Зрозуміло, що швидкий збір кубика.
1. Вжиток словесе "speedcubing" значно розширилии ся єсть за єго первобутню тяму. Тепер спідкубери збирають не ино Рубиків Куб, а и гинши мороки (Skewb, Square One, Lan Lan Rex Cube, Mixup Cube, Void cube тощо). Суть мороки некубичнаго твару (чотиригранники: Pyraminx, Pyramorphix, BrainTwist; дванадцятигранники: Megaminx, Gigaminx, Skewb Ultimate, Pyraminx Crystal; октаєдри: Skewb Diamond; ромбокубогоктаєдри: Diamond Cube; икосаєдри: Impossiball, Dogic та гинши). Тяма дана во Википедиї єсть неповна, тому я и не хотїх єї ту давати. Хоть слово "speedcubing" и мїстить "куб", та лїпше вигадати вселаден одповїдник.
2. Слово куб переиняте
3. <Зрозуміло, що швидкий збір>
Ни, незрозумїло. Збір Рубиковаго Куба чи будь-якоии гиншоии мороки можеть и не бути швидким. Про се можете прочисти во Википедиї.
Навіщо ви так збиткуєтесь з української мови? Ви притомні?
Що значить <збиткуєтесь з української мови>?
уживаєте мертві слова
<уживаєте мертві слова>
Хто, я? Ну й яки то <мертві слова>? Слово <йно> – якщо Ви про єго – не єсть <мертве>. Єго вживають у прислівнику/сполучнику/частцї <щойно> в злуцї зо <що>. Та й так воно єсть вживано goroh.pp.ua: іно
саме "йно" уже ніхто не каже, та й мав я на увазі, що ви вживаєте скоріше не мертві слова, а говорите неживою і незрозумілою мовою. Хоча господи, для чого я переконую вас? Це ж не мою писанину не зрозуміють.
Приклади "неживої і незрозумілої мови" в моїм письмї?
Творено лученнєм слів [словес] "скоро" та "збірка"
Приклад уживання: "Перве нарїчне змаганнє свїту зо скорозбірки [кубів] проишло є в 1982 роцї в Будапештї".
—
Незрозуміло, скорозбірка чого?
а що ще можна збирати на швидкість і з чого є змагання?
<скорозбірка чого?>
Збирають різни мороки (Rubik's Cube, Skewb, Square One, Mixup Cube, Pyraminx, Pyramorphix, Megaminx, Gigaminx, Skewb Diamond, Skewb Ultimate, Rubik's Snake, Snake Cube та гинши). Разом те все звано є "combination puzzles".
@Макс Мелетень
Чогось зникла ціла нитка (чи переклад?). Але я вже встиг написати відповідь.
Коротко не вийде. Я не найліпше вмію описувати звуки, але постараюся як зможу. Неточний опис через МФА. Може хтось поправе й дасть точніший опис.
У частині південно-західних та південно-східних говорів: /і/ (<— *ě *e) пом'якшує попередню приголосну, /υ/ (<— *o) не пом'якшує зубні приголосні (/т/, /д/, /н/, /л/, /с/, /з/, /д͡з/) до їх фонемно м'яких пар, і має злегка нижче артикулювання (нижче положення язика).
У північних говорах: /і/ (<— *ě, *e перед *ь) при наголосі має двоголосну (дифтонгову) вимову [ i̯e~ie̯~ ɪ̯e~e̯ɪ ], або нижче артикулявання за літературне "i" — [ ʲe ]. Коли /υ/ ( <— *o, *e перед *ъ) під наголосом може мати двоголосну вимову ближчу до літературних /у/, /о/ — [u̯ɔ~uɔ̯~uo̯], чи мати високе переднє огублене артикулювання ( [ y~ʏ~y̯i~y̯e ].
У більшої частини північних говорів також є опозиція між справжнім "і" з праслов'янського *i — [i~i̞] (літературне /и/), та "і" з праслов'янських *ě, *e — [ i̯e~ie̯~ ɪ̯e~e̯ɪ~ʲe ] (літературне /і/): "н[i̞]ва" vs "н[i̯e]жни" — "нива" (*niva) vs "ніжний" (*něg-).
У частині карпатських говорів: /i/ (<— *ě *e) як [i]; /υ/ як [u], [y~ʏ~ɪ].
"так мабуть справді ніхто не розмовляє"
Я чесно не тямлю, шо такого незрозумілого в такій мові. "Йно", "инши", "яки", "не суть", "во", "ту"?
> Чогось зникла ціла нитка (чи переклад?).
погнали!
UPD: гов, а коментарі вгорі де вже пропали? :))
Не та. Тута десь на цій сторінці була ше нитка, де ви ше згадали за аорист "хотїх", здається.
А, таки так. Я гадав, що в "Але я вже встиг написати відповідь." Ви мали на думці, що про вимову вже писали давніше.
по-перше, я не розумію «йно», а по-друге, навіть якщо усе це зрозуміло кожному, це не означає, що так говорять усі.
Іно~ино (по голосній — йно) = тільки, лише. Є ще слово "щойно", думаю, Вам воно є знайоме. "Щойно" є словосполука "що йно", дослівно "тільки що". Так само й "іносе" (= гаразд; най буде) можемо згадати, та се слово нині мало хто вживає...
Корінь той самий, шо й у літературних словах "інший", "інакший", "інак". І звісно, шо так усі не говорять.
Турку Небесний, правильно, бо воно ви-мер-ло, і відродрувати його я вважаю малозмістовно.
Перше слід визначитися, що маємо на думці, коли кажемо, що те чи інше слово вимерло.
Чи вимерло слово "йно" в живім ужитку? Ну, більшість українців поправді вже не вживає сего слова, та в південно-західних говорах воно подекуди збереглося. Я сам не раз чув "іно" на Львівщині, від підгорян зокрема.
Чи вимерло слово в книжнім, стандартнім ужитку? Не знаю, чи тут правильно казати "вимерло", бо не певен, чи в стандартній мові воно загалом побутувало.
Гадаю, Ви стоїте радше за літературний мовний ужиток. Не можу за те когось судити, та за себе скажу, що я навпаки стою за ширший ужиток говіркових слів і явищ, особливо питомих. Можемо мати то за мій особистий інтерес як мовця діялектом. :)
та діалект то непогано, просто я вважаю, що у таких місцях як це варто вживати мову, що зрозуміє кожен, а якщо і уживати діалект, то лише помірковано, бо тоді це буде багатьом далека українська.
Ну, най буде гречка.
думаю тут почеп не той. Варто було би написати натомість: "скорозбірство" або "скорозбірництво".