Я вважаю безпідставним твердження, що українське слово "власний" це запозичення з польської мови, бо однокореневі слова є в інших слов’янських мовах. Словаки, чехи, хорвати і словенці також позичили його у поляків? Словацька мова - vlastne, чеська - vlastni, хорватська - vlastiti, словенська - lastno.
Читайте розділ "походження" вважніше.
Нічого переконливого у цьому розділі нема. Натомість є спільне коріння в кількох слов’янських мовах. До речі, поляки згодні з тим, що слово "власний" вони позичили у чехів?
У руській мові МОГЛО бути (але не є) "волосний", з повноголоссям. Порівняйте наші слова "володіти", "володар" з инослов'янськими.
Також беру витяг слів пана Ялисія:
"Слов'янські суть різні мови, кожна зо своїми законами, що різнять одну слов'янську від іншої. Праслов'янська форма сього кореня є *wold-, яка в українській має рефлекс так званого "повноголосся", себто очікувана питома руська форма є <волод->, а від *wold-t-: <волост->, а рефлекс <влад->, <власт-> є типовий для мов південнослов'янських та чеської та словацької. Крім того, той самий праслов'янський корінь у різних слов'янських мовах часто набув різних значень."
Повноголосся в українській мові є поширеним, але не є чимось обов'язковим та повсюдним.
Крім того, повноголосся має не лише переваги (як-от, милозвучність та легкомовність), а й недоліки — що більше голосних звуків, то більше складів, а отже слово вимовляється довше. В умовах співіснування з англійською мовою, повноголосся — це безглузда розкіш.
Ну то відмовимося від української, бо це теж безглузда розкіш в умовах співіснування з англійською.
Не глузуйте зі слушних речей. Я не пропоную забрати повноголосся зі слів, де воно є. Я пропоную не вдаватись до безпідставного твердження про обов'язковість повноголосся з подальшим додаванням його туди, де нема.
Вивчайте розвиток української мови.
sobina
http://oldrusdict.ru/dict.html#: собина; собити "присвоить, приобрести".
Sciro, ne uémy...
Спасибі за правдиву відповідь. Так здається, що тут наголос взагалі може бути де йому захочеться бути.
<Так здається, що тут наголос взагалі може бути де йому захочеться бути.>
Ne mogeity bouti 'de xotieity', prosto yé ne vémy — tô ne e te same.
iménïe
Желехівський І, 323: имі́нє "1) Haben, Besitzen; 2) Habe, Habe und Gut"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: имѣние "имущество; богатство; добыча; захват; мзда; пожитки".
Субстантивація чепенем -énnie/-énïe від дієслова iméti (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21599-imity.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28593-mity.html#show_point; Жел. І, 323: имі́ти; Жел. І, 444: мі́ти), варіанта з темою -é- до форм: imati з темою -а-, та ẽti, атематичної.
Надаю перевагу слову "йміння" перед "имінням", бо така подоба просліджується в інших словах близького змісту.
<Надаю перевагу слову "йміння" перед "имінням", бо така подоба просліджується в інших словах близького змісту.>
[ɪ-] abo [j-] zalegity ôd toho ci cœuneç pèrêdnya slova e gòlôsen abo prigòlôsen. Ya'smi tô slovo pisal latiniçeiõ: ‹imeinïe›, de ‹i-› mogeity znaciti i [ɪ-] , i [j-], [ɪ-] po prigòlôsné na cœunçé pèrêdnya slova, [j-] po gòlôsné pèrêdnya slova.
imwsty ; emwsty
Виведено з даного в Желехівського <и́мощі> "Habe" (І, 323).
Творено прасл. чепенем *-o-st-y-s від корене *ym- "мати, брати, держати, ...".
Твари з і- та е- являть дублетну рефлексацію вихідного *y, переднього редукованого голосного на початку слова в наголошеній позиції.
Відмінювання:
однина:
Nom.: imwsty / emwsty
Gen.: imosti / emosti
Dat.: imosti / emosti
Acc.: imwsty / emwsty
Loc.: imosti / emosti
Instr.: imwstïõ / emwstïõ
множина:
Nom.: imosti / emosti, imwstïe / emwstïe
Gen.: imostiy/imostey / emostiy/emostey
Dat.: imostem / emostem
Acc.: imosti / emosti, imwstïe / emwstïe
Loc.: imostex / emostex
Instr.: imwstymi / emwstymi
Від "волость", з властивим українській мові повноголоссям: 
uk.wikipedia.org: Повноголосся
Сам не орудую цим словом, але кілька товаришів вже давно користають.
