суфіксів -ев та -ов і який де треба ставити.
《Тут треба не думати》
Саме невміння й небажання думать – найперше лихо того, що подав це слово й тих, що на його пристали.
Річ не в значінні цього суфікса, а в тому, од чого творяться слова з суфіксом "-ин-", і якого значіння набувають похідні слова в кожному разі. Подане слово не може мать значіння "морепродукт" і взагалі значіння, пов'язаного з морем.
сировина
речовина
деревина
се́рцЕ → серцЕви́на
мо́рЕ → морЕви́на
《сировина
речовина
деревина》
Од чого творено кожне з цих слів?
《се́рцЕ → серцЕви́на
мо́рЕ → морЕви́на》
Ні. Думайте вже кінець кінцем.
на слово "сировина" етимологічний словник на осідку "Горох" відсилає до слова "сирий". Певне, від нього або від якогось спільнокореневого. "Сирість"? Якщо Ви знаєте відповідь, то скажіть.
"Речовина" --- ймовірно, "річ" (етимологічний словник знизує плечима).
"Деревина" --- ймовірно, "дерево" (етимологічний словник показує саме це слово).
Чим погане порівняння пари "море --- моревина" із парою "серце --- серцевина". Якщо Ви думаєте, що люди можуть дійти тих самих висновків, що й Ви, то помиляєтеся. Є так зване "прокляття знання". І ми з пані Кароліною тут --- менш обізнані щодо Ваших думок, які ви загадково приховуєте за своїми запитаннями та спонуканням нас думати.
《словник на осідку "Горох" відсилає до слова "сирий". Певне, від нього або від якогось спільнокореневого. "Сирість"? Якщо Ви знаєте відповідь, то скажіть.
"Речовина" --- ймовірно, "річ" (етимологічний словник знизує плечима).
"Деревина" --- ймовірно, "дерево" (етимологічний словник показує саме це слово).》
Ці слова не творено просто од слів "сирий" (і не од "сирість"), "річ" і "дерево". І я вже підказав вам, од чого її творять, коли пояснював, чому "моревина" не може мать потрібного значіння. Хто має клепку в голові, той зрозуміє мої слова й не пристане на це слово чи хоча б усвідомить свою помилку і змінить свою постанову.
《Чим погане порівняння пари "море --- моревина" із парою "серце --- серцевина". Якщо Ви думаєте, що люди можуть дійти тих самих висновків, що й Ви, то помиляєтеся. Є так зване "прокляття знання". І ми з пані Кароліною тут --- менш обізнані щодо Ваших думок, які ви загадково приховуєте за своїми запитаннями та спонуканням нас думати.》
Я не прошу вас знайти відомості, заховані за сімома замками в середньовічних рукописах чи рідких виданнях для спеціялістів. Ці відомості доступні в звичайних книжках з української мови й на інтернеті. Ськайте, читайте й думайте. А поки що ви й ті, що пристали на це слово, скидаєтесь на людей, що беруться за операцію, не знаючи, де в людини які органи. Це не годиться.
Серцевина < серцев(ий) + ина < серце
Моревина < морев(ий) < мора
Таким чином, слово «моревина» аж ніяк не може бути втворено від «море», бо прикметник до моря є «морський». Саме тому до «мори» подали два прикметника «моровий» та «моревий».
Утворено за [віддаленою] подібністю до "городина", "садовина"
Утворено не од тої частини мови й не таким способом, як треба.
І що, по-Вашому, не так? І як треба було?
Горóдина < горóд + ина
Садовинá < садóв(ий) + ина
Тому
Моревинa < морéв(ий) + ина
Коли хотіли б утворити слово від «мóре», то мало б бути «мóринa», найбар коли я все правильно розумію.
До речі, як я гадаю, саме тому «городина» й «садовина» мають різні наголоси.
