Значення слова

Жарт — сказане або зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка.

Приклад вживання

Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами.

Походження

через посередництво польської і чеської мов запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. sërten «обдурювати, мучити, бити» пов’язане з sēren «ранити»

Перекладаємо слово жарт

дотеп
21
1 вересня 2020

+
Прямий переклад:
goroh.pp.ua: дотеп
r2u.org.ua: дотеп

29 березня 2021

+

1 лютого
1 червня

+

шутка
8

Це не москвизм, таке слово вживав Основ'яненко:
Оксано, Оксано! де твої шутки та жарти? де твої танці та скоки?
від псл. [šutъ] - глум, глузування; блазень

5 серпня 2020

Основйяненко є ми взірець української мови... Писав крім руської й вятською. Походив і все життя був у краї, де панівна (мова чинова й освіти) мова була вятська - Слобожанщина. И що суть у його <жарти>, коли <шутки> в його суть "жарти"? Його могло тягти до Руси й руського, та сама його мова є питання. Люд на Вкраїні та на Руси мови міссю руського з чім луча.

А <шутка> таки не є "московизм". Та не тому що Основйяненко його вживав (то є, ще раз, не доказ).

5 серпня 2020

І де Ви берете реконструкцію значення сього слова в прасл. добу "глум, глузування; блазень"?

5 серпня 2020

із ЕСУМа

5 серпня 2020

Так, ЕСУМ пише таке. Та то є сумнівна реконструкція значення. Значення "блазень" є скоріше за все вторинне, яке виникло як соціально-культурний термін ("ушляхетненням", "рафінуванням" первісного негативно-оціночного апелятива), від первісного значення *"інвалід/каліка", від *ks-eu-t-o-, з суфіксом *-t- пасивних дієприкметників минулого часу від незбереженого дієслова з коренем з нульовим ступенем *ks- (спорідненим апофонією з коренями ступеня *-е- в *kesati <чесати>, первісно "тяти, рубати, різати", та ступеня *-о- в *kositi <косити>), з первісним дієприкметниковим значенням *"обрубаний", тобто *"такий, якому хибить який уд тіла" (значення далі було перенесено й на вроджені вади, не обов'язково набуті за життя людини). В українській мові є засвідчено прикметник <шутий> "який не має якоїсь частини тіла (також про тварин)", а також прислівник <шуто> "з браком чого, без чого", далі розвинене на тлі руськім у значення присудкове "бракує, хибить; треба, необхідно".

До того ж, такі "реконструкції" типу <*šutъ> я вважаю халтурою. Транслітерувати форму на чеський лад, і додати для ілюзії "давності" літери <ъ, ь>, й поставивши перед тим зірку, може будь-який дурень. І я можу переписати, скажімо, слово <шуруп> як *šurupъ, або <шнур> як *šnurъ, і приписати до них позначку "прасл.".

1 вересня 2020

А що скажете про др. шутъ «осміяний»? Є в Грінченка, є в давньоруській мові, може таки питоме?

1 вересня 2020

Значення "осміяний" не перечить нияко первісному значенню *"каліка". Що блазні/шути в давень були яко правило каліки, йме богато підтверджень різними джерелами по світі. Крім того, згадайте ще стсл. <юродив->, друс. <урод-ив-> "двірський блазень, шут, людина на потіху/сміх" від первісного *ou- "без-" + *rod- "рід" – *"без [доброго] роду", тут у значенні "роджений не як слід, неповноцінно, з вадою". Ба, й саме значення "осміяний" – пасивного стану дієприкметник від дієслова о-сміяти, а не "сміхун, хто смішить" підтверджує первісну мотивацію апелятива "шут" як "той, з кого сміються = осміяний, за його фізичні вади", а не "той, хто сам смішить", що додатково підтверджує й суфікс *-t- пасивного стану дієприкметників (яко в <моло-т-ий> від "молоти", <я-т-ий> від "яти", <поло-т-ий> від "полоти", <коло-т-ий> від "колоти", <би-т-ий> від "бити", <ми-т-ий> від "мити", <ви-т-ий> від "вити", <ку-т-ий> від "кути (кувати)" тощо).

2 вересня 2020

Гаразд, переконали. Сумно, бо в мене на селі люди "шуткують", і я завжди гадав що це наш місцевий відповідник літературному "жарт" :(

6 грудня 2021

Мова розвивається, значення слів змінюються.
Шутка - питоме слово, так говорять майже скрізь, можливо, окрім Галичини.
Жарт - польсько-німецьке.
Скільки б його штучно народу не нав'язували, а воно в народі так майже й не прижилось

13 червня

Цікаво звідки ви берете ті вигадки "майже крізь крім Галичини" 🤦
То чому мені видається шо сей суржик тут витіснив жарт і дотеп. Щодо "Великої України" не казатиму.

13 червня

І невже Трійця (Франко, Українка, Шевченко) писали штучні слова які не є народними 😅

смішки
8

Смішки — Шутка
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55238-smishky.html#show_point
"Та вже ж мені не ходити в ліски по орішки: да вже ж мені минулися дівоцькії смішки."
"Вам смішки з чужої лемішки: наколоти свеї та й смійся з неї."

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
26 лютого 2021

+++

жарт
6
Михас Туро 5 серпня 2020
4 липня

Це запозичення

присмішка
4
drwc
,
droc-
3

Желехівський І: дро́ки "Spass (Spaß), böser Scherz".

אלישע פרוש 26 лютого 2021
перебе́нда
1

Перебе́нда — Шутка, балагурство.
"Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду".

Карл-Франц Ян Йосиф 1 вересня 2020
сміха́
1

Етимологічний Словник Української Мови:
Сміха́ — те, що здатне розсмішити.

сміховина
1
Oreksanduru 29 серпня
дро́ки
0

Желехівський І: дро́ки "Spass (Spaß), böser Scherz".
Добродій Єлисій уже раніше дав "дрік", я ж подаю так, як є в словниках.

хохма
0

Від "хох", "хукати", "хухати".

Oreksanduru 23 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями