Від праслов'янського *obrinъ, давньоруського объринъ.
Так у праслов'янській мові звали не лишень плем'я авар, але це слово могло означати "гігант, велетень".
авар
Так само "витязь" та "варяг" перше означало просто людину з плем'я скандинавів, але потім стало значити "дужу, сильну людину":
вікінг
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/6289-vytjaz.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4295-varjagh.html#show_point
Ольбрим - велетень. Зведений словник застарілих та маловживаних слів.
Обрим - Великан. Колосс. Гігант.
(Сл. Білецького-Носенка).
Етимологічний Словник Української Мови: ве́леч «щось дуже велике».
Ще один синонім "велетню".
r2u.org.ua: великолюд
Можна вживати, коли потрібно звернути увагу, що це людина (або щось схоже на людину), а не просто велика істота.
Можна також: веллюд.
Громеґа - огромного роста человек, велмкан.
(Сл. Яворницького).