《Горóдина < горóд + ина
Садовинá < садóв(ий) + ина》
Не зовсім так. "Городина" утворено од "городній", та суфікс "н" звичайно зникає перед "-ин(а), щоб не було двох "н" близько одне од одного: "деревний" => "деревина", "підчеревний" => "підчеревина", "смородний" (тепер звичайно "сморідний") => "смородина".
А в слові "садовий" більшість словниць подає наголос на останньому складі, а в "городній" він на другому – звідси й одмінний наголос у словах "городина" й "садовина".
《Коли хотіли б утворити слово від «мóре», то мало б бути «мóринa», найбар коли я все правильно розумію.》
Іменники, що мають значіння речі чи речовини з якимись прикметами, утворюють од прикметників, а не од іменників. Тож слово "морина" не могло б мать значіння чогось морського.
Я ніколи давніше не чув і не видів слова "найбар". Знайшов його тілько на "Горосі", а в корпусах і дорепресивних словницях – ні. Ви певні, що воно не якесь вузькоговіркове?
Дякую за пояснення. Про "городній" я геть не здогадався. Тепер усе стає на свої місця:
сад > садовИй > садовинА (усе "садове")
город > горОдній > горОд(н)ина (усе "городнє")
море > морськИй > морщИна (усе "морське")
Явір > яворИна (явір, яворовий ліс)
скОт > скотИна (одна "тварина", скот)
мОре > морИна (море)
Утім, незрозуміло з наголосами в першій моделі, бо є винятки:
смОрідний - сморОдина
підчеревнИй - підчерЕвина.
<смОрідний - сморОдина>
Либонь одміна "смородний" мала наголосок на другому складі.
<підчеревнИй - підчерЕвина>
Тут наголосок таки не на останньому складі.
《Либонь одміна "смородний" мала наголосок на другому складі.》
Тут наголос пересунувся либонь через те, що так вимовлять слово "смородина" легше, ніж з наголошеним первим складом.
《<підчеревнИй - підчерЕвина>
r2u.org.ua: підчеревний.
Тут наголосок таки не на останньому складі.》
Бо й у слові "підчеревний" він не на останньому складі:
Хоча тут один Роман не знає, що робить другий. Один додає притомні слова, другий якісь дикі покручі. Я піддержу слово "моревина".
Гарне слово. Я навіть більшість своїх перекладів поприбирав.
Чи можливий словотвір із наростком -ев?
Так, можливий. Але не як утворення, відприкметниковий іменник, на взір тих, що тут вище згадували, а, наприклад, як результат контамітації море і речовина, очеревина, почеревина, серцевина.
Неправда ваша. Словотвір можливий, але значить інше, на що вказав Олекса.
《Так, можливий. Але не як утворення, відприкметниковий іменник, на взір тих, що тут вище згадували, а, наприклад, як результат контамітації море і речовина, очеревина, почеревина, серцевина.》
Ви можете якось ствердить плід своєї уяви прикладами такої контамінації?
"Іменники, що мають значіння речі чи речовини з якимись прикметами, утворюють од прикметників, а не од іменників. "
А ось тут цікаво й не дуже переконливо
"–
Слово "моревина", бачиться, утворено од прикметника "моревий". "
Чому Ви вважаєте, що саме від прикметника?
Ну, бо таки від прикметника 🤷♂️
Я б за морщину проголосував, якби в нас не було вже іншого означення.
А так, як у нас морщина — це щось інше, то морепродукти хоч якою мóрщиною-морщи́ною називати/вживати не хочеться.
Тому, як на мене, краще ваша моревина. Напрочуд, можете додавати гарні переклади, а не покручі 😜🤭
Я завсіди намагаюся передати суть, розбираючись у засадних відмінностях од схожих зовні ознак, явищ, утямків тощо. Не всяк раз виходить досить коротко, особливо спершу.
