На Толоці пояснив.
Причина Ваших помилок — схильність до спрощеного, лінійного, з дозволу сказати, мислення: усе хочете міряти однією міркою, все під одне загнати.
Я пояснив, чому вважаю, що "скунс" може бути винятком у низці назв істот, які в нас не водяться

Я здивую Вас, тільки не падайте: в Україні водяця краби!

"ВодяЦя"?? Йдіть у школу, вчіться писати!

Та Ви теж ідіть ДО школи
Базового чергування "і/й", "у/в", "о/в" не знаєте
На початку речення та після коми завжди і, у, о (бо передбачена перерва). Ви, може, не робили там перерву, але написати маєте з урахуванням її.
Ставтеся до всіх тут нормально, люди, що пишуть свідомо, можуть навмисно написати "не правильно"

"Та Ви теж ідіть ДО школи"
Приписництво. Тут може бути як ДО, так і У/В, обидва правильні.

"Базового чергування "і/й", "у/в", "о/в" не знаєте
На початку речення та після коми завжди і, у, о (бо передбачена перерва). Ви, може, не робили там перерву, але написати маєте з урахуванням її."
Дуже любо, добродію, що Ви знаєте шкільні правила. Та деякі з них роблені. А "правила" чергування особливо, бо таких правил ніколи не було. Я дещо вже писав про це тут, докладніше див. Боротьба з приписництвом, зокрема https://zbruc.eu/node/41931. Теж обережно треба читати, та все ж корисно.

"На початку речення та після коми завжди і, у"
Ні. Це просто не так. Письмо може й має передавати не тільки словесні засоби мовлення.
Звісно, усну й писемну мову не слід ототожнювати. Та раджу Вам читати твори класиків 19-поч. 20, зокрема початкові видання. Наприклад, тут http://search.nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=<.>ID=ukr0000024565<.>&&S21FMT=fullwebr на сторінках 57, 110, 111, 112 і 190 (я, звсіно, ще не повністю дослідив джерело) можете побачити зсуви чергування як прикменника І/Й, так і похідних "іти"/"йти" до Й (точніше, J).

"Ставтеся до всіх тут нормально, люди, що пишуть свідомо, можуть навмисно написати "не правильно""
"люди, що пишуть свідомо" -- так. Але пані Кароліна до таких, на жаль, не належить. Вона (і про це я писав не раз, причому кілька разів досить докладно, наприклад, тут індіанці) старається, як я кажу, писати ще українськішою Українською, ніж сама Українська, щоб здатися великим знавцем Мови, зокрема говіркових явищ. Але як через те, що Українська їй не рідна, так і через нестачу, відповідно, мовного чуття, досвіду, а також знань, розуміння й бажання вчитися, вона не раз на цьому ганьбилася (приклади є за останнім посиланням). Так, я вже не раз їй писав, щоб вона вивчила засади (принципи) правопису, та вона, схоже, не спромоглася досі їх і нагуглити. І той жах, який вона пише, це явний прямий наслідок засад правопису, деяких із яких, до речі, учать у тій-таки школі. А засади, за якими вона останнім часом пише, спотворюючи мою Мову, суперечать не тільки розумним засадам сучасного письма, але й одна одній.
Якщо Вам, добродію Liesolòn, закортить покопирсатися в цьому, я легко дам докази того, що пані Кароліна не розуміє, не може розуміти найпростіших речей, порушує основні правила логіки.

Ну, це на додачу до того, що запис "-ця" заледве передає.. та що там, з доліченням позасловесних засобів, не передає вимови (тут надум пані Кароліни -- запис відповідно до вимови з нехтуванням інших засад правопису), бо тут /ц':а/, а не /ц'а/.

Закінчу тим, що немало користувачів тут не розуміють того, що мова -- це, перш за все, засіб спілкування, обміну відомостями, думками, а будь-які вибрики з письмом просто заважають цьому, сповільнюючи читання (як я вже писав був тут, ми читаємо слова не по буквах, а сприймаємо, особливо недовгі, звичні, як ціле. Саме тому, як Ви, можливо, бачили в Мережі, інколи ми можемо прочитати слово й не помітити, що букви всереині переставлені) й розуміння, а також ускладнюючи, а то й унеможливлюючи пошук, особливо повнотекстовий пошук, який, як я хочу вірити, колись прикрутять.

Доп.: А до чого тут "чергування О/В"?

>Дуже любо, добродію, що Ви знаєте шкільні правила. Та деякі з них роблені.

Он як перевзулися 😂
Звісно, всі правила, що їх не вість добродій Роман суть роблені-пороблені.

Але за заввагу міню Вам, буду тепер писати -цця, так буде точніше.

