• Знайдено серед перекладів
    Значення слова
    Жарт — сказане або зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка.
    Приклад вживання

    Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами.

    Походження

    через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;
    свн. sërten «обдурювати, мучити, бити» пов’язане з sēren «ранити»

    Схоже у словнику СВІТ

    Перекладаємо слово жарт

    дотеп
    28
    1 вересня 2020

    +
    Прямий переклад:
    goroh.pp.ua: дотеп
    r2u.org.ua: дотеп

    29 березня 2021

    +

    1 лютого 2022
    1 червня 2022

    +

    11 жовтня 2022

    Це може бути синонімом, але не основним замінником.
    Краще шутка
    Жартувати - шуткувати

    12 жовтня 2022

    Дотеп — це не зовсім те, хоч синонім

    ДО́ТЕП, у, чол.
    1. Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком.
    Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Іван Франко, IV, 1950, 205); Марія терпляче зносила і глузування, і в'їдливі дотепи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 21).

    31 грудня 2022

    Дотеп не є жартом. Це до «остроумная фраза»; остроумность — дотепність. Жарт або смішка, або вже шутка

    30 січня 2023

    Так отож

    3 січня 2024

    краще про мене "тепка", бо префікс "до-" тут нічого не значить, а зменшувальне "-ка" якраз до місця.

    12 червня 2024

    Але ж це анекдот

    шутка
    20

    Це не москвизм, таке слово вживав Основ'яненко:
    Оксано, Оксано! де твої шутки та жарти? де твої танці та скоки?
    від псл. [šutъ] - глум, глу…

    5 серпня 2020

    Основйяненко є ми взірець української мови... Писав крім руської й вятською. Походив і все життя був у краї, де панівна (мова чинова й освіти) мова була вятська - Слобожанщина. И що суть у його <жарти>, коли <шутки> в його суть "жарти"? Його могло тягти до Руси й руського, та сама його мова є питання. Люд на Вкраїні та на Руси мови міссю руського з чім луча.

    А <шутка> таки не є "московизм". Та не тому що Основйяненко його вживав (то є, ще раз, не доказ).

    5 серпня 2020

    І де Ви берете реконструкцію значення сього слова в прасл. добу "глум, глузування; блазень"?

    5 серпня 2020

    із ЕСУМа

    5 серпня 2020

    Так, ЕСУМ пише таке. Та то є сумнівна реконструкція значення. Значення "блазень" є скоріше за все вторинне, яке виникло як соціально-культурний термін ("ушляхетненням", "рафінуванням" первісного негативно-оціночного апелятива), від первісного значення *"інвалід/каліка", від *ks-eu-t-o-, з суфіксом *-t- пасивних дієприкметників минулого часу від незбереженого дієслова з коренем з нульовим ступенем *ks- (спорідненим апофонією з коренями ступеня *-е- в *kesati <чесати>, первісно "тяти, рубати, різати", та ступеня *-о- в *kositi <косити>), з первісним дієприкметниковим значенням *"обрубаний", тобто *"такий, якому хибить який уд тіла" (значення далі було перенесено й на вроджені вади, не обов'язково набуті за життя людини). В українській мові є засвідчено прикметник <шутий> "який не має якоїсь частини тіла (також про тварин)", а також прислівник <шуто> "з браком чого, без чого", далі розвинене на тлі руськім у значення присудкове "бракує, хибить; треба, необхідно".

    До того ж, такі "реконструкції" типу <*šutъ> я вважаю халтурою. Транслітерувати форму на чеський лад, і додати для ілюзії "давності" літери <ъ, ь>, й поставивши перед тим зірку, може будь-який дурень. І я можу переписати, скажімо, слово <шуруп> як *šurupъ, або <шнур> як *šnurъ, і приписати до них позначку "прасл.".

    1 вересня 2020

    А що скажете про др. шутъ «осміяний»? Є в Грінченка, є в давньоруській мові, може таки питоме?

    1 вересня 2020

    Значення "осміяний" не перечить нияко первісному значенню *"каліка". Що блазні/шути в давень були яко правило каліки, йме богато підтверджень різними джерелами по світі. Крім того, згадайте ще стсл. <юродив->, друс. <урод-ив-> "двірський блазень, шут, людина на потіху/сміх" від первісного *ou- "без-" + *rod- "рід" – *"без [доброго] роду", тут у значенні "роджений не як слід, неповноцінно, з вадою". Ба, й саме значення "осміяний" – пасивного стану дієприкметник від дієслова о-сміяти, а не "сміхун, хто смішить" підтверджує первісну мотивацію апелятива "шут" як "той, з кого сміються = осміяний, за його фізичні вади", а не "той, хто сам смішить", що додатково підтверджує й суфікс *-t- пасивного стану дієприкметників (яко в <моло-т-ий> від "молоти", <я-т-ий> від "яти", <поло-т-ий> від "полоти", <коло-т-ий> від "колоти", <би-т-ий> від "бити", <ми-т-ий> від "мити", <ви-т-ий> від "вити", <ку-т-ий> від "кути (кувати)" тощо).

