фр. manipuler «маніпулювати, обробляти» + -ювати; пов’язане з manipule «жменя» чи походить від лат. manipulus (‹*maniplos) «тс.», утвореного з основ іменника manus «рука» та дієслова рlео «наповнюю»; наросток -ор вочевидь доданий за взором до анґ. manipulator де він також з фр.
ЕСУМ(IV ст.215) оруда; орудок–"знаряддя, прилад"
Годиться у знач. 3, 4.