Питомо українське слово, що помилково вважається русизмом. Похідні слова: бистрота/бистрість(швидкість), бистро. Також на "бистро" кажуть "скоро", і відповідно для "швидкість" може бути "скорість"
Навіть якщо це справді українське слово то навіщо перекладати таке саме українське слово, ми тут українським словотвором займаємося чи винищенням української мови, все що не так як російською потрібно знищити?
читайте розділ "походження". Це слово прийшле з німецької мови. І знахід питомого українського відповідника є нормою, а не "зближенням з московською" чи шось таке. Як про зближення з московитами можна казати, якщо ми зовсім різні народи у всі показниках?
Дорогесенький, слово швидкий це усталене українське слово котре на багато більше асоціюється з українською мовою ніж бистрий. Досить вже нищити українську мову. Ось що пишуть про "бистрий": Русское «быстрый» близко по происхождению словам в других языках: норвежское buse – «ринуться, побежать сломя голову», древнескандинавское bysja – «бурно устремляться, мчаться, сметая все на пути», древненемецкое bausen – «кутить, бушевать, раздуваться» и др.
дорогесенький, те саме зараз кажуть про слово комп'ютер і так далі. Але це не є українським словом. Те саме зі словом швидкий. Бистрий - це праслов'янське слово, яке є індоєвропейським
Версія про німецьке походження слова <швидкий> є небезперечна.
запозичене з давньонижньонімецької мови за посередництвом польської;
днн. swīð «сильний, спритний» споріднене з дангл. swīð «тс.», свн. (ge)swinde «швидкий, несамовитий», ранньонвн. schwind(e), н. (ge)schwind «швидкий», дфриз. swīthe (присл.) «дуже», дісл. svinnr «розумний», гот. swinþs «сильний», далі, можливо, з лит. sveĩkas «здоровий» (Specht 128);
Ще раз: то є непевна версія.
Оцей панславізм взагалі явище небезпечне, нам потрібно творити й розвивати українську мову, а не слов'янську. То є риторика путінців: "братья славянє" і тому подібна імперська лабуда. Панслов’янізм – ідеологія, спрямована на визнання особливої ролі Росії серед слов’янських народів. Дуже влучно стосовно цієї ідеології висловився Карел Чапек: «Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським». Тож обережно з намаганнями усі питомо українські слова замінити на суто слов'янські, особливо коли оті "праслов'янські, індоєвропейські" слова відверто не є типовими українськими, як то пропоноване "бистрий"
панславізм не має ніякого відношення до праслов'янської мови
Самий адекватний варіант. Бідне українське слово яке через делитантів стало вважатися русизмом.
Самий ... Делитантів...
Полонізм! "швидкий" - пол. "szwitki", "świtki" < сер.-н.-нім. "swît" < дав.-н.-нім. "swið"
"пол. "szwitki", "świtki"" - це з якої мови, кашубської чи полабської, га?
Не полонізм, а германізм. Іноземне походження у будь-якому разі
Теж хотів найти де Ви писали про питому версію походження цього слова, але не зміг...
Дивно...
Знайшов тільки се (тут: 
Чи полонізми слова: мешканець, сердло, кат, пан, кохати, свавілля, зненацька, дупа, швидкий, чинити?)
«...на моїй верзиї про питоме походження сього слова, від корене *suid- "жечи, палити" в словах »свида, свидина«, з розвитком значення: *"палко, жегко" → "швидко" (годи: »прожогом» від »жечи«).»
Так, дякую.
Гм. Тоді в деяких говірках "с" мало би зберегтися (*свидкий), а не перейти в "ш". Хоча, слово зі західної України, а там "с" переходить у "ш" часто.
Пан Антон правильно підмітив, що першим доводом проти припущення про питоме походження є відсутність похідних із «с» у всіх слов'янських мовах, де це слово присутнє. Другим доводом є те, що у нас і загалом у слов'ян відсутні слова у значенні «відблиск, жар» з цим коренем, тобто слово дуже давно, якщо не в праслов'янську добу, набуло значення рослини, а первісного позначення позбулося. Третій довід, це відсутність його вживання або маловживаність у руську добу, тобто виникнення вже пізніше, коли зникло розуміння походження «свидина» (рослина). Це припущення не заслуговує і на розгляд через купу прогалин у ході дослідження.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/svidъ
>у слов'ян відсутні слова у значенні «відблиск, жар» з цим коренем
Свинець, свидина.