    2 вересня 2020

    Гаразд, переконали. Сумно, бо в мене на селі люди "шуткують", і я завжди гадав що це наш місцевий відповідник літературному "жарт" :(

    6 грудня 2021

    Мова розвивається, значення слів змінюються.
    Шутка - питоме слово, так говорять майже скрізь, можливо, окрім Галичини.
    Жарт - польсько-німецьке.
    Скільки б його штучно народу не нав'язували, а воно в народі так майже й не прижилось

    13 червня 2022

    Цікаво звідки ви берете ті вигадки "майже крізь крім Галичини" 🤦
    То чому мені видається шо сей суржик тут витіснив жарт і дотеп. Щодо "Великої України" не казатиму.

    12 жовтня 2022

    Ви розберіться спочатку, що таке суржик, а що таке питоме слово.
    Жарт — точно непитоме.
    Дотеп — швидше діялект, бо його не вживають на більшій частині України.

    12 жовтня 2022
    13 червня 2022

    І невже Трійця (Франко, Українка, Шевченко) писали штучні слова які не є народними 😅

    12 жовтня 2022

    "А послі баче, що не шутка,"
    Котляревський Іван Петрович - Енеїда

    4 вересня 2023

    +
    Звідси «шут»

    смішки
    13

    Смішки — Шутка
    http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55238-smishky.html#show_point
    "Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вж…

    Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
    26 лютого 2021

    +++

    drwc
    ,
    droc-
    12

    Желехівський І: дро́ки "Spass (Spaß), böser Scherz".

    אלישע פרוש 26 лютого 2021
    26 лютого 2021

    +++

    26 липня

    +

    26 липня

    _

    жарт
    7
    Михас Туро 5 серпня 2020
    4 липня 2022

    Це запозичення

    30 січня 2023

    глум
    6

    псл. glumъ «жарт» ‹ *gloum-
    глумъ давньоруська

    Denys Karpiak 25 липня 2023
    2 січня 2024

    ГЛУМИ́ТИСЯ млю́ся, ми́шся, мн. глумля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим.
    Зло висміювати, ображати, знущатися. Приклади
    [Наталка:] Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? (І. Котляревський)
    Над нею збиткувалися, глумилися з неї, її гнала рідна мама і рідний брат із хати. (О. Кобилянська)
    – І що ж, коли прийдеш? – вона глумилася з нього відверто й безжально. (П. Загребельний)
    Це вже їх оточено в цій хаті, зараз їх хапатимуть, мучитимуть, глумитимуться, вбиватимуть!... (О. Гончар)

    2 січня 2024


    Глум — злий жарт

    3 січня 2024
    12 червня 2024

    Красне слово, та це до гинших тям ліпше лишити

    24 липня

    +++

    присмішка
    4
    сміха́
    4

    Етимологічний Словник Української Мови:
    Сміха́ — те, що здатне розсмішити.

    1 червня 2022

    +

    12 червня 2024

    ⟨Сміха́ — те, що здатне розсмішити.⟩

    Тобто це гумор узагалі. Або комедія.

    смішка
    4

    Грінченка смішки до однини звести (також ЕСУМ подає однину як «анекдот»). Жартувати — смішкувати; жартівливий — смішкуватий; жартівник — см…

    Василь Кривоніс 31 грудня 2022
    Oreksanduru 29 серпня 2022
    перебе́нда
    1

    Перебе́нда — Шутка, балагурство.
    "Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду".

    Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
    дро́ки
    1

    Желехівський І: дро́ки "Spass (Spaß), böser Scherz".
    Добродій Єлисій уже раніше дав "дрік", я ж подаю так, як є в словниках.

    пере́ливка
    1

    «забава, жарт, пустощі»
    goroh.pp.ua: переливка

    Бойко 29 вересня 2024
    скрінь
    1

    Мат. сл. друс., т. 3, с. 394
    Там же: хухнання

    Carolina Shevtsova 20 травня
    блазня́
    1

    ЕСУМ: блазня́ – жарт

    Ігор Кравченко 18 червня
    хохма
    0

    Від "хох", "хукати", "хухати".

    Oreksanduru 23 червня 2022
    14 квітня 2023

    О_О

    Запропонувати свій варіант перекладу
    Обговорення слова
    12 жовтня 2022

    Жарт — запозичення
    Дотеп — це не зовсім те, хоч синонім

    ДО́ТЕП, у, чол.
    1. Кмітливий влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком.
    Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок та дотепів (Іван Франко, IV, 1950, 205); Марія терпляче зносила і глузування, і в'їдливі дотепи (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 21).

    Шутка — питоме

    31 грудня 2022

    Смішка або шутка найкраще підходять. Дотеп є «остроумное что-то», але ніяк не жарт, бо жарти бувають і не «остроумные»

    7 липня

    trat

    /trɑt/

    SIRM V 623 (pœd: ‹тра́тити›), œd ‹tratiti› “жартувати (SIRM)”

    Inchui mœgynui tvarui pœdstavóuleigna: ‹trata›, ‹tratcha›.

    25 липня

    Нормальне слово; даремно ви добре засвоєні українською мовою слова на перегляд виставляєте. А найголовніше - про впровадження ви взагалі не думаєте.

    Поділитись з друзями