Два + ість
Також питоме закінчення подібних іменників: якість, молодість, грубість, швидкість тощо.
4:19: "двоподіл" --- добра думка, до речі, тільки не "-по-".
4:20: мотивація -діл?
"-діл", бо "розділення його [утямку] на два взаємодоповнювальних складники". Коли ми певну властивість можемо поділити на дві протилежності, на два "полюси", як "чорне" та "біле".
> Коли ми певну властивість можемо поділити на дві протилежності
>> можемо поділити
А можемо розмежувати, переполовинити, розщепити, розчленувати, розкласти тощо. Українська мова доволі багата, чому Ви обрали саме цей корінь?
Чи не надміру Ви намагаєтеся все раціоналізувати?) Підсвідомість підказала.
Якщо все ж підходити з погляду розуму й порівнювати ті дієслова, що Ви запропонували тут, то висновок такий: вони програють тому, що з них складніше (якщо можливо) витворити короткого іменника. Як у рекламі: "спробуй --- відчуй".
двійковий пошук називають також бінарним або дихотомічним
Префікс дії "о-" (отямитись, оземлення, одруження, оздоровлення...) та "дві".
Буквально означає "дві сторони" – у формі двоїни.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
Одна з найчудодивніших особливостей української мови, що її намагалися викорінити комуністи, але яка досі й жива поза межами великих міст!
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Відно́га:
1) Кожна частина розгалуження (дороги, деревного ствола).
2) Рукав ріки.
3) Відгалуження гори.
r2u.org.ua: віднога
Чому ж цілість, якщо навпаки поділ
Бо дві половини цілого. Не просто дві окремі речі.
О, Віталій до нас завітав 😉