Маса — кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет; Одна з основних величин механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції тіла стосовно сили, що на нього діє; великий предмет або предмети з неясними для зору обрисами, те, що в своїй сукупності утворює щось ціле, неподільне; безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш; те саме, що безліч.
Приклад вживання
Одиницею вимірювання маси в системі CI є кілограм.
Походження
лат. māssa – ви́ливок, кусень, від дав.-грец. μᾶζα – тісто,
Див. ЕСУМ на м'яз; там є й твар м'язь – один з товків: "маса тіла" (ще: "густота" тощо). Слово жіночого роду – тим є різне від слова м'яз (чоловічого).
Чому я тут писав через "ѧ", а не "м'язь"? Бо разом з словесним богаченням мови питомими засоби так само є важливо становити вірне розуміння між укр. фонологією та фонетикою. Фонематично (себо з точки зору фонології) тут є один твар: мѧзь, а фонетично (себо в реальній, "матеріалізованій" вимові) йому може відповідати низка різних вимов (залежно від говірки): [мйäзь]~[мйизь]~[мньизь]~[мнєзь] (передача вимови засоби кирилицею є неточна, але ся сторінка не показує знак МФА
як слід) тощо – де всі різновиди вимови суть питомі, й класти лиш один твар "м'язь" за головний є невірно й нищить саму мову.
Диви ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1511741938971951
Мені видається, що і ваші слова б набрали тоді більше гожиків, не обов'язково повністю покидати ваш снуток по розрізненню різних морфем – для "нешарящих" можна у голові написати слово за чинним правописом, а уже в описі пропозиції написати з розрізненням морфем.
Тобто у голові "м'язь", а нижче, де пояснення уже "мѧзь". Лишень для того, щоби більше людей прихильно поставились до пропозицій.
Карл-Франц Ян Йосиф,
В змїнках є все пояснено. Проблема є того, хто їх не читає.
Я вважаю своїм обов'язком подати й пояснити вірно. Інша річ була би подати написання за нечинним правописом без пояснення. Свідомість мені не дозволить писати "м'язь".
Се слово є тут дано мною тільки в значенні маси перенесеного, як синонім "багато". Виведено зворотнім творенням від поислівника торонко (див. ЕСУМ,
і ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1361733143972832), що значить "великою кількістю, масою, натовпом, юрбою" й под.
Само слово є від кореня *tor- (з суф. *-n-: *torn-), пов'язаного міною голосних кореня з *ter-/tyr- в укр. терти. Розвиток значення є тут приблизно такий як в укр. тір, затір "traffic jam" – *"натерто, притерто" → "тісно, густо, багато, напхано".
Се слово є тут за "масу – однорідну масу речовини (≈ гуща, місиво, щось намелене, вологе та густе), для контекстів зокрема тематики виробництва (напр., виготовлення чогось із якоїсь маси як сировини, напр. "литтям маси в форми" тощо), або в скальстві (кулінарії), напр. "маса" в значенні загальні за "тісто", або якоїсь гущі для соусу або що.
Більше про саме слово диви а ЕСУМ та тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1472456879567124
Словянське *mēs- в "місити, місь" і грецьке μάσσω суть різного походження без спільного кореня. Грецькому μάσσω етимологично тякне словянський корінь *maz- в "мазати, мазь" ― від спільного іє. кореня *maj- (в інших джерелах пишуть: *maǵ-). Словянському *mēs- в "місити, місь" тякне (і то приблизно) в грецькій (дгр.) μιγνυμι "місити".
Та й нащо є тратити корінь міс- на тяму "маса"? Радше з його користати на що їнше, влучніше.
Маса — кількість, об'єм речовини якого-небудь предмета; сама речовина, матерія, з якої складається предмет; Одна з основних величин механіки, за допомогою якої вимірюють кількість речовини в тілі; міра інерції тіла стосовно сили, що на нього діє; великий предмет або предмети з неясними для зору обрисами, те, що в своїй сукупності утворює щось ціле, неподільне; безформна, схожа на тісто, речовина; густа або рідкувата суміш; те саме, що безліч.
Одиницею вимірювання маси в системі CI є кілограм.
