tourati
ЕСУМ: тура́ти "зневажати, не зважати, гребувати" (сл-к Недільського).
До річи, слово се є приклад енантосемії значить бо й "зневажати, не зважати, не звертати увагу", й "звертати увагу, зважати, бути уважним, дбати".
Може, коли вже є енантосемія (і звертання уваги, і незвертання її), то слід це слово використовувати для тих випадків, коли людина зумисне когось ігнорує, насправді коли ж ця людина їй не байдужа?
Ну, знаєте, випадки, коли хтось робить усе, щоб той, хто цій людині небайдужий, гадав, що насправді – байдужий, але то все луда в очі, бо та байдужість примарна. Чи то дівчина, яка зумисне не звертає увагу на хлопця, щоб він зробив перший крок, а насправді дівчині той хлопець таки прикинувся на око, але вона боїться показати, що не нехтує ним. Чи то хтось, хто образився і удає, що йому однаково, хоч насправді зовсім не так.
Тобто дати за "тура́ти" тяму "прикидатись, неначе нехтуєш, не зважаєш; удавати, мов тобі байдуже до когось, коли це не так"?
То жаден самопротитовк уже не буде.
І все ж... Чому б не дать?
Напевне, слід вказати, що слово використовується з часткою "не" ("не потурати", "не турати")?
<Напевне, слід вказати, що слово використовується з часткою "не" ("не потурати", "не турати")?>
Ou Gelexœuscoho (zu ôdcazom na Xeycœuscoho »Buit Podolean«) e ‹tourati› za "verachten, vernachlässigen, nicht achten" dano bez ‹ne›.
PS. I ne ‹слід вказати›, a ‹слід указати›.
Польсько-галицьке значіння, непитоме для більшості українських говірок: r2u.org.ua: уникати.
А як буде правильно?
Карл-Франц Ян Йосиф,
до речі, форма з герб- є дуже цікава. В ЕСУМ їй не приділено належної уваги – тільки згадано як одну з форм під статею гребти, поруч з грібати й інших. Нема окремо сеї форми й в ЕССЯ (етим.сл-ку слов. мов під Трубачовом, що є значно якісніший сл-к етимологічний).
А втім, форма герб- сугерує в його праформі *ь, а не *є, як в гребти (*grebti): *грьб(ов)ати, з *gryb-, паралельного до *greb-. В руській мові праформи з приголосним + *re не дають серед різновидів рефлексації приголосний + голосний "е~и" перед /r/, а тільки приголосні + /r, l/ а потім голосний "е", чи "і" (з *е в складі критім). Натомість прикладів рефлексації послідовне ті *приголосний+r/l+y/u- (y = ь, u = ъ) в приголосний + голосний "е, и" + /r/ є саме в руській мові доволі: [къірвавий, кърви] *кръв-, [бъірва] *бръв-, [дъірва] *дръв-, [бъілха] *блъх-, [гъілтати] *глът-, [ирстити] *хрьст-, [(с)тъірчати, тъірк-] *(с)търк-, [керниця~къірниця] *кърница, ... Такий рефлекс, між іншим, суттєво різнить руську мову від вятської.
Попри жадну окрему згадку сеї форми в етимологічних працях, форма ся має явно ще іє. коріння, спадковане як залишкова суто "протоукраїнська" ізоглоса, незасвідчена, либонь, у жадній іншій словянській мові. Праформу *gryb-, яка дає в рус. *грьб- з рефлексом [герб-~гъірб-] надійно підтверджує лотиська форма gribēt, gribu, а також в германських мовах англ. grip.
В такому разі, форми [гребати] та [гербати] мають бути віднесені до одної праформи: *грьбати (*grybati), відмінної від паралельної їй праформи *greb- в інших мовах словянських.
Це було дуже цікаво почути, бо ж мене самого зацікавило це слово. Та я гадав, що це банальний перекрут (інверсія) як у слові:
мед-відь –> вед-мідь
Тоді могло статись й:
г-ре́-бувати –> г-е́р-бувати
neznati
Від дієслова знати, серед товків якого в друс. був і "визн(ав)ати, приймати/прийняти (думку, погляд), схвалити, погодитися"; тут творено злиттям з не-+знати (з наголосом на не́- для розрізнення від окремого не зна́ти) за зразком лат. ignōrō ← *in- "не-" + *gnōrō "знаю".
Негувати - нехтувати, зневажати, ігнорувати.
СУМ. Словник Грінченка. Зведений словник застарілих та маловживаних слів.
од [когось, чогось]
goroh.pp.ua: відмикувати
Уперве я вичитав цей дїєслів у «Кривому дзеркалї української мови» Нечуя-Левицького.
pieuzdrouati/pleuzdrouati
SIRM II, 279: зплюздрова́ти "зігнорувати, оминути".
SIRM pisie "неясно". Gadaiõ, wd corene *pieu-/pleu- (← prasl. *pieu-) "pieuati/pleuati" zu cepenem -zdr- ([zdr] ← *-z-r-). Siõdui ge tẽgneity i slôuo <pleugau/pieugau> "murxyau", zu cepenem -g-.
добре, що це слово тут є. Бо "нехтувати" - воно більше стосується недостатнього значення, яке людина надає комусь/чомусь, а "цуратися" (а також "уникати") дуже добре пасує до контексту спілкування в соціяльних мережах, або телефоном, або ще якось, де слово "ігнорувати" часто вживають.
Не вповати = не звертати уваги.
«І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61157-upovaty.html#show_point
"Говорив дід до образу, а образ до діда – ані разу". Цей вираз означав, що людина зверталася до когось, хто ніяк не реагував на її прохання чи заклики. Так, жителі міста часто зверталися до міської влади з різноманітними проханнями у вигляді листів чи петицій у міській пресі. Наприклад, у березні 1900 року до магістрату звернулися мешканці вулиці Бельведерської. «Починаючи з аптеки пана Аміровича, тут болото по коліна, а ця вулиця знаходиться в середмісті, й тут багато гарних кам’яниць, а отже, вона могла би бути окрасою міста, якби тут упорядкували тротуари і встановили належне освітлення», – говорилося в петиції. Проте звернення до тодішньої влади нерідко залишалися без відповіді. З цього приводу містяни жартували, що магістрат відповідає на петиції за принципом відомої приказки: «Говорив дід до образу, а образ до діда – ані разу».
Так теж може бути. Хоча не знаю чи варто головним давати
Що тут не так?
Нащо давати такі очевидні слова?
Daniel Daught ну бо не всі знають як правильно українською слово ігнорувати
+
"Не нехтуй мене"/"не нехтуй мною"? якось дивно звучить.
Зазвичай кажуть "мною"
І нічого там дивного нема, типова фраза, треба просто звикнути
Караванський писав, що "нехтувати чим" це суржик.
Цікаво, чому він так вважає?
Неймовірно влучне українське слово.
Коли злі християни ігнорять когось - нехтують кимось — роблять/скоюють зло супроти нього.
Так і з усіма іншими людьми...
Життя це відповідальність,
Пам'ятаймо
+++