читайте розділ "походження". Це слово прийшле з німецької мови. І знахід питомого українського відповідника є нормою, а не "зближенням з московською" чи шось таке. Як про зближення з московитами можна казати, якщо ми зовсім різні народи у всі показниках?

Дорогесенький, слово швидкий це усталене українське слово котре на багато більше асоціюється з українською мовою ніж бистрий. Досить вже нищити українську мову. Ось що пишуть про "бистрий": Русское «быстрый» близко по происхождению словам в других языках: норвежское buse – «ринуться, побежать сломя голову», древнескандинавское bysja – «бурно устремляться, мчаться, сметая все на пути», древненемецкое bausen – «кутить, бушевать, раздуваться» и др.

дорогесенький, те саме зараз кажуть про слово комп'ютер і так далі. Але це не є українським словом. Те саме зі словом швидкий. Бистрий - це праслов'янське слово, яке є індоєвропейським

Версія про німецьке походження слова <швидкий> є небезперечна.

запозичене з давньонижньонімецької мови за посередництвом польської;
днн. swīð «сильний, спритний» споріднене з дангл. swīð «тс.», свн. (ge)swinde «швидкий, несамовитий», ранньонвн. schwind(e), н. (ge)schwind «швидкий», дфриз. swīthe (присл.) «дуже», дісл. svinnr «розумний», гот. swinþs «сильний», далі, можливо, з лит. sveĩkas «здоровий» (Specht 128);

Ще раз: то є непевна версія.

Оцей панславізм взагалі явище небезпечне, нам потрібно творити й розвивати українську мову, а не слов'янську. То є риторика путінців: "братья славянє" і тому подібна імперська лабуда. Панслов’янізм – ідеологія, спрямована на визнання особливої ролі Росії серед слов’янських народів. Дуже влучно стосовно цієї ідеології висловився Карел Чапек: «Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське назвати російським». Тож обережно з намаганнями усі питомо українські слова замінити на суто слов'янські, особливо коли оті "праслов'янські, індоєвропейські" слова відверто не є типовими українськими, як то пропоноване "бистрий"

панславізм не має ніякого відношення до праслов'янської мови

Самий ... Делитантів...

"пол. "szwitki", "świtki"" - це з якої мови, кашубської чи полабської, га?

Теж хотів найти де Ви писали про питому версію походження цього слова, але не зміг...

Дивно...

Знайшов тільки се (тут: Чи полонізми слова: мешканець, сердло, кат, пан, кохати, свавілля, зненацька, дупа, швидкий, чинити?)
«...на моїй верзиї про питоме походження сього слова, від корене *suid- "жечи, палити" в словах »свида, свидина«, з розвитком значення: *"палко, жегко" → "швидко" (годи: »прожогом» від »жечи«).»

Так, дякую.

Гм. Тоді в деяких говірках "с" мало би зберегтися (*свидкий), а не перейти в "ш". Хоча, слово зі західної України, а там "с" переходить у "ш" часто.

Чому це питоміше?

Копнув глибше, і зрозумів що помилився. ПРУД «швидка течія води»
псл. prǫdъ «течія», пов’язане чергуванням голосних з prędati «кидатися, стрибати

Дав ім вимову вже.