Спідометр - Як перекладається слово Спідометр українською

Значення слова

Спідометр — прилад для вимірювання швидкості руху транспортного засобу.

Приклад вживання

Спідометр цієї машини був несправний.

Походження

англ. speedometer: speed - швидкість і meter - вимір

Приклади в інших мовах

нім. tachometer
пол. prędkościomierz

Розділи

Схожі слова

Слово додав

Serhii Afonin

Перекладаємо слово спідометр

Natalia Kotsyba 26 вересня 2014

такий, що вимірює швидко?

Artem Nedrya, takyj, szczo vymriuje SZVYDKISTT! Vy w bo ne każete, szczo SPIDometr — cy vymiriuvacz SPIDu, ege ż? ;)

Ẽglskè "speed" e imennik, rousscè ge "sfidco" e prislwfnik, a "sfidcuy" pricmetnik, tomu "sfidcomér/швидкомір" tacui znacity "cto/cyto mérity sfidco", a ne "cto/cyto mérity sfidcwsty".

Kolyś, v dobu isnuvannia mogo Slovnyczka-novotvirnyczka za propyskoju Zelenyj.Biz
https://web.archive.org/web/20150504085727/http://www.zelenyj.biz/single_word/64/

tam bulo take obġruntuvannia novotvoru SZVYDKOMIR:

ШВИДКОМІР - спідометр (новотвір)
Здавалося б, простіше простого назвати пристрій, який міряє швидкість швидкоміром. Нєее, ми заходилися міряти «спід», ще коли про нього ніхто і вухом не чув.

Ачи може спідометр взагалі вимірює щось під спід-ницею? :))))

Натомість Чехи на цей прилад прямо так і кажуть – rychloměr [рúхломнєр], від rychlost [рúхлост] – швидкість по-нашому.

Їм вторять і Поляки – szybkościomierz [шибкошчьóмєж], від слова szybkość [шúбкошчь] – та сама швидкість Українською.

У цьому ключі Російською цілком могло би бути скоромер [скоромєр], скоростемер [скоростємєр] чи якось так.

Ale kacapska — to ne naṡ vże klopit! ;)

"Швидкохідний" походить від "швидко". Якщо ми маємо "швидкість", тоді має вийти "швидкостемір".

Art Ned, teorytyczno — tak. Ale ne vse v movi (budd-jakij) je suto teorytyczno zavżdy pravyllnym. Do reczi, toj samyj Czesskyj pryklad — rychloměr [рúхломнєр], від rychlost [рúхлост] — same ce i pidtverdżuje!

To cyto e u twy theorii neférno? Cexscè "rychloměr" ne dofodity yoho prafilnwsty.

Зібрались якось два латинколюби у бар, один йому каже
"jakojy łatinkow ti rozmowliaesh"
А йому відповідають
"Чувак, щозанх, як ти зумів РОЗМОВЛЯТИ латинкою??!!"
:D

так чуже ж "швидкість". Не годиться

швидкий

Art Ned 11 квітня 2016

подібно до інших вимірювальних пристоїв — годинник, градусник

Луком 12 квітня 2016

Від слова "скорість": r2u.org.ua: скорість

3 червня 2020

Спѣхомѣр.
Спіх (поспѣшность, скорость, спѣхъ, проворство) + мір.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55912-spikh.html#show_point

Anton Bliznyuk 2 лютого 2022

Цікаво чому ви пишите "Ї"?Слово сподобалось.

Позначає голосну від праслов'янської голоски *ě (її називають "ятем"; у давніших письменах писали як "ѣ"). Нині ми її пишемо як "і" (праслов'янське *lěto —> укр. літо; моск. лето; пол. lato), та вона різниться від іншої голосної, котру ми також позначаємо через "і" — голосної від злагодженого (гармонізованого) "о", як у слові "віз" (праслов'янське vozъ; у родовому відмінку: "возу"), чи "ніж" (псл. *nožь; у родовому відмінку "ножа"). У багатьох говірках вимова цих двох різних "і" відрізняється. Ця різниця, правда, стає дедалі меншою, й ці дві голосні зливаються в одну через український правопис з 30-х років 20-го століття, котрий не позначав їх двома різними буквами. Та ті голосні ше різнять у багатьох говірках, а в певних говірках різниця в їх вимові доволі суттєва, то я й позначаю їх по-різному. Те "і", котре від праслов'янської *ě пишу як "ї", а друге, від праслов'янського *o пишу вже як просте "і". На приклад, "лїто", "вїтер", "сїно", "нїмець", але "ліжко" (від слова "ложе"), "війна" (від кореня "вой-", як у "воювати"; порівняйте з моск. "война"), "сіль" (родовий: солі/соли), "ніс" (родовий: носа). Частково на зразок правопису Євгена Желехівського.