100% нім. Witz "жарт":)

Я шукав, але не знайшов.
Дякую за етимологію.
Виходить шило на мило? 😱

Прикалывать — стібати.

goroh.pp.ua: стібати
В російській так само є "стебать" - з цим же значенням. Тобто це переклад іншого слова.

Не слухайте, як говорять московити. Дізнайтеся, відки то слово прийде й, міжливо, чому його значення зміни ся або розшири ся.

А такому значенні поправді скидається на московську кальку 🤔

Це є зворушний / чуттєвий переніс (emotional / sensuous metaphor) на шутку: щось хльостке, колюче, різке, пронизливе. Пор. нім. Streich.

Так, розумію 👌
Проте не найшов подібного розвитку цього кореня в жодних інших слов'ян 🤷
Одначе в нас стане слів, щоб замінити московського ‹прикола› — глум, кпа щонайменше

Од бости.

Чи можете пояснити чому псл. *bosti дав десь бад-, десь буд-, а десь лишив бод-?

‹а› въіничє ьз довга ‹о›

Проти слова ‹босло› за центр.
В руській/українській мові ніколи не відбулося такого семантического зсуву як у грецькій — від кілка/вістня до центра/центральної точки/середини.
Ба й саме слово коване

Хиба руси в инший спосіб землю міряли?

Ковано. Бо є калька з давньогрецьки.

Який спосіб Ви маєте на думці?

Так, калька. Але не прозора й не підтримана вжитком у вкраїнській/руській мовній традиції — ні в давній, ні в сьогочасній. То, гадаю, має вплинути на оцінку

>Який спосіб Ви маєте на думці?

Мотузом од кілка, що його в землю вбили.

»Мотузом од кілка, що його в землю вбили.«

Можливо, але до чого тут центр?

Як до чого? Центер кола

Я до того, що в такий чин не лише кола міряли, а й трикутники та прямокутники

Матиця ніби добре сидить, та не знаю. "Матична/Матицева Вкраїна?"

Серце України?

Центрально-східний - матицево/серцево-східний?

Словіни та хорвати кажуть - середньосхідний (хрв. srednjoistočni, словін. srednjevzhodni)

Про це завдання, гадаю, найлучче стане слово ‹ма́тиця› "втулка колеса".
Тут уже значення "центр" випливає саме собою слідом простих семантичних розширень: втулка в колесі → центр колеса → центр будь-якого кола → центр взагалі 🤓🤔

Та доволі ясно ,забили прикорень ,почепили худобину ,до вечора там виїдене/витоптане коло ,посеред якого прикорень.

Воно ясно, але семантичного зсуву від "кілка" до "центру кола" в українській мові так чи так не засвідчено, та й в жодній іншій мові поза грецькою, накільки я знаю.

Хіба семітські мови мають подібний розвиток.

До того ж у грецькій мові значення "центр кола" зі значення "кілок" постало через проміжне значення "ніжка/опора циркуля". Та знову ж, в українській мові того не свідчено.

А у слів кореня 'бод-' того не свідчено й поготів 🤷

»семантичного зсуву від "кілка" до "центру кола" в українській мові так чи так не засвідчено«

Tout, popraunieye bui boulo móuviti o œdsõttie yna recenia za tõ serédinõ cola/crõga œd toho teama ‘bosti, colóti, tuicati/tcnõti, strycati//strucati/strycnõti/strucnõti, striecati’, a tó pro œdsõttié na Rousi, ci, rodovo, ou Slovian, ròzvinõta perédagna zemlemierria he ynui teamui ci yna oumiegna iz rœdnomy ròzvinõtomy recenoslœuïemy, pone, ne tacomy oge nam boulo bui viedomo yz zaxovanuix pameatoc. Nou, neyma’ho i inchax euroupscax móuvax, atge use tó recenoslœuïe e golóuno œd Grècœu — Sloviane perécladõ xuiba decotrui receni zemlemieria rœdnami slovami. Ne darma i latinscoe ‹centrum› e d.-greçscoe ‹κέντρον›.