">Дуже любо, добродію, що Ви знаєте шкільні правила. Та деякі з них роблені.

Он як перевзулися 😂
Звісно, всі правила, що їх не вість добродій Роман суть роблені-пороблені."

От чому мені соромно за те дурне, що Ви пишете оце.
Я добре знаю шкільні правила, та знаю Мову, живу Мову добряче краще за шкільний рівень. На Толоці (яку Ви, утім, не читали, тим поче як треба), та й не тільки, я навів статтю, в якій добре розписано, хоча й не без сумнівних місць, чому "правило" чергування У/В роблене, на основі різних одмін правописів і творів класиків. Я ж додав од себе немало прикладів.
Тут я так само навів кілька прикладів.
Ви ж не знаєте Мови подекуди й на шкільному рівні. Наприклад, Ви досі не спромоглися нагуглити засади провапису, деяких із яких учать ще в школі.
Це Ви вважаєте неправильними все, що не одповідає Вашому схильному до "лінійності", простоти, "механічності" мисленню (докази я вже наводив).
Це крім того, що Ви не розумієте "...того, що мова -- це, перш за все, засіб спілкування, обміну відомостями, думками, а будь-які вибрики з письмом просто заважають цьому, сповільнюючи читання (як я вже писав був тут, ми читаємо слова не по буквах, а сприймаємо, особливо недовгі, звичні, як ціле. Саме тому, як Ви, можливо, бачили в Мережі, інколи ми можемо прочитати слово й не помітити, що букви всереині переставлені) й розуміння, а також ускладнюючи, а то й унеможливлюючи пошук, особливо повнотекстовий пошук, який, як я хочу вірити, колись прикрутять."

Д. Романе, ви куди пропали? 🧐🤭

🦀 із виду далекий од рака. Це не є лобстер чи гомар.

Розумію, про Вас ті твари можуть бути на вид дуже різні, так. І прикмічу, що раніше таки ‹раком› називали не лише раків, а й загалом ракоподібних — певно й крабів (бо всі мають схожу подобу — щипала, чолонковиті ноги, копито тощо).

Порівняймо: «Морє жє Содомьско мьртво ѥсть, нє имать въ собѣ животьно ничьтожє, никаковоѣ рꙑбꙑ, ни сколъки, ни рака» зі Слова Даниїла Заточника.

Тут слово ‹ракъ› найпевніше вжито за якусь морську ракоподібну твар — певно краба, або омара чи креветку. Точно не за річного рака

Ну то це виходить, щонайменше, загальне слово.

Так 🦀

"Гомар"...

Пак не иʔо

U lat. cancer znaci rac, i crab i cliescy. Lobster ta langusta’ste oba œd 𝘭𝘰𝘤𝘶𝘴𝘵𝘢. Iesce por. gr. σκαραβαίος ta κάραβος i jouc, i yn vid racovita.

А треба тільки так продовжувати?

Я би взагалі латинскі назви залишив з таксономії.

Сходи купи в крамниці рака #1, 2,3,4,5... 😱🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Не дурня.
По перше, у бовгар номенклатурна назва саме 'морски рак'.

По друге, морський/кривий/куцохвостий/безхвостий — то вже видове означення.

Воно потрібно тільки тоді, як контекст не дає знати чи то річний рак, чи краб. Або для утворення стандартної біологічної назви.

А в живій мові, звичайно, ніщо не вадить казати просто 'рак'. Бовгари так і чинять — вони словом ‹рак› кажуть і річному ракові, й крабові, не маючи жодних непорозумінь.

Так само в сербсько-хорватській та словенській мовах.

Коли ж потрібно уточнити контекст або вжити номенклатурної назви, то кажуть 'морски рак'

До того ж скидається на те, що розділ між раком і крабом закріпився тільки-но як було було перейнято слово 'краб' з німецької

Існування прісноводних крабів нічого не заперечує. ‹рак› — то загальна назва, і річний рак, і прісноводний краб — то все ‹раки›.

Ми ж у живій мові не кажемо на кажну птаху її стандартною біологічною назвою, ми зазвичай кажемо загальним словом ‹птах›, а вже як буде потреба конкретизувати що то за птах серед інших, уживаємо назов конкретних видів.

Але 🦞 і 🦀 єсте різні йстоти.

Звичайно 🦀

Але 🦩та 🐓 це теж різні істоти, хоча для них є загальне слово — птах.

А рак — це якраз загальне назвище всіх великих єстов підтипу Crustacean.

А рачо́к — загальне назвище для малих його заступників, як от креветки, дафнії та інші.

