Значення слова

Readability — легкість читання. Властивість програмного коду або довільного тексту, яка характеризує легкість власне читання (пряме значення) та/або розуміння.

Приклад вживання

Readability is the ease with which a reader can understand a written text.

Приклади в інших мовах

переносне значення

Варіанти написання
читабельность
Слово додав

Перекладаємо слово readability

читомість
17

прикметник — читомий

Anton Sherstiuk 24 листопада 2017
6 травня 2019

+
Я волю сесе слово перед словом легкочитність, уже бо /легко-/ є там гето зайво, атьже коли що може бути прочитано, то й без того є ясно же "легко" ― коли що є тяжко читати, то воно й є unreadable.

7 травня 2019

Найліпше.

22 грудня 2020

Такий спосіб творити прикметники й споріднені з їми слова в новожитній українській мові неплідний.

22 грудня 2020

Коли спиратися в усім на "новожитню" мову, вийде, що всі пропоновані тут слова є твір "учорашній" – дуже сприятлива нагода для критиків "української мови", як "штучної", "вигаданої деким позавчора".

23 грудня 2020

Людині без комплексу меншвартості однаково до присікальників. Бо присікаться можна й до стовпа за те, що він стоїть. А як намагаться одродить мовні прикмети, зо оджили своє, то можна дійти й давньоруського аориста та шістьох іменникових одмін, а то й вісьмох праиндо-європейських одмінків. Тільки ж пак хто захоче марнувать час, щоб завчить оті старожитнощі?

23 грудня 2020

Не перегинайте палицю – до чого суть ту "п.-и.-є. відмінки"??
"Хто захоче" – аргумент ни про що; те саме йде казати й про всі ту дані слова.

23 грудня 2020

А до того, що праиндо-європейський аблатив оджив своє, як і суфікс "-м-" пасивних дієприкметників, що згодом попереходили в прикметники. Ви через комплекс меншовартості оживляєте трупа замість уживать засобів новожитньої української мови.
Сказать "хто захоче" можна про які слова більше, ніж про инші. Людина - ледаче створіння, тож і запам'ятовувати буде передусім нові слова, створені плідними в новожитній мові способами од слів новожитньої ж таки мови.

23 грудня 2020

А в мене є друзі, фанатично ділячі бажання відродити втрачений індоєвропейський відмінок в українській мові :)

24 грудня 2020

Cyto za "індоєвропейський відмінок"?

24 грудня 2020

Функція чепене *-m- була ширша ніж вираження пасивного стану. Я гадаю, що генетично він спільного походження з закінченням орудного відмінка -m, -mi, -iõ у руській мові, та чепіньми -mẽ, -man (plemẽ, znamẽ, imẽ, uimẽ, cõsman, dourman). Пасивність є скоріше конкретизація загального значення "інструменталісу" того чепене. І в руській є повно слів, де без його не обійтись.

24 грудня 2020

Відкладний відмінок. Аблатів.

23 грудня 2020

Даруйте, але це дійсно покруч.
Українська мова має дійсне щире народне "читкість", "читність" (р. видкість, зримість, слушність тощо). Слово "читкість" занехаяне лишень через те, що схоже до нього москальське слово "чьоткость" має йнакшу тяму.

25 грудня 2020

Roussca znaie ci malo slwf z -m-:
cruiwm (Gelexwfscuy I, 379: крийомий)
fédomuy
lẽgwm (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27241-ljaghoma.html#show_point)
fidim (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/5074-vydymyj.html#show_point)
znaiwm (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20667-znajomyj.html#show_point)
znacwm (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20674-znakomyj.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/20672-znakimec.html#show_point, Gelexwfscuy I, 308)
pitim (Gelexwfscuy II, 634: питимий)
pitwm (Gelexwfscuy II, 634: питомий, питомець, питомість)
délim (Gelexwfscuy I, 185: дїлимий, дїлимок)
féstim (Gelexwfscuy I, 108: вїстимий)
rodim (Gelexwfscuy II, 810: родимий, родимець, родимість, родимка)
leubim (Gelexwfscuy I, 418: любимий, любимець)
mnim (Gelexwfscuy I, 446: мнимий)
lacwm (Sl-k Boucofinui: лакомість, лакомо; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25764-lakomyj.html#show_point; Onixykeficy 402: лакомець, лакомий)
rouxwm (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53006-rukhomyj.html#show_point, http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53007-rukhomist.html#show_point; Gelexwfscuy II, 844: рухомий, рухомість)
zrim (Gelexwfscuy I, 315: зримо)
golwm (ЕСУМ І, 463: гальомий)
...

27 грудня 2020

Ви ж самі бачите, що добрий шмат цих слів є тільки в словниці галичанина Желехівського. Це довід на користь того, що в українському мовному загалі вже не утворюють слів таким способом.

