Нім. Láva, фρ. lave, іт. lava «тс.» пов’язується з лат. lābēs «падіння (тіл)», lābor «ковзаю, опускаюся» (слат. lavina, labīna «зсув»), спорідненим з праслов. slabъ, укр. слаби́й.
Даючи пряме товмачення тих фар. та йсл. слів, таки гадах имуть кого надити.:D И таки точно гадав то будеш Ти.:D Мені ле то слово по добі ні, є бо за прямо, ге би само в собі себе яснило. Инколи є добрі коли слово прямо яснить у собі що воно значить. Ту ле, про мене, є ліпша перенесеність. И тим є руське gamoula про мене ту ліпше, паче рісно в мові руській є.
Вимова: {ɣ̞ɑ̝ˈmʷʊlɐ ~ ɣ̞ɑ̝ˈmu̯͡ʊlɐ}.
ЕСУМ (І, 466): гамýла "каша з яблук з медом", "невдало густо зварена рідка їжа", "напіврідка маса, що клекоче в сопках"; там же: хамýла "дуже поганий суп; розварена овочева маса в страві", хамýліти "розкипати", розхамýлити "розварити", розхамýліти "розваритись на бурду, розкипіти", фамýла "дуже погана страва"; а також: ЕСУМ (VI, 154): хамýла.
Проти версії турецького/арабського походження сього слова див. ЭССЯ (VI, 98): *gamul'a, там и про їнші слова рідни. Кінець кінцем, від звукописного *gom- (гомін, гомола, гомоти, гомила, гомиця, гомиґа) з варіантами *gam- (← *gōm-) ступенем довгим (гамір, гамула), *gum- ступенем коротким (гомзати, гомзити), та *gūm- (гимзіти) довженим ступенем короткого. Експресивна природа самого кореня яснить и хитання приголосного на початку: *g~*k~*x. Що до *k сюди тягнуть, за ЭССЯ X: *komol- 174, *komon- 175, *komar- 169, *komęg- 172 тощо (у рус.: коман-, комар, кім, комол-, комел-, комон-, ком'яг-, комиз-, комах-, див. ЕСУМ ІІ).
Цікаво.
—
За письмо
Надто багатозначне