Значення слова
Гейзер — гаряче джерело вулканічного походження, що періодично фонтанує.
Приклад вживання

Чудовим є відкриття на Камчатці гейзерів, вперше виявлених в 1921 році на південь від Кроноцького озера (Видатні геогр. відкр.., 1955, 23); В районах загасаючої вулканічної діяльності дуже поширені гейзери (Наука і життя, 6, 1958, 57).

Варіанти написання
ґейзер
Слово додав

Перекладаємо слово гейзер

clwcty
,
clwct
,
clôcoty
,
clwcoty
,
clôcot
,
clwcot
6

clwcty {klyktʲ ~ klyxtʲ ~ klʉktʲ ~ klʉxtʲ ~ klʊ̯͡œktʲ ~ klʊ̯͡œxtʲ ~ klʊ̯͡ɞktʲ ~ klʊ̯͡ɞxtʲ ~ klʊ̯͡ɵktʲ ~ klʊ̯͡ɵxtʲ ~ klʏktʲ ~ klʏxtʲ}

clwct {klykt ~ klyxt ~ klʉkt ~ klʉxt ~ klʊ̯͡œkt ~ klʊ̯͡œxt ~ klʊ̯͡ɞkt ~ klʊ̯͡ɞxt ~ klʊ̯͡ɵkt ~ klʊ̯͡ɵxt ~ klʏkt ~ klʏxt}

clôcoty {ˈklu̯͡ɔkʌ̝tʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɔtʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɒtʲ}

clwcoty {ˈklykʌ̝tʲ ~ ˈklykɔtʲ ~ ˈklykɒtʲ ~ ˈklʏkʌ̝tʲ ~ ˈklʏkɔtʲ ~ ˈklʏkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒtʲ ~ ˈklɥ͡ikʌ̝tʲ ~ ˈklɥ͡ikɔtʲ ~ ˈklɥ͡ikɒtʲ ~ ...}

clôcot {ˈklu̯͡ɔkʌ̝t ~ ˈklu̯͡ɔkɔt ~ ˈklu̯͡ɔkɒt}

clwcot {ˈklykʌ̝t ~ ˈklykɔt ~ ˈklykɒt ~ ˈklʏkʌ̝t ~ ˈklʏkɔt ~ ˈklʏkɒt ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡œkɔt ~ ˈklʊ̯͡œkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒt ~ ˈklɥ͡ikʌ̝t ~ ˈklɥ͡ikɔt ~ ˈklɥ͡ikɒt ~ ...}.

Творено мною від *klok-ut- дієслова clwctéti (див.: ЕСУМ ІІ, 466: клохті́ти "сильно кипіти"; далі див.: кло́кати, 464: клокоті́ти "сильно кипіти") чепенем -ty/-oty (← *-ut-y-s).

Твар clwcty є за зразком cwpty (див. ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть: кипть).
Твар clwcoty є за зразком cwpoty (ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть)
Твар clwct є за зразком xept (sum.in.ua: shept).
Твар clôcoty є за зразком cwpoty, copoty (ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть).
Твар clôcot/clwcot є за зразком xœpòt (ЕСУМ VI, 406: шопо́т).

Твари з -ct- походять від тварів з -cot-, де -ot- є з *-ut- (д.-рус. писано: <-ът->), и суть пізніші, але питомі, посталі внаслідок морфологічного водностайнення за непрямими відмінками.

Хоча ЕСУМ дає твар писаний з <х>: <клохті́ти>, з огляду на паралельний твар <клокоті́ти> з тотожним значенням, я схиляюся до звук [x] є в <клохті́ти> алофон фонеми /k/, питимий у руській у сполуці */kt/, а не первісне /х/. Тому даю твари писані через <ct>, а не <xt>.

אלישע פרוש 15 квітня 2021
21 вересня 2021

Гарне слово, але Ґейсір не лише кипить, а саме вистрілює. Киплять термальні води і в ісляндській вони йменуються, як hver [квер].

21 вересня 2021

Але те значення "кипіти" є не з конотацією температури, але самого руху води/рідини. Й имя рослини cuipréy походить від того самого корене, та то не значить ож вона "кипить" у Вашім розумінні.

26 вересня 2021

Рація. Ґейзер спочатку закипає, а потім вистрілює. Тобто процес кипіння вміщує в себе процес вистрілювання струменя води? Я правильно зрозумів?

26 вересня 2021

Coho tô puitaiete?

27 січня 2022

Питання до Тебе, Єлисію. Гейзер не лише клекотить, а саме вистрілює, через що і отримав таку назву (að geysa).

30 січня 2022

<а саме вистрілює, через що і отримав таку назву>

Ou islẽdscoho slova <geysa> ne'ma znacyeinïa "stréliti".

21 березня

клікоть?

21 березня

<Написати>

clwcty — za novoiõ pravopisïõ: clœucty — uimóuvui: {klyktʲ ~ klyxtʲ ~ klʉktʲ ~ klʉxtʲ ~ klʊ̯͡œktʲ ~ klʊ̯͡œxtʲ ~ klʊ̯͡ɞktʲ ~ klʊ̯͡ɞxtʲ ~ klʊ̯͡ɵktʲ ~ klʊ̯͡ɵxtʲ ~ klʏktʲ ~ klʏxtʲ} — œdpovédaieity cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹клікть› (za izrazcomy: ‹cœupty - кіпть›, ‹pœulty - півть›

clwct — za n. p.: ‹clœuct› — uimóuvui: {klykt ~ klyxt ~ klʉkt ~ klʉxt ~ klʊ̯͡œkt ~ klʊ̯͡œxt ~ klʊ̯͡ɞkt ~ klʊ̯͡ɞxt ~ klʊ̯͡ɵkt ~ klʊ̯͡ɵxt ~ klʏkt ~ klʏxt} — odpovédaieity cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹клікт› (za izrazcomy: ‹xêpt/xept - шепт›)

clôcoty — za n.p.: ‹clocoty› — uimóuvui: {ˈklu̯͡ɔkʌ̝tʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɔtʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɒtʲ} — cuiriliçeiõ: ‹клокоть› (za izrazcomy: ‹copoty - копоть›)

clwcoty — za n.p.: ‹clœucoty› — uimóuvui: {ˈklykʌ̝tʲ ~ ˈklykɔtʲ ~ ˈklykɒtʲ ~ ˈklʏkʌ̝tʲ ~ ˈklʏkɔtʲ ~ ˈklʏkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒtʲ ~ ˈklɥ͡ikʌ̝tʲ ~ ˈklɥ͡ikɔtʲ ~ ˈklɥ͡ikɒtʲ ~ ...} — cuiriliçeiõ: ‹клікоть› (za izrazcomy: ‹ніготь›)

clôcot — za n.p.: ‹clocot› — uimóuvui: {ˈklu̯͡ɔkʌ̝t ~ ˈklu̯͡ɔkɔt ~ ˈklu̯͡ɔkɒt} — cuiriliçeiõ: ‹клокот›

clwcot — za n.p.: ‹clœucot› — uimóuvui: {ˈklykʌ̝t ~ ˈklykɔt ~ ˈklykɒt ~ ˈklʏkʌ̝t ~ ˈklʏkɔt ~ ˈklʏkɒt ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡œkɔt ~ ˈklʊ̯͡œkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒt ~ ˈklɥ͡ikʌ̝t ~ ˈklɥ͡ikