Доза — певна кількість ліків, признач. для одноразового або добового введення в організм. Взагалі певна кількість чого-небудь.
Приклад вживання
Доктор Драгомирецький вирішив прийняти подвійну дозу вероналу, щоб таки переспати часинку (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 61); Останнім часом на солонцюватих ґрунтах розроблено новий спосіб гіпсування малими дозами (Наука і життя, 11, 1956, 255).
Така ріжниця наголошення на жаль є штучною, так само як і за́мок-замо́к. Наголос на приросткови є галицький (за́мок (куди ключі вставляти), по́жар, на́рід, до́віз), а наголос на корені є надніпрянським (замо́к, пожа́р, наро́д, довІз)
Мушу не погодитись із вашим твердженням, пане Климе. Почитайте спершу мовознавчий доробок Святослава Караванського, що родом з Одеси, а найперше розділи, що стосуються українських наголосів.
Дактилічний наголос є питомо українським, а не суто галицьким. А спотворені пересунуті наголоси — то насамперед спадок під'яремного «мовознавства» та мововбивчих дослідів Москви.
До речі, це пише вам саме представних лівобережжя (Харків).
ЕСУМ II, 13 (дати): <да́нє> "дане, дані; отрута, зілля", <да́ння́> "отрута, зілля; привід, підстава"; <да́нє> ta <да́ння́> e te same slofo. Tuoryeno hi d.-gr. <δόσις> "giving, a gift; license, permission; portion; dose of medicine" wd <δίδωμι> "daiõ, damy", wd da- u <dati>, cepenem *-n- u <dan> "given", + -ie.
<дання> як і <даннє> є компромісний спосіб написання; він не передає вимову. То є звук {ɜ}, який грубо кажучи є між {ɛ, е} та {а, ɐ, æ}. Пора вже розуміти, що в кирилиці нема доста літер на передачу всіх відповідних фонем рус.м., і кожне написання є суто компроміс. Ни написання <-ннє> ни написання <-ння> не передають точну вимову. У всякім випадку [ɲ(ː)ɐ] не є вірна вимова.
(Від того же корення шо й "лічити" — рахувати).
- Яку дозу тобі кололи? — Який лік тобі кололи?
- Вони отримали надвелику дозу випромінювання. — Вони отримали надвеликий лік випромінювання.
Доза — певна кількість ліків, признач. для одноразового або добового введення в організм. Взагалі певна кількість чого-небудь.
Доктор Драгомирецький вирішив прийняти подвійну дозу вероналу, щоб таки переспати часинку (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 61); Останнім часом на солонцюватих ґрунтах розроблено новий спосіб гіпсування малими дозами (Наука і життя, 11, 1956, 255).
Перекладаємо слово доза
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28521-mira.html#show_point
+++
Дякую!
+ + +
Теж підтримую. "Невеличка доза радіації" = "Невеличка міра опромінення".
Наголос на другому складі.
Така ріжниця наголошення на жаль є штучною, так само як і за́мок-замо́к. Наголос на приросткови є галицький (за́мок (куди ключі вставляти), по́жар, на́рід, до́віз), а наголос на корені є надніпрянським (замо́к, пожа́р, наро́д, довІз)
Мушу не погодитись із вашим твердженням, пане Климе. Почитайте спершу мовознавчий доробок Святослава Караванського, що родом з Одеси, а найперше розділи, що стосуються українських наголосів.
Дактилічний наголос є питомо українським, а не суто галицьким. А спотворені пересунуті наголоси — то насамперед спадок під'яремного «мовознавства» та мововбивчих дослідів Москви.
До речі, це пише вам саме представних лівобережжя (Харків).
дозування = даванкування, передозування = передаванкування
як із іншими варіантами таке завдання?)
А якщо, скажімо, у словосполученні "доза випромінення (опромінення)"? Тоді буде ще один варіант - "одержанка"?
мда... згоден, не того-о)
схоже, тре' користать з багатозначності великого слова "міра", а як манюня даванка - то "мірка")
Uimowfa: {ˈdaɲ(ː)ɜ ~ ˈdaɲ(ː)ɛ ~ ˈdaɲ(ː)e}.
ЕСУМ II, 13 (дати): <да́нє> "дане, дані; отрута, зілля", <да́ння́> "отрута, зілля; привід, підстава"; <да́нє> ta <да́ння́> e te same slofo. Tuoryeno hi d.-gr. <δόσις> "giving, a gift; license, permission; portion; dose of medicine" wd <δίδωμι> "daiõ, damy", wd da- u <dati>, cepenem *-n- u <dan> "given", + -ie.
+
Мені дуже подобається.
Так розумію, наддніпрянцям питомо вимовляти «дання», так? Чому тоді не дали варіянт вимови {ˈdaɲ(ː)ɐ}?
<дання> як і <даннє> є компромісний спосіб написання; він не передає вимову. То є звук {ɜ}, який грубо кажучи є між {ɛ, е} та {а, ɐ, æ}. Пора вже розуміти, що в кирилиці нема доста літер на передачу всіх відповідних фонем рус.м., і кожне написання є суто компроміс. Ни написання <-ннє> ни написання <-ння> не передають точну вимову. У всякім випадку [ɲ(ː)ɐ] не є вірна вимова.
То "даннє" це гидкий обмежений компроміс, а "dannie" – і зразу всьо ясно?
Ага.
+
Якої дози ліків має вживати пацієнт? - Якого дання ліків має вживати пацієнт??
Незрозуміливо виходить.
Ціло ясно є, перефразувавши питання: кілько даного [ліку] є хворому брати? — дане ( ≈ прописане), даний лік.
Просто й живо
діалектне гуцулське
Знадоба для того, щоб її (ви)міряти.
Дам +.
r2u.org.ua: доза
A coli raz?
?
(Від того же корення шо й "лічити" — рахувати).
- Яку дозу тобі кололи? — Який лік тобі кололи?
- Вони отримали надвелику дозу випромінювання. — Вони отримали надвеликий лік випромінювання.
Tuaroslovom tocyno tẽcne grecyscou δόσις "dose", wd i.-e. *déh₃tis (https://en.m.wiktionary.org/wiki/δόσις#Ancient_Greek); na rwfni rousscui móuvui: da- + -t- (cepeiny stradnui déyepricmetui: dat "given") + -y (hi imena: znaty — wd strad. déyepricm. znat "known" ← déyesl. znati, staty — wd strad. déyepricm. stat "put, being put" ← déyesl. stati).