Маса — кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет; Одна з основних величин механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції тіла стосовно сили, що на нього діє; великий предмет або предмети з неясними для зору обрисами, те, що в своїй сукупності утворює щось ціле, неподільне; безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш; те саме, що безліч.
Приклад вживання
Одиницею вимірювання маси в системі CI є кілограм.
Походження
лат. māssa – ви́ливок, кусень, від дав.-грец. μᾶζα – тісто,
Див. ЕСУМ на м'яз; там є й твар м'язь – один з товків: "маса тіла" (ще: "густота" тощо). Слово жіночого роду – тим є різне від слова м'яз (чоловічого).
Мені видається, що і ваші слова б набрали тоді більше гожиків, не обов'язково повністю покидати ваш снуток по розрізненню різних морфем – для "нешарящих" можна у голові написати слово за чинним правописом, а уже в описі пропозиції написати з розрізненням морфем.
Тобто у голові "м'язь", а нижче, де пояснення уже "мѧзь". Лишень для того, щоби більше людей прихильно поставились до пропозицій.
Кінець кінцем уже тямте, Ваше "{м'язь}" є геть не єдина правильна й вірна вимова. То якого дідька є ми волити лиш одну з поміж різних вимов, й ставити її тим тут як єдину правильну чи ліпшу від инших, а крім того, ще й ту вимову не передаючи як слід?
Карл-Франц Ян Йосиф,
В змїнках є все пояснено. Проблема є того, хто їх не читає.
Я вважаю своїм обов'язком подати й пояснити вірно. Інша річ була би подати написання за нечинним правописом без пояснення. Свідомість мені не дозволить писати "м'язь".
+
ЕСУМ знає зам'язни́й «масивний», та «маса, матерія» було за miąższ, тож це не так неоковито, як перше гадав.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/м'%D1%8F%D0%B7%D1%96
Се слово є тут дано мною тільки в значенні маси перенесеного, як синонім "багато". Виведено зворотнім творенням від поислівника торонко (див. ЕСУМ,
і ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1361733143972832), що значить "великою кількістю, масою, натовпом, юрбою" й под.
Само слово є від кореня *tor- (з суф. *-n-: *torn-), пов'язаного міною голосних кореня з *ter-/tyr- в укр. терти. Розвиток значення є тут приблизно такий як в укр. тір, затір "traffic jam" – *"натерто, притерто" → "тісно, густо, багато, напхано".
Се слово є тут за "масу – однорідну масу речовини (≈ гуща, місиво, щось намелене, вологе та густе), для контекстів зокрема тематики виробництва (напр., виготовлення чогось із якоїсь маси як сировини, напр. "литтям маси в форми" тощо), або в скальстві (кулінарії), напр. "маса" в значенні загальні за "тісто", або якоїсь гущі для соусу або що.
Більше про саме слово диви а ЕСУМ та тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1472456879567124
Словянське *mēs- в "місити, місь" і грецьке μάσσω суть різного походження без спільного кореня. Грецькому μάσσω етимологично тякне словянський корінь *maz- в "мазати, мазь" ― від спільного іє. кореня *maj- (в інших джерелах пишуть: *maǵ-). Словянському *mēs- в "місити, місь" тякне (і то приблизно) в грецькій (дгр.) μιγνυμι "місити".
Та й нащо є тратити корінь міс- на тяму "маса"? Радше з його користати на що їнше, влучніше.
"масивний" не є від знака "маса", тому вс пак від знака "масивний" не може бути творено знак "маса". Се же є так очивидно! А-ть-же "масивний" є синоним до "великий, дебелий, значний", а "маса" не мінить що велике, дебеле, а гущу, гомилу, кім, які можуть бути й велики й мали.
Маса — кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет; Одна з основних величин механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції тіла стосовно сили, що на нього діє; великий предмет або предмети з неясними для зору обрисами, те, що в своїй сукупності утворює щось ціле, неподільне; безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш; те саме, що безліч.
Одиницею вимірювання маси в системі CI є кілограм.
лат. māssa – ви́ливок, кусень, від дав.-грец. μᾶζα – тісто,
словацьк. hmotnosť
Перекладаємо слово маса
Вимова: {mjæzʲ ~ mɲæzʲ ~ mɲezʲ ~ mɲi͡ezʲ}.
Див. ЕСУМ на м'яз; там є й твар м'язь – один з товків: "маса тіла" (ще: "густота" тощо). Слово жіночого роду – тим є різне від слова м'яз (чоловічого).
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1511741938971951
Що думаєте про форму "мѧза" з [а] – щоб зайвий раз вказати на те, що слово жіночого роду, і щоб зробити більше схожим до оригінального "маса"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
у мене за посиланнєм є й твар з -а про запас.
Всім було б легше, якби Ви користуватися чинною українською абеткою. Хоча діло, безперечно, Ваше.
Мені видається, що і ваші слова б набрали тоді більше гожиків, не обов'язково повністю покидати ваш снуток по розрізненню різних морфем – для "нешарящих" можна у голові написати слово за чинним правописом, а уже в описі пропозиції написати з розрізненням морфем.
Тобто у голові "м'язь", а нижче, де пояснення уже "мѧзь". Лишень для того, щоби більше людей прихильно поставились до пропозицій.
Кінець кінцем уже тямте, Ваше "{м'язь}" є геть не єдина правильна й вірна вимова. То якого дідька є ми волити лиш одну з поміж різних вимов, й ставити її тим тут як єдину правильну чи ліпшу від инших, а крім того, ще й ту вимову не передаючи як слід?
Карл-Франц Ян Йосиф,
В змїнках є все пояснено. Проблема є того, хто їх не читає.
Я вважаю своїм обов'язком подати й пояснити вірно. Інша річ була би подати написання за нечинним правописом без пояснення. Свідомість мені не дозволить писати "м'язь".
А як буде прикметник?
У якім реченні, на пр.?
Масова частка солі в розчині.
To ide recti rwzno:
dél soli u tuoré
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ͡ w ˈtwɔ͡ɐ̯rʲi}
dél soli u mẽzi tuorou
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ͡ w ˈmi̯͡æzɪ ˈtwɔ͡ɐ̯rʊ}
dél soli u célwy mẽzi tuorou
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ͡ w t͡ɕiˈlyj ˈmi̯͡æzɪ ˈtwɔ͡ɐ̯rʊ}
dél soli iz céloie mẽzi tuorou
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ z̥ t͡ɕiˈlʷɔ͡ɐ̯je̝ ˈmi̯͡æzɪ ˈtwɔ͡ɐ̯rʊ}
dél soli na célõ mẽzy tuorou
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ nɐ t͡ɕiˈlo̝ʷ mi̯͡æʑ ˈtwɔ͡ɐ̯rʊ}
dél soli na céluy tuœur
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ nɐ t͡ɕiˈlɘ̝j~t͡ɕiˈlɤj~t͡ɕiˈlɯj twʏ͡yr}
dél soli na fyx tuœur
{ˌɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ ˌnɐ β̞æɕ~w̜æɕ ˈtwʏ͡yr}
dél soli na tuœur
{ɟ̟i͡e̝ʲɫ ˈsʷɔ͡ɐ̯lɪ nɐ ˈtwʏ͡yr}.
+
ЕСУМ знає зам'язни́й «масивний», та «маса, матерія» було за miąższ, тож це не так неоковито, як перше гадав.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/м'%D1%8F%D0%B7%D1%96
Се слово є тут дано мною тільки в значенні маси перенесеного, як синонім "багато". Виведено зворотнім творенням від поислівника торонко (див. ЕСУМ,
і ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1361733143972832), що значить "великою кількістю, масою, натовпом, юрбою" й под.
Само слово є від кореня *tor- (з суф. *-n-: *torn-), пов'язаного міною голосних кореня з *ter-/tyr- в укр. терти. Розвиток значення є тут приблизно такий як в укр. тір, затір "traffic jam" – *"натерто, притерто" → "тісно, густо, багато, напхано".
Вимова: {ɣ̞lʏt ~ ɣ̞lyt ~ ɣ̞lʏt ~ ɣ̞liᵝt ~ ɣ̞lɥ͡iᵝt ~ ɣ̞lɥ͡it ~ ɣ̞lʉt ~ ɣ̞lʊ̯͡ɶt ~ ɣ̞lʊ̯͡ɞt}.
Ще слово за "масу" в змислі перенесенім – "маса люду, звіри, річий; товпа, юрба; стая, стадо; купа, велика кількість" тощо. Більше диви в ЕСУМ під глота, та тут:
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1393780587434754
Се слово є тут за "масу – однорідну масу речовини (≈ гуща, місиво, щось намелене, вологе та густе), для контекстів зокрема тематики виробництва (напр., виготовлення чогось із якоїсь маси як сировини, напр. "литтям маси в форми" тощо), або в скальстві (кулінарії), напр. "маса" в значенні загальні за "тісто", або якоїсь гущі для соусу або що.
Більше про саме слово диви а ЕСУМ та тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1472456879567124
SIRM (ЕСУМ) I, 622: гура¹; SISM (ЕССЯ) VII, wd stor. 177: *gur- .
+ + +
Оригінальне латинське massa походить від давньогрецького μᾶζα, а те – від μάσσω ("місити").
Від цього ж слова я і взяв корінь [міс].
Словянське *mēs- в "місити, місь" і грецьке μάσσω суть різного походження без спільного кореня. Грецькому μάσσω етимологично тякне словянський корінь *maz- в "мазати, мазь" ― від спільного іє. кореня *maj- (в інших джерелах пишуть: *maǵ-). Словянському *mēs- в "місити, місь" тякне (і то приблизно) в грецькій (дгр.) μιγνυμι "місити".
Та й нащо є тратити корінь міс- на тяму "маса"? Радше з його користати на що їнше, влучніше.
Вiд купа.
Порiвняйте: купно, куп'я, купiнь
Питоме, коротке, зрозумiле
Масовий – куповий
Дебеле́нний — великий, масивний.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/дебелий
"масивний" не є від знака "маса", тому вс пак від знака "масивний" не може бути творено знак "маса". Се же є так очивидно! А-ть-же "масивний" є синоним до "великий, дебелий, значний", а "маса" не мінить що велике, дебеле, а гущу, гомилу, кім, які можуть бути й велики й мали.
Де ця очевидність? І ЕСУМ торочить: фр. massif «важкий, ваговитий» пов’язане з masse «маса», що походить від лат. massa .
Де ця очевидність?
У значеннях?
Не розумію Вашого ремсту.
Етимологічний Словник Української Мови:
Зам'язни́й – «масивний»
Схоже було в иншій слов'янській мові – п. miąższ значило і «маса, матерія».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/м'язі