лат. māssa – ви́ливок, кусень, від дав.-грец. μᾶζα – тісто,
словацьк. hmotnosť
Перекладаємо слово маса
Див. ЕСУМ на м'яз; там є й твар м'язь – один з товків: "маса тіла" (ще: "густота" тощо). Слово жіночого роду – тим є різне від слова м'яз (чоловічого).
Чому я тут писав через "ѧ", а не "м'язь"? Бо разом з словесним богаченням мови питомими засоби так само є важливо становити вірне розуміння між укр. фонологією та фонетикою. Фонематично (себо з точки зору фонології) тут є один твар: мѧзь, а фонетично (себо в реальній, "матеріалізованій" вимові) йому може відповідати низка різних вимов (залежно від говірки): [мйäзь]~[мйизь]~[мньизь]~[мнєзь] (передача вимови засоби кирилицею є неточна, але ся сторінка не показує знак МФА
як слід) тощо – де всі різновиди вимови суть питомі, й класти лиш один твар "м'язь" за головний є невірно й нищить саму мову.
Диви ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1511741938971951
Що думаєте про форму "мѧза" з [а] – щоб зайвий раз вказати на те, що слово жіночого роду, і щоб зробити більше схожим до оригінального "маса"?
Карл-Франц Ян Йосиф,
у мене за посиланнєм є й твар з -а про запас.
Всім було б легше, якби Ви користуватися чинною українською абеткою. Хоча діло, безперечно, Ваше.
Мені видається, що і ваші слова б набрали тоді більше гожиків, не обов'язково повністю покидати ваш снуток по розрізненню різних морфем – для "нешарящих" можна у голові написати слово за чинним правописом, а уже в описі пропозиції написати з розрізненням морфем.
Тобто у голові "м'язь", а нижче, де пояснення уже "мѧзь". Лишень для того, щоби більше людей прихильно поставились до пропозицій.
Карл-Франц Ян Йосиф,
В змїнках є все пояснено. Проблема є того, хто їх не читає.
Я вважаю своїм обов'язком подати й пояснити вірно. Інша річ була би подати написання за нечинним правописом без пояснення. Свідомість мені не дозволить писати "м'язь".
Се слово є тут дано мною тільки в значенні маси перенесеного, як синонім "багато". Виведено зворотнім творенням від поислівника торонко (див. ЕСУМ,
і ще тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1361733143972832), що значить "великою кількістю, масою, натовпом, юрбою" й под.
Само слово є від кореня *tor- (з суф. *-n-: *torn-), пов'язаного міною голосних кореня з *ter-/tyr- в укр. терти. Розвиток значення є тут приблизно такий як в укр. тір, затір "traffic jam" – *"натерто, притерто" → "тісно, густо, багато, напхано".
Ще слово за "масу" в змислі перенесенім – "маса люду, звіри, річий; товпа, юрба; стая, стадо; купа, велика кількість" тощо. Більше диви в ЕСУМ під глота, та тут:
https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1393780587434754
В відмінках непрямих: глот-.
Се слово є тут за "масу – однорідну масу речовини (≈ гуща, місиво, щось намелене, вологе та густе), для контекстів зокрема тематики виробництва (напр., виготовлення чогось із якоїсь маси як сировини, напр. "литтям маси в форми" тощо), або в скальстві (кулінарії), напр. "маса" в значенні загальні за "тісто", або якоїсь гущі для соусу або що.
Більше про саме слово диви а ЕСУМ та тут: https://m.facebook.com/groups/761176777361808?view=permalink&id=1472456879567124
Оригінальне латинське massa походить від давньогрецького μᾶζα, а те – від μάσσω ("місити").
Від цього ж слова я і взяв корінь [міс].
Словянське *mēs- в "місити, місь" і грецьке μάσσω суть різного походження без спільного кореня. Грецькому μάσσω етимологично тякне словянський корінь *maz- в "мазати, мазь" ― від спільного іє. кореня *maj- (в інших джерелах пишуть: *maǵ-). Словянському *mēs- в "місити, місь" тякне (і то приблизно) в грецькій (дгр.) μιγνυμι "місити".
Та й нащо є тратити корінь міс- на тяму "маса"? Радше з його користати на що їнше, влучніше.
Етимологічний слов'янський український брат латинського "маса".
Аналогічно й "мѧзь".
Слово почерпав у добродія Єлисія, там описано більше.