Ще в давньоукраїнській мові "жир" означало загалом "нажите, багатство, достаток, надлишок, розкіш".
Були навіть імена Жирослав, Жировит, Доброжир...
В "Слові о полку Ігоря":
иже погрузи жиръ во днЂ Каялы рЂкы половецкїя,
рускаго злата насыпаша.
Ту Игорь князь высЂдЂ изъ сЂдла злата.
http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm
Тут Ігор вантажить жир (багатство руське) на дно річки Каяли.
Ще з найдавніших руських (українських) часів це слово означало не лишень "скот" (звуження значення сталося в найпізніші часи, під впливом російського "скотина"), але й взагалі "майно; спадок".
Ще перед самим приходом більшовиків, зі словника:
«От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів»
r2u.org.ua: худоба
Звідти й слово "худібний" – "состоятельный, зажиточный":
r2u.org.ua: худібний
"Лежачою худобою" звали "нерухомість" у дорядснькі часи, ще до перідоду "зближення братніх мов":
r2u.org.ua: лежача худоба
Гадаю, слово "лежача" можна й пропустити.
<під впливом російського "скотина">
U ceimy praué e toy "вплив"? Godé e bzdourõ plosciti. Citaite bwlxe... i z oumom.
Не можу зрозуміти вашого письма. Якщо за звуження тями, то он же, дав приклади, що ще в 1900 роках слово мало куди ширшу тяму, ніж починаючи з 1920 років (з періоду СССР).
Ви, схоже, ще й слова "розум" цураєтеся, бо не досить для Вас воно коротке. Скоро залишите в кожного слова по 4 букв, повідкидаючи усе "зайве".
Rozoum ≠ oum.
Ну що за дибілізм?!
Худоба — це майже те саме, що свійські тварини.
Власність — це будь-яке майно (живе й неживе, рухоме й нерухоме, а ще так звана «інтелектуальна» власність).
«От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів». Тут, так розумію, свійськими тваринами є млин і хлів?
<дибілізм>
To na sebe caziete?
Gelexwfscuy II, 1048: худо́ба "І. Vieh, Haustier", "II. Vermögen, Habe"; Slwfnik Poléssia, 226: худоба "І. скриня зі всім надбаним для дівчини, що виходить заміж", "ІІ. хирність, худорба"; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63415-khudoba.html#show_point; ЕСУМ VI, 220 (худоба): худібний "бідний; заможний".
Колись давно воно, можливо, насправді мало таке значення.
Тепер слово «худоба» означає корів, овець тощо. І не треба повертати тих застарілих значень лишень для того, щоб витіснити питомо українське слово «власність».
P.S. Як видно з наведених прикладів, слово «худоба» утворено від слова «худий», що є протилежністю до слова «вгодований» (або «гладкий»). Тож навіть в значенні «свійські тварини» слово «худоба» є радше дисфемізмом.
Колись давно - це до того, як татко Сталін наказав учити українців правильної (зросійщеної!) мови.
?
Думав про звукове перегукування зі словом "господа" — хата, домівка, господарство.
Правда мені особисто до вподоби це слово в значенні "володар". Мило звучить. Комусь як "влад" добре звучитью. Та то вже таке питання.
Але є в словниках. Ну церковнословянська ж не навязувала ся нам, на оддмінно од польської. Її/церковнословянську треба в послїдню чергу переклать. Як на мене, якщо є вибір між польською і церковнослов'янською, то краще церковнословянську вживать-мову літургічних пісень.
«церковнословянська ж не навязувала ся нам»
Acei deyaca slova bé cerpano preamo yz çercóunoyui starobóulgarscui, ta ci malo pozdéixe yz veatscoyui çercóunui staroslovianscui.
Yasounoc cyto, bõdy simy, Vasye ‹vlastiteilnœsty› u znacyeinïé "property" ci "ownership" e œd 'preamo' ta 'vœilno' ( = samoiõ rousscoiõ móuvoiõ) cerpanoho yz çercóuno-starobóulgarscoho ‹vlasty›, ci xay bui i œd *‹vlastitely›, e teagyco prineati, nacœilco, starobóulgarscoe ci çercóuno-starobóulgarscoe ‹vlasty› e zasvédcyeno ino u znacyeinïé "governing power, government", a ne u znacyeinïé "ownership", "property", nai mnéye, ne u rousscuix pameatcax he cerpanïe yz (çercóuno-)starobóulgarscui.