>тобто слово дуже давно, якщо не в праслов'янську добу, набуло значення рослини, а первісного позначення позбулося
І як це доводить черпаність? Якщо похідні від "синій" не зберегли значення «темний», то виходить, що "синій" перейняте?
Кароліно, свинець немає нічого спільного зі свидиною (посилання знизу на етимологію) і дочитайте до кінця всі тези проти цієї етимології, там вказано, що свидина має інше значення, яке, скоріше за все, вже було в праслов'янську добу, коли втратився зв'язок з початковим коренем і його значенням, також значення ніяк не пов'язане з відблиском чи жаром (свидина — рослина; є швидина, непоширений говірковий варіант, але також у значенні рослини), тобто вже у праслов'янську добу цей корінь втратив своє індоєвропейське значення, а українське «швидкий» не могло перескочити праслов'янську та руську добу і опинитися в українській...
> І як це доводить черпаність? Якщо похідні від "синій" не зберегли значення «темний», то виходить, що "синій" перейняте?
Вимкніть жіночу логіку, є основне припущення про германське походження, а походження від кореня свидини пропозиція місцевого походження, без додаткового захисту з боку науковців; «синій» має купу похідних і наявне у всіх слов'янських мовах, це слово має купу доказової бази про походження, а не якийсь примарний зв'язок з індоєвропейським словом.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/svinьcь
>значення ніяк не пов'язане з відблиском чи жаром
Я Вам більше скажу, сонечко 🐞 ніяк не пов'язана із сонцем ☀️
Жіночу логіку не вимкнули. З ЕСУМу: назва зумовлена яскравим червоно-жовтим забарвленням сонечка (це похідне від сонця, яке має ще купу похідних, доказова база повна, а корінь поширений). Вдумуйтеся в текст, який Вам пишуть, щоб не писати нісенітниці.
Що цим хочете довести?
З ЕСУМу:
псл. *svidy;
зіставляється з прус. sidis «тс.», лит. svidùs «блискучий, ясний», svіdėˊti «блищати, світитись», лат. sīdus «зоря», дангл. svitol «ясний»;
в такому разі назва рослини мотивується яскраво-червоним кольором плодів;
Тяжкий випадок. Читайте нашу переписку від першого повідомлення до останнього поки не зрозумієте, бо набридло пояснювати те, що вже пояснено. Якщо не хочете читати, тоді назвіть мені похідні від цього кореня зі збереженням значення «відблиск, жар», бо переносне значення, як у випадку зі «швидкий» у цій теорії, не могло виникнути з нічого.
запозичене з давньонижньонімецької мови за посередництвом польської;
днн. swīð «сильний, спритний» споріднене з дангл. swīð «тс.», свн. (ge)swinde «швидкий, несамовитий», ранньонвн. schwind(e), н. (ge)schwind «швидкий», дфриз. swīthe (присл.) «дуже», дісл. svinnr «розумний», гот. swinþs «сильний», далі, можливо, з лит. sveĩkas «здоровий
Чому це питоміше?
Копнув глибше, і зрозумів що помилився. ПРУД «швидка течія води»
псл. prǫdъ «течія», пов’язане чергуванням голосних з prędati «кидатися, стрибати
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65741-shybkyj.html#show_point
https://en.wiktionary.org/wiki
/Reconstruction:Proto-Slavic/šibъkъ
réx(-) {ˈrʲi̯͡ex(-) ~ ˈri̯͡ex(-) ~ ˈrʲi͡i̯x(-) ~ ˈri͡i̯x(-) ~ ˈrʲi͡ɘx(-) ~ ˈri͡ɘx(-)},
rẽx(-) {ˈrʲi̯͡ɜx(-) ~ ˈrʲi̯͡æx(-) ~ ˈrʲi̯͡ex(-) ~ ˈrʲi̯͡ɪx(-) ~ ˈrʲi̯͡ɨx(-) ~ ˈrɜx(-) ~ räx(-)}
ЕСУМ V, 71: рє́хий (ри́хий) "швидкий, прудкий, моторний".