Oge i u lat. e ‹centrum› cerpane d.-gr. ‹κέντρον›, znacity oge peréclad slova ‘centrum’ ynomy rœdnomy slovomy rousscoiõ e dóugen bouti teagiy, atge mienity xotieti peréclasti cyto ne perécladõ inchui móuvui, i latinsca yzocrema.
U tœmy, coli ouge iti peréclasti tó slovo ‘centrum’, to scorieye bui tó boulo œd teama ‘colóti, tuicati ...’. A ose ceomou. Bay dougye na œdsõttia yna pitoma svoyeoho slova za ‘centrum’ rousscoiõ, ci, rodovo, ou Slovian (‘serédina’ ne e = ‘centrum’!) — neyma’ho i ou latinscie, ta znacylivo e oge crõj (‘pair of compasses’) he yno nareaddié e boulo viedomo lioudstvou iesce do Daunïx Grècœu, a tó u vidie, cde, ci ona rouxoma ceasty certiti colo samo e paliça ci motõz, nerouxomà e za pèuno paliça oge cœneç yeï mogé bouti tcnõto u ploscyõ. A tó e ci ne odin ino cin doseagti stœycœsty certeatchi yno colo. Inchami slovami, xay yna rœdna slova he taca he yna recenia za ‘centrum’ ou Slovian i neyma, certieigne yna cola prosto dóugyno bie boulo zalõciati yn cœl iz ostromy cœnçemy tcnõti u ploscyõ (na pr., zemlõ) pro stœycœsty. Godie e myniti yn cin certiti yno pravo colo inacye, i Sloviane tout ne mojõty tvoriti vuineatoc.

Cyto do ‘matiça’, to ne ono odino e viedomo za team ‘nõtro, serédina’ rodovo. Na pr., crœmy tohoge iesce ‘serédina’, e i tó slovo ‹cereun›, ci ‹cerén›. Prote, necotre ne znacity tòcyno ‘centrum’ he tòcycõ certiti yno colo/crõg colo/crõg yeï osi. Pacye, i Vami izgadane eag. ‘hub’ cazié oge ‹matiça› ne e ‘centrum’, he eag. ‹hub› ne e ‘centrum’ pitimo (aino, tó e ‘centrum’ xuiba za ròzxireignemy, peréneseno, ta lédva u zemlemiernœmy teamie).
Bõdõtchi œd ta teama ‘mati’, tó slovo ‹matiça›, ne ino ne znacity vidotvœrno ynõ tòcycõ certiti yno colo colo yeï osi, ale i osnovõ, rodovo, ta golóunieyche e oge ne znacity ynõ tòcycõ osi certiti yno colo. Inchami slovami, coli matiça e i ‘centrum’ yna cola/crõga, to ino coli samo colo ci sam crõg ouge e, a pac e u neimy rieteno miesto pro ‘matiçõ’. Yac tó slovo e œd slova ‘mati’, ne nesé u si to team tòcycui osi certiti yno colo. Iesce inacye: ‘matiça’ e coli samo colo ci crõg ouge e, e pœsylie yna cola/crõgou, a tó preamo sõperécity tou pœimou ‘centrum’, oge œd yeoho e certiéno yno colo.

Cyto do prostertoho mnoiõ slova ‹boslo› œd ‘bosti', œd *bod-, olni SIRM ne touriaié yna slova za ‘yn cœl tcnõti u zemlõ’ ci, xay bui, ‘yn cœl tcnõti (rodovo)’ œd ‘bosti’, a prote “Зведений словник застарілих та маловживаних слів” tacui touriaié tó slovo ‹bodeç› he sõiméno tou slovou ‘ostroga’. Crivo e i gadati oge, bõdy simy, ‘bosti’ œdnosity ino do colóttia rogui, atge i u tœmyge SIRM e touriano teamui he ‘ygolcui xvoyui’, a siõduige e neminõtche izgadati i slova: ‹bodiac› (‘hostra, coliõtcha trava’), ‹bodeaga› ‘coliõtcha vodeana/mœrsca gõba’. Obace, coli minõti tó slovo ‹bodeç› za ‘ostroga’, he blizyco (ta ne istno) znaceignemy eag. slovõ ‹goad› (odino yz znacein slova ‹κέντρον› u d.-gr. — ‘cœl, paliça strucati i põditi givotinõ’), acéi dóugyno e priznati oge ‘bosti’ ne e tó naiteaclieyche slovo tomou cyto ne viedomo e œd yeoho yno slovo preamo iz teamomy yno nareaddié colóti i põditi givotinõ, sb. iz teamomy eag. ‘goad’. To team ‘goad’ e rousscoiõ perécladeno he ‹striecalo/strucalo/strycalo› (por. bóulgariçeiõ: ‹стрека́ло, стріка́ло, стрика́ло›). Tac e yzocrema dano pœd Translations na eag. storœnçie ‹goad› na Wiktionary rousscoiõ. I roussca znaié to team ‘to poke, prick, stick, insert’ za simy réclomy. Ta troudnœsty iz simy slovomy e oge u tvarie bóulgariçeiõ ‹стрикати› e viedomo i u teamie ‘squirt’, crœmy ‘poke, prick’. U SIRM e pripoustiéno oge u dvou sïou teamou’ste dvie perviesno rœznie blizozvõcynie slovie, ta puitagne e yn perviesen tvar za teamoma ‘to squirt’ i ‘to poke, prick’. Bóulgariçeiõ sõty viedomui tvarui iz: ‹стрик• ~ штр•›, ‹стрек•›, ta ‹стрік•›, a he u beznagolósie, ‹стрик• ~ штрик•› mogé bouti i œd *strik- (œdp. d.-bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрик•›), i œd *struk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрък•›), i œd *stryk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрьк•›), ba, i œd *strēk- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣк•›), a tó i œd *strek- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрєк•›), ta i ‹стрек•› u beznagolósie mogé bouti i œd *strek- (œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрєк•›), i œd *strēk- (u pn. rœznomóuvie, œdp. bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣк•›). Tomou teagyco e znati cotre e rœznotvar teama ‘to squirt’ a cotre teama ‘to prick, poke’. A prote, yac blizycuy teamou ‘to poke' e i ou slova ‹sturcieti› ‘to jut/stick/bristle out’, to pripoustiõ perviesnuy tvar *struk- i ou ‹стрика́ти› za ‘to poke, prick, goad’. Iz ogleadomy na ‹str•› u slovax ‹strouya, stroum, stroumein, ostrœu, strouga (‘naigluible miesto tecieyui’)› œd *sreu, iz udietomy [t], i ‹стрика́ти› u teamie ‘to squirt’, bui moglo bouti œd seohoge corene, acéi *sro(u)y-k- → *s[t]rēk-. Rous. ‹стрика́ти›, veat. ‹стрекать, стрека́ло›, ceix. ‹strkat›, slvç. ‹strkať› poveazouiõty i iz lit. ‹strìgti, stringu› ‘grõz(nõ)ti, veaz(nõ)ti’, por. eag. ‘to stick out’ proti ‘to get stuck in’ ta ‘to stick in(to)’. Ta xay tam yac, to team ‘to stick, prod, poke, prick, goad’ e dobrie viedœm za slovomy ‹стрика́ти› u rous.. A naiimoviernieychiy tvar’ho e tacui *‹strucati› (otge bóulgariçeiõ d.-rous. = *‹стръкати›) iz ogleadomy na ceix. ‹strkat› ta slvç. ‹strkať› proti ceix. ‹stříkat› ci slvç. ‹striekať› za ‘to squirt, jet in’ (otge bóulgariçeiõ d.-rous. *‹стрѣкати›). A tac, ‹strucati› teaghné do ‹sturcieti›, ‹tuircieti›, ceréz *s-rouxomo, siõduige i rous. ‹o•storcnõti› ‘to get used to a place (as living), to stick to smth’. Acéi œd ‹strucati› bui i moglo bouti yno slovo za ‘centrum’ rousscoiõ, u tœmy ne œdcuidaiõtchi het' i yno slovo œd ‹bosti›, pacye por. ‹bodeç› ceixscoiõ ci ‹badalo› sb.-xv.:scoiõ za ‘a goad ( = ‘a prod to poke animals’)’, ta iz toiõ zastorógoiõ oge rousscoiõ e u seimy znaceignie viedomo tó slovo ‹strucalo› za ‘a rod/prod to poke animals’, otge = i d.-gr. ‹κέντρον› u tœmyge znaceignie.
Nou, i iesce raz, ne e sõtno ci znaxõ Sloviane yno slovo za ‘pair of compasses, crõj’ pravotvoriti xœd *‘colóti, strucati, bosti’ → ‘yno nareaddié tcnõti tòcycõ u ploscyie ( ; yno nareaddié strucati, colóti i põditi givotinõ)’ he yn recein — sõtno e oge godie e pripoustiti yno inye nareaddié certiti yno colo bez ‘cœlca’ tcnõti u ploscyõ (na pr., zemlõ) pro stœycœsty certiti yno colo colo yeï osi, a tó bay dougye ci ou Slovian, ci Grècœu ci bõdy ou coho. Otge, tó e ne “надто складний й непрозорий перехід”, a, na opacui, odinuy i preamuy. I cyto do Simscuix móuv (»Хіба семітські мови мають подібний розвиток?«), i tout tacui, na pr., tó hebr. slovo za ‘centrum’ e מרכז /mɛrˈkɑːz/, e cerpano œd orabscoho مركز /markaz/, a ono tacui e œd corene ر ك ز = r-k-z ‘to fix firmly, to stick with intensity; to plant’, otge = znaceignemy do ‘to stick/poke in’.

Izpasibœg Vam za miencõ 👍