Ta i sama roussca bé znala suoya pitoma slova yz znacyeinïemy "ownership, property", npr. ‹pristroya›, zasvédcyenoe u Povésti Veremeinnuix Lét — sõto rousscé pameatcé. A to ésce ne léceaci coupui pitomuix slœu is znacyeinïemy "to belong", he npr.: ‹teagnõti, poteagnõti›, ‹pozorouati›, ‹slouxéti, prislouxati›, ‹prilégati›, ci slova is znacyeinïemy "own" he: ‹prisynu› (prisynystuo›, ‹prisynina› "property"), ‹suôyscu›, ‹sobina› ("property, ownership"), ‹strymé› "properly, eigentlich (actually)". Vui six slœu, yasna récy, ne znaiete, tomou i tscéiete praudati 'nezavislo-roussco' poxodyeinïe nepitomoho u rousscé ‹vlast-›, inxeoho ne ne znaiõci.
+ + +
Замінювати слово «власність» словом «майно» — це те саме, що замінювати слово «вода» словом «рідина» (чи навпаки).
І власність, і майно — це однаково українські слова.
Не обидва.
Зараз хтось напише, що майно походить від німецького mein :)
Та все давно йде до того.
Як правник запитую - як перекласти "Усе майно, належне йому на праві власності"?
P. Xlopane,
"усе майно, належне йому на праві власності" yé buimy dél: "usé réci¹ u yoho uolyé² derzyéti³", ci: usé gifotui⁴ u yoho uolyé derzyéti".
___
¹– "réci", mnogina wd <récy>, u d.-rous. i "property" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѣчь → рѣчи "имущество"). I lat. <rēs> crui ("used to cover") tœ ge znacui cyto d.-rous. <récy>, tobo i "thing", i "matter, concern", i "property".
²– "u uolyé", wd <uolya>, u d.-rous. "voluntas, θέλημα", "agreement", "licentia", "libertas" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: воля); <fwlné> (http://oldrusdict.ru/dict.html#: вольнѣ) u pamẽtcax tẽcneity grecscomou "έξουσίως", wd <έξουσία> "power to smth, licence, title to smth, authority to smth" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/ἐξουσία; https://en.m.wiktionary.org/wiki/εξουσία). Ẽghelscoiõ tẽghui "право собственности на имущество", "имущество на правах собственности" to cyto idõty zo slofom <title (to)>, na pr.: <real estate title transfer> "передача права собственности на недвижимое имущество", <title to certain assets> "права собственности на определённые виды имущества". Incoli slofo <title> ménity ("implies") "право собственности на имущество" u sobé bez slwf <property, assets, estate>, na pr., u tẽghé: <deduction of title> "представление доказательств наличия права собственности на имущество", <title deed> "юридический документ, подтверждающий права собственности человека на имущество" to cyto.
³– derzyéti; ЕСУМ II, 39: держати "тримати", "управляти", a do tẽm "property", "ownership" tẽgnõty i slofa (tam ge): де́ржа́ва "міцність; маєток; влада", де́рживо "утримання"; http://oldrusdict.ru/dict.html#: дьржати "владеть, содержать"; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11794-derzhaty.html#show_point; i u slouacscwy: https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=drzba: držba.
⁴– gifotui "property"; ЕСУМ ІІ, 199 (жити): живо́ти́ "майно" (Yafwrnicscuy, 223: животи́ "имущества, состояние").
Дуже цікаво, спасибі, Єлисіє! Як тоді можна назвати «право власності»? Воля на річі? Воля на животи?
Дякую за розлогий коментар
З юридичного погляду, майно і власність не тотожні: майно є об'єктом права власності
—
Різні тями
Власність - гіперонім
Майно - гіпонім
Д. Романе, де ви зі своїм трибуналом? Адже тут суту дурню пропонують 🤷♂️
Саме для цього я й висуваю створити щось таке: щоб розглянути, чи відповідає наше слово значенню чужого, чи не існує якась засадна різниця між значеннями
Добре що давно винайшли коментарі
Правда от активних голосувальників небагато