Дав ім вимову вже.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55902-spirnyj.html#show_point
Проти слова "швидкий" не виступаю, просто даю сутямок.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62817-khytryj.html#show_point
Проти слова "швидкий" не виступаю, просто даю сутямок.
Непокоїть мене засвідченість згаданих в ЕСУМ польських слів "szwytki" та "świtki", їх бо ніде не можу найти в польських джерелах, а книжна мова сяких прикметників не знає взагалі. Єдиний слівник, де мені таки вдалося найти згадані слова, є "Słownik gwar polskich" Я. Карловича (том V).
На ст. 332 (https://archive.org/details/sownikgwarpolsk01kargoog/page/n340/mode/2up) дано "szwytki" та "szwydki" з посиланням на рукопис роботи О. Кольберга "Słowniczek gwary krakowskiej"... На жаль, той труд не видано, в Мережі сканів нема, тож не маю змоги взнати, де саме Кольберг записав тоті слова.
Ще Карлович шле на працю "Zbiór Wiadomości do Antropologii Krajowej" (том I: https://www.sbc.org.pl/publication/12607), а саме на статтю П. Париляка "Prowincyjonalizmy mowy polskiej w Drohobyczu i jego okolicach zestawione i porównane z językiem ruskim, staropolskim i narzeczem kaszubskim", де на ст. 76 (в документі — ст. 337) подано таке:
> szwydko (szwytko), r. = (raźno, szybko, R.), chyżo, prędko.
Маю здогад, що "r." значить "ruskie", коли зважити на решту слів, що мають таку примітку — чи не всі з них є таки вкраїнські.
Окрім того, в слівнику Карловича є стаття "świtki" (том V, ст. 372), слово пояснено як "sprytny, zwinny", взято з книжки "Chłop polski i jego gawędy" С. Камінського (https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/14716/edition/14030/content; матеріал узято, як я зрозумів, із півдня Люблінщини, з-над Сяну). На ту саму працю Карлович шле й у статті "świteńko" (prędko).
Накінець, є стаття "świtko" (prędko, chyżo), де Карлович шле на "Słowniczek gwary od Ropczyc" С. Удзелі (місто Ропчиці лежить неподалік Ряшева).
Отож, усі джерела, з яких Карлович дістав цікаві нам слова, пов'язані з Малопольщею та "східними кресами", одне з них — стаття про мову поляків Дрогобиччини — подає "szwydko/szwytko" як руське.
Гадаю, ті всі відомості поможуть бодай трішки роз'яснити лінгвогеографічний бік питання. Поки ж скидається на те, що говорити за поширеність "szwytki/szwydki" в польській мові нам не випадає — ба, саме слово засвідчено чи не винятково в прилеглих до вкраїнських землях. Коли се слово є початково німецьке, то чи не мали б похідні слова бути в тих говорах, мовці котрих тісніше контактували з німцями (кажу насамперед за силезців, кашубів та мазурів)?
Oto! Sciro méniõ Vam za Vasyõ snagõ ta kés gleadéuxi pœu uséx six nazdanïax i gèrêlax. I ya'my ouge daunéixie znamenau cyto pricitanoe "szwydki" leadsca hêty ne znaieity, menxymi ne zagalnâ.
Отже можна записувати "швидкий" як питоме?
Не обов'язково нинішні сусіди німців мали б мати подібне слово на позначення нашого значення, тим більше у нинішній німецькій мові інше слово має перевагу цього значення «шнелен», тому логічно, що лексика сусідів змінювалася зі зміною лексики німців, а у нас відбулася тимчасова відірваність від німців, тому слово закріпилося. Хоча тут краще вживати слово не німці, а германці
Віра в питомість слова «швидкий» така ж наукова, як і віра в однорогів. Іноземного походження слово, яке заслуговує на знаходження нашого відповідника
goroh.pp.ua: Приткий
r2u.org.ua: борзий
sum.in.ua: baskyj