Я до того, що, на мою думку, іменники виду __о(е/ьо)вина, які здебільшого утворюються від прикметників, можуть також утворюватися відразу від іменників за подібністю
《Я до того, що, на мою думку, іменники виду __о(е/ьо)вина, які здебільшого утворюються від прикметників, можуть також утворюватися відразу від іменників за подібністю》
Ваша думка хибна.
По-перве, значіння таких іменників – річ або речовина з прикметою, захованою в значінні згідного прикметника. Тут прикмета – морський ("морепродукт" – скорочене "морський продукт"). Як ви гадаєте, що такі йменники можна творить од инших іменників, то де ж ховається прикмета?
По-друге, коли ви утворюєте йменника од иншого йменника, то чому вставляєте прикметникового суфікса. Підказую: бо утворюєте його од прикметника. Ось приклади йменників з "-ин(а)", творених од инших іменників: "день" => "днина", "кожух" => "кожушина", "дитя" => "дитина", "люд" => "людина". У таких похідних іменниках значіння частини цілого або ж синонімічне до первісного йменника, і прикметникових суфіксів не вжито.
Добродію Олексо, які б Ви утворили йменники на взір (за лекалом) "морщина" від слів
земля,
сонце,
світ,
людина,
тіло,
місто,
поле,
горе,
гора?
Від яких прикметників утворені слова
спадщина,
бувальщина,
буденщина,
щоденщина?
《Добродію Олексо, які б Ви утворили йменники на взір (за лекалом) "морщина" від слів
земля,
сонце,
світ,
людина,
тіло,
місто,
поле,
горе,
гора?》
Ніяк. Я кілька день торочив, що йменники зо значінням "річ / речовина з якоюсь прикметою" творять од прикметників, а не од іменників.
《Від яких прикметників утворені слова
спадщина,》
Я вже писав за це вам давніше. Знайдіть і по/перечитайте.
《бувальщина,》
Од маловживаного прикметника "бувальський": "Панас Половець замислився, "рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?" (Ю. Яновський ("Вершники"). Суфікс "-ськ-" там зайвий – отже, це слово треба мать за виняток, творить инші слова на його подобу не годиться. Уживаним способом ми б дістали: "бувалий" => "бувалина" та "булий" => "булина".
《буденщина,
щоденщина?》
Я знайшов ці слова тілько в творах, написаних не раніше од 20 століття, і ніде в вустах у людей з народу. Значить, його вигадала інтелігенція, що не додержалась звичайних в українській мові способів словотворіння, утворивши слова "буденщина" й "щоденщина" замість сподіваних "буденина" й "щоденина". Та ці слова знову ж таки винятки, а тому не годяться править за зразок у словотворінні.
Одначе ви завели розмову в бік, а тим часом досі не одповіли на мої питання:
《сировина
речовина
деревина》
Од чого творено кожне з цих слів?
Ну тако само як з морщиною, беремо іменник "море", від нього прикметник "морський", від нього вже збірний іменник "морщина".
Ви правильно кажете, що такі йменники творять від прикметників, але самі прикметники творять із різними суфіксами. Ви взяли прикметник "морський", бо хочете утворити кальку від "морський продукт", або ж не знаєте гинших прикметників од "море". Слово "спадщина" відноситься до прикметників "спадковий" і "спалий" та йменника "спадок", також до прикм. "спадний", "спадистий", але прик. "спадський" не засвідчено. Проте, це не означає, що його не могло бути хоча б як гіпотетичного, проміжного твару для утворення збірного йменника. Правилам укр. мови не перечить, ба знаємо прізвище "Скоропадський".
Не знаю, від чого творене "деревина́" (не плут. зі "дереви́на"), та якщо взяти "звір" > ? > "звірина́" (не плут. зі "звіри́на", яке утворене від іменника та означає частину одного цілого), то виходить "звірний", тоді "деревина" від "деревний".
"сировина" < "сировий" < "*syrovъ"
"речовина", ясна річ, від "речовий"
Але тоді від чого творено "старовина"? За логікою мало би бути "старина" від "старе", та воно вживане значно рідше, та й ще й письменниками, яких Ви не держите за авторитетів. ЕСУМ дає "старовий", але вжитку сього слова не свідчено. То може "моревина" так само творено від гіпотетичного "*моревий"?