28 грудня 2020

І де Ви, цікаво, у руській (українській) мові слово "любимий" надибали? Навіть радянські словники цього слова не мають:
r2u.org.ua: любимий

29 січня 2021

Єлисію, рупо довідатись. А чому в деяких словах "омий" а в инших "имий"?

29 січня 2021

Тому що одні форми є творено від оснів інфінітивів з темою -i- (правописне <и>), або з темою -é- (правописне <і>), а їнші від оснів атематичних. Так, від leubiti, є основа leubi-, з темою -i-, → leub-i-m- = leubim. Аналогічно, від rod-i-ti → rod-i-m, від mn-i-ti → mn-i-m, dél-i-ti → dél-i-m тощо.

Деякі форми з -m, де нема очікуваного -і-, хоча в темі інфінітивів є -і- чи -é-, але натомість у них перед -m стоїть голосний /о, ѡ/, то є тому що постали вони суть від ище давніших атематичних форм інфінітивів, нині незахованих. Так, напр., попри тему -é- в вид-ѣ-ти, в словацькій є форма nevid-o-mý "сліпець", з -о-, бо та форма постала не прямо з vidieť (*uid-ē-t-y-), а з давнішої форми *uid-ti → *wisti/*uide (подібної до *ued-ti → uesti/uede, *rost-ti → rosti/roste, *met-ti → mesti/mete). Так само форма <вес-о-м-ый> у рос. постала не прямо з <весить> (← вѣсить), а від давнішої, незахованої форми інфінітива *uesti, без тематичного голосного між коренем та суфіксом інфінітива.

25 грудня 2020

Бездоганно

легкочитність
12

Пропоную віддати перевагу слову легкочитність для зодноріднення термінології, позаяк це слово добре пасує до низки споріднених і співзвучних понять: легкомовний, важкомовний, легкописний тощо.

Віталій Крутько 24 жовтня 2017
читабельність
8

Відповідне слово вже давно існує. sum.in.ua: chytabeljnistj

Dmytro Lazar 30 жовтня 2017
30 жовтня 2017

Це недолуга калька англійського read-able, яка живцем переность до української мови чужинський наросток (суфікс) -абельн- від (англ. able — здатний). Тим паче, це навіть не напряму з англійської запозичено, а з російської за часів панування теорії та практики «злиття мов».

5 березня 2021

Будь ласка, не кидайте нам в очу словники, написані комуністами. Автор словника – українофоб Іван Костянтинович Білодід. З Вікіпедії-

Іван Білодід, бувши міністром освіти УРСР, став упроваджувачем закону про народну освіту 1959 року, де було зафіксоване положення про факультативність вивчення української мови в школах УРСР.

Іван Білодід у своїх працях розкривав тему так званої «гармонійної» національно-російської двомовності, що стала однією з головних наукових тем мовознавчих інституцій та закладів Академій наук республік СРСР. З участю І.Білодіда посилено розробіток наукової програми «Роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування», в Києві виходять його праці: «Ленинская теория национально-языкового строительства» (К., 1972), «Мова і ідеологічна боротьба» (К.: Наукова думка, 1974, 84 с.), «Всяк сущий в ней язык…» (К., 1981), «Русский язык — язык межнационального общения народов СССР» (К., 1976), «Русский язык — источник обогащения языков народов СССР» (К., 1978), «Функционирование русского языка в близкородственном окружении» (К., 1981), «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984) тощо.

Білодід доводив, що російська мова може й повинна мати домінантне становище в СРСР. Вважав, що «двомовність на Україні — це той вид білінгвізму, при якому обидві мови, що знаходяться на високому рівні розвитку всіх своїх функціональних стилів, з однаковою широтою і рівною мірою використовуються народом».

У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».

читкість
8

Чепінь -к- в українській мові в прикметах від дієслів творить значіння здатности, легкости до дії, вираженої в основі дієслова: гнучкий, хідкий, стрімкий, хиткий, видкий, хуткий, сипкий, прудкий, чіткий то що.

אלישע פרוש 28 березня 2019
5 травня 2019

чи́тний – чи́тність

21 квітня 2020

+
Це прямий український переклад!

28 грудня 2020

+++

прочитність
5

прикметник — прочитний

Anton Sherstiuk 24 листопада 2017
розбірливість
2

прикметник — розбірливий

Anton Sherstiuk 24 листопада 2017
чи́тність
1

Чинне слово.
r2u.org.ua: читкий

чи́тливість
0
Ромко Мацюк 5 травня 2019
6 травня 2019

Се є скорій похіп/любов до читання.

чи́тимість
0
Карл-Франц Ян Йосиф 5 березня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями