Вони [танцюючі] усе прискорювали темп, вабили один одного руками й очима, .. гойдались у танці, як чорні лебеді на хвилях. (М. Коцюбинський).

іт. tempo «час» походить від лат. tempus «час, проміжок часу», спорідненого з дісл. þamb «товстий, здутий», лит. tẽmpti «тягти», псл. tǫpъ «тупий», tętiva «тятива», укр. тупи́й, тятива́. Судячи по відсутності о на кінці слова, прийшло через рос. мову.

п. tempo, ч. tempo, слц. tempo, вл. tempo, нл. tempo, болг. те́мпо, м. те́мпо, схв. те̏мпо, слн. témpo