Мені подобається +.
Творене суфіксами -ов-ина. Як на мене, не потрібно вже мати прикметник "моревий" для такого словотвору, можливо одразу творити від -овина на зразок інших слів. На приклад, Грінченко дає "городовина" як синонім до "городина" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10159-ghorodovyna.html#show_point ), але прикметника "городовий" не дано в словнику, дано йменник ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10157-ghorodovyj.html#show_point ), творений навіть не від "горо́д", а "го́род".
《Як на мене, не потрібно вже мати прикметник "моревий" для такого словотвору, можливо одразу творити від -овина на зразок інших слів.》
Ви можете добрать прикладів, щоб довести цю думку?
《На приклад, Грінченко дає "городовина" як синонім до "городина" ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10159-ghorodovyna.html#show_point ), але прикметника "городовий" не дано в словнику, дано йменник ( http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10157-ghorodovyj.html#show_point ), творений навіть не від "горо́д", а "го́род".》
Ви не зважаєте на те, що синонімічні суфікси "-н-" і "-ов-/-ев-" – обопільно доповнювані, а, бува, й навіть обопільно замінні суфікси. Од "городній" дістаємо "городина", а од "городовий" – "городовина".
Ось вам кілька прикладів прикметника "городовий", синонімічному прикметникові "городній":
1) "За сільське господарство розпорядок уважає господарства рільні, торговельні, городові, рибні і лісові" ( https://books.google.com.ua/books?id=9okoAQAAMAAJ&pg=PA175&dq=городові рослини);
2) "Яриний город: поучаюча книжочка о управі ростин городових" (https://books.google.com.ua/books?id=hx9egBjBWXoC&q=рослини городові . Коли вже землю добре справимо&dq=рослини городові . Коли вже землю добре справимо);
3) "Тепер цю городовину витиснули й засудили на погорду чужі кращі шляхетніші городові ростини" (https://books.google.com.ua/books?id=q2AoAQAAMAAJ&q=городові рослини&dq=городові рослини).
Я не можу пригадать випадків обопільної доповнюваності чи замінюваності суфіксів "-ськ-" і "ов-/-ев-". А ви?
Дякую за приклади. Не записав Грінченко, видно.
"Я не можу пригадать випадків обопільної доповнюваності чи замінюваності суфіксів "-ськ-" і "ов-/-ев-". А ви?"
Ви хилите до того, шо "морський" та *"моревий" нетотожні?
ЕСУМ: море́вий «муаровий»
То з польського "morowy". І зара йде мова про новотвір "моревий".
Моревий та морський вже не тотожні. Чи можете навести приклад заміни -ськ на -ев / -ов?
Я не зосім зрозумів питання Олекси, тому перепитав, чи привильно зрозумів його натяк. Але приклад навести можу - "гірський", "горовий". У Грінченка, на приклад, обидва перекладаються московським "горный".
І я вів до того, шо не потрібно мати вже сутній прикметник "моревий" із потрібним значенням, а можна творити слово за аналогією з двома суфіксами -ов-ина.
На приклад, деколи можна натрапити на слова, й також на Словотворі, творені суфіксом -ництво. Первісно -ник-ство, але я помічав слова одразу роблені групою суфіксів -ництво без наявної перед тим основи на -ник. З голови не пригадаю, правда. Але переконаний, шо такі знайти не дуже складно. Принаймні, тут на Словотворі (але бачив і в словниках, перевіряючи, чи є там вже йменник на -ник).
"І я вів до того, шо не потрібно мати вже сутній прикметник "моревий" із потрібним значенням, а можна творити слово за аналогією з двома суфіксами -ов-ина."
Саме так. Про це вже кілька разів сказали. Але не схоже поки, щоб це щось давало