<Наша мова, на відміну від германских мов, тяжіє до уникнення кількох -р- у слові, якщо це тільки слово не з префіксом.>

Ne blèuõznîte.

Та я вже зрозумів, що ви не дуже добре знаєте нашої мови 😁

Це не моя вигадка, сам нещодавно взнав про це (не пам'ятаю, чи то комусь відповідь була Інституту мовознавства, чи ще щось). Мова йде не про сучасну літературну мову, куди напхали й намагаються пхати все, що завгодно. Мова йде про народну мову. Можете самі перевірити на прикладах:
Римар - лимар,
Рицар - лицар
Ребро - рибло
Револьвер - левольвер
Ярмарок - ярмалок, ярманка, ярманок, ярмонка, ярмолок
Коридор - розм. укр., блр. калідор
Братерство - братство, братимство, побратимство, братність тощо
Ноздророг - носорог, носоріг
Рекрут - некрут
Рекрутство - некрутство, некрутчина
Розмарин - розмайрин, розмай

Це що згадав, що знайшов у словниках чи сам чув у говорах, говірках.

Ще бровар не прижилося, хоч пхають у словники, ба прижилось пивовар

Згадаю чи знайду ще щось, допишу

Ваші приклади не доречі, бо морфологічний склад усіх тих слів затемнений.

Що ви маєте на увазі?

Ваші слова здебільшого чужі, тож руськомовцю неясно, де там первісно був корінь, а де чепні. У слові "ребро" чепень "-р-" такий давній, що він застарів, і люди не почувають уже, що то чепень. Саме в таких словах люди схильні мінять "р" на якогось иншого гука.
У слові ж "трупарня" морфологічний склад ясний, тож і гуки там зостануться на своїх місцях.

<Та не "трупня" а трупа́рня>

Tam ‹-ar(y)-› e zaivo, bo ‹troupary(u)› znacity osobõ, yaca dbaieity o troupui, a todé ‹trouparnya› bõdeity znaciti mésto cde orõdouieity troupary — taca osoba tam tacui orõdouieity, ta zuati samo mésto za tacoiõ osoboiõ e zaivo.

З трудом прочитав, але згоден, що -ар- зайве