Ну, щонайменше, так у південних слов'ян. То чому б і в нас тому не бути? 😃

От тому й не має бути, щоб не мавпувати інших. Знову той комплекс меншовартости, коли нам треба обов'язково когось мавпувати

Авжеж, повикидаймо слова краб, лангуст, омар, креветка, криль, лобстер тощо і замінимо його одним раком. Ото мова буде наша багатою, бо у когось щось там таке є.
🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️
Дурдом якийсь

Узагальнення ту не годже є, бо вобі слові мають чітке придруження з певними тваринами. Можна ще далі йти: 🦀 та 🦇 єсте тварини, то що тепер, називати їх "тварина (що ходить боком)" та "тварина (що літає)"? А як бути з иншими ракоподібними?

То ви рішете вже яка ваша мета — чиста мова, або максимальний запас слів.
Нагадаю, що мета проєкту — підбір саме питомих слів. Нема різниці що там усталено, чи не усталено — мета проєкту в будь-якому разі йде проти узусу.

До того ж я нічого не вигадував. Краба називають раком усі південні слов'яни й, ще раз, жодних непорозумінь не мають. Ба, й у наших давніх перекладах гр. ‹καρκίνος› перекладають саме як ‹рак(ъ)›.

Я гадаю що в питанні специфічної морської лексики або лексики дотичної побуту Середземномор'я чи Балкан слід у другу ж чергу (після українських словниць, звісно) звертатися саме до південнослов'янських мов.

»Авжеж, повикидаймо слова краб, лангуст, омар, креветка, криль, лобстер тощо і замінимо його одним раком. Ото мова буде наша багатою, бо у когось щось там таке є.«

Звісно, для кожного має бути своя назва, та, ще раз, південні слов'яни нехтуючи те, що живуть коло морів і рік з озерами, й спіткають на базарах і в корчмах і раків, і крабів, кличуть їх тим самим словом ‹рак› (‹речен рак› та ‹морски рак›) не маючи жодних непорозумінь.

Можна піти й за словенцями, котрі мають для краба окромішнє слово ‹rakovica›. Могли б теж подати щось як ‹ра́ковиця› як переклад, але я не бачу проблем і в вжитку слова ‹рак› за "краба". Ще раз, бовгари так кажуть не маючи проблем.

Але ту перекладаємо не καρκίνος, не πᾰ́γουρος, не cancer, а саме crab, що його транслітом пишуть. Це слово треба про різницю між 🦀 і 🦞.

Ще раз, якщо не зрозуміли з першого разу.
Є морський рак, а є прісноводний, є морський краб, а є прісноводний.
Я вже мовчу про лангуста, омара, криля, креветку тощо

Болгарською окремі види прісноводних крабів і морських раків просто означують видовим епітетом до слова ‹рак›. І все.

Окрімного слова ‹краб› не вживаючи аби відрізнити, хоча для них то було б набагато більш потрібно, а ніж для нас, бо для них і краби, і раки — це те, що щодня можна побачити в побуті. Та живуть якось з одним питомим словом ‹рак› нічого не запозичуючт щоб відрізнити

Ми перекладаємо слово 'краб', а не 'crab', коли що 😉

І ще раз, болгарську наводжу в приклад можливості вжитку одного питомого слова ‹рак› на познаку прісноводних раків та крабів в один час без потреби перейняття німецького слова ‹краб›.

Не до речі тут казати про меншовартість та таке.

>Ми перекладаємо слово 'краб', а не 'crab', коли що 😉
Vui teg hadaiyte cyto latinca ouge ne je oucrainsca mouva?)

"Vui tég’ gadaiéte cyto latinca ouge ne e oucraïnsca mouva?)"

То́ жє въı на ѩгє́лскѫѭ посъıла́ли сѧ :)

А відповідник до ягелського "crab", що його в нас кирилицею пишуть як "краб" не є відповідник до сурядних слів із бовгарської, чи грецької, чи латинської)

Не розумію про що ви. Якими словами з цих мов перекладають ягел. слово 'crab', до тих слів воно є одповідник

»Я вже мовчу про лангуста, омара, криля, креветку тощо«

Ми тут перекладаємо слово 'краб', а не 'лангуст, омар, криль, креветка', і я подавав одповідника саме до 'краба', а не до чогось іншого

У цьому разі слідую давній слов'янській (порівняй знак Рака, жовно тощо) та сучасній південнослов'янській традицій — найбільш ближчим до нашої, а не традиціям »деяких інших мов« 😉

В цім разі це має товк через близьку спорідненість мов

Сам додав слово, сам мінус поставив 😁🤦‍♂️
Може, простіше самому вилучити слово? 🙄🧐😉