Значення слова

Ігнорувати — не брати до уваги чого-небудь, легковажити чимось.

Приклад вживання

Не іґнгруй мене, Ироде!

Походження

лат. ignorare – не знати, далі з ignarus – недосвічений, який не знає

Приклади в інших мовах

італ. ignorare

Розділи
Варіанти написання
іґнорувати
Слово додав

Перекладаємо слово ігнорувати

нехтувати
33
22 травня 2020

Нащо давати такі очевидні слова?

19 червня 2020

Daniel Daught ну бо не всі знають як правильно українською слово ігнорувати

7 квітня 2021

+

гребати
15
אלישע פרוש 17 листопада 2019
17 листопада 2019
22 травня 2020

Цікаве слово.

1 квітня 2021

Я гребав ваші збори. :)

1 квітня 2021

+

гре́бувати
12
Карл-Франц Ян Йосиф 17 листопада 2019
тура́ти
8

tourati
ЕСУМ: тура́ти "зневажати, не зважати, гребувати" (сл-к Недільського).

До річи, слово се є приклад енантосемії значить бо й "зневажати, не зважати, не звертати увагу", й "звертати увагу, зважати, бути уважним, дбати".

אלישע פרוש 2 січня 2020
3 січня 2020

Може, коли вже є енантосемія (і звертання уваги, і незвертання її), то слід це слово використовувати для тих випадків, коли людина зумисне когось ігнорує, насправді коли ж ця людина їй не байдужа?
Ну, знаєте, випадки, коли хтось робить усе, щоб той, хто цій людині небайдужий, гадав, що насправді – байдужий, але то все луда в очі, бо та байдужість примарна. Чи то дівчина, яка зумисне не звертає увагу на хлопця, щоб він зробив перший крок, а насправді дівчині той хлопець таки прикинувся на око, але вона боїться показати, що не нехтує ним. Чи то хтось, хто образився і удає, що йому однаково, хоч насправді зовсім не так.
Тобто дати за "тура́ти" тяму "прикидатись, неначе нехтуєш, не зважаєш; удавати, мов тобі байдуже до когось, коли це не так"?

12 січня 2020

То жаден самопротитовк уже не буде.

12 січня 2020

І все ж... Чому б не дать?

25 серпня

Напевне, слід вказати, що слово використовується з часткою "не" ("не потурати", "не турати")?

26 серпня

<Напевне, слід вказати, що слово використовується з часткою "не" ("не потурати", "не турати")?>

Ou Gelexœuscoho (zu ôdcazom na Xeycœuscoho »Buit Podolean«) e ‹tourati› za "verachten, vernachlässigen, nicht achten" dano bez ‹ne›.

PS. I ne ‹слід вказати›, a ‹слід указати›.

ге́рбувати
5
Карл-Франц Ян Йосиф 17 листопада 2019
18 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
до речі, форма з герб- є дуже цікава. В ЕСУМ їй не приділено належної уваги – тільки згадано як одну з форм під статею гребти, поруч з грібати й інших. Нема окремо сеї форми й в ЕССЯ (етим.сл-ку слов. мов під Трубачовом, що є значно якісніший сл-к етимологічний).
А втім, форма герб- сугерує в його праформі *ь, а не *є, як в гребти (*grebti): *грьб(ов)ати, з *gryb-, паралельного до *greb-. В руській мові праформи з приголосним + *re не дають серед різновидів рефлексації приголосний + голосний "е~и" перед /r/, а тільки приголосні + /r, l/ а потім голосний "е", чи "і" (з *е в складі критім). Натомість прикладів рефлексації послідовне ті *приголосний+r/l+y/u- (y = ь, u = ъ) в приголосний + голосний "е, и" + /r/ є саме в руській мові доволі: [къірвавий, кърви] *кръв-, [бъірва] *бръв-, [дъірва] *дръв-, [бъілха] *блъх-, [гъілтати] *глът-, [ирстити] *хрьст-, [(с)тъірчати, тъірк-] *(с)търк-, [керниця~къірниця] *кърница, ... Такий рефлекс, між іншим, суттєво різнить руську мову від вятської.
Попри жадну окрему згадку сеї форми в етимологічних працях, форма ся має явно ще іє. коріння, спадковане як залишкова суто "протоукраїнська" ізоглоса, незасвідчена, либонь, у жадній іншій словянській мові. Праформу *gryb-, яка дає в рус. *грьб- з рефлексом [герб-~гъірб-] надійно підтверджує лотиська форма gribēt, gribu, а також в германських мовах англ. grip.
В такому разі, форми [гребати] та [гербати] мають бути віднесені до одної праформи: *грьбати (*grybati), відмінної від паралельної їй праформи *greb- в інших мовах словянських.

18 листопада 2019

Це було дуже цікаво почути, бо ж мене самого зацікавило це слово. Та я гадав, що це банальний перекрут (інверсія) як у слові:
мед-відь –> вед-мідь
Тоді могло статись й:
г-ре́-бувати –> г-е́р-бувати

19 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
міг би бути й "банальний перекрут" суто теоретично, та таких подібних "перекрутів" є забагато в руській мові, як я показав на йинших прикладах.

незнати
5

neznati
Від дієслова знати, серед товків якого в друс. був і "визн(ав)ати, приймати/прийняти (думку, погляд), схвалити, погодитися"; тут творено злиттям з не-+знати (з наголосом на не́- для розрізнення від окремого не зна́ти) за зразком лат. ignōrō ← *in- "не-" + *gnōrō "знаю".

אלישע פרוש 19 листопада 2019
негувати
5

Негувати - нехтувати, зневажати, ігнорувати.
СУМ. Словник Грінченка. Зведений словник застарілих та маловживаних слів.

Sherif Ermachenko 3 вересня 2020
31 грудня 2020

+

31 грудня 2020

Méniti latinscè slofo za latinscè?

4 січня 2021

Яка етимологія?

не вмічати
3
або
не примічати
Oreksanduru 18 липня
цуратися
2
Вадим Мельник 19 серпня 2020
18 липня

+++

18 липня

Не годить ся. Цурати ся — це не те саме шо ігнорувати.

одмикувати
2

од [когось, чогось]
goroh.pp.ua: відмикувати

Богдан Грищенко 12 червня 2021
12 червня 2021

Gerèlo?

18 липня

Уперве я вичитав цей дїєслів у «Кривому дзеркалї української мови» Нечуя-Левицького.

18 липня

+++

не вповати
1

Не вповати = не звертати уваги.
«І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61157-upovaty.html#show_point

плюздрувати
1

pieuzdrouati/pleuzdrouati
SIRM II, 279: зплюздрова́ти "зігнорувати, оминути".

SIRM pisie "неясно". Gadaiõ, wd corene *pieu-/pleu- (← prasl. *pieu-) "pieuati/pleuati" zu cepenem -zdr- ([zdr] ← *-z-r-). Siõdui ge tẽgneity i slôuo <pleugau/pieugau> "murxyau", zu cepenem -g-.

אלישע פרוש 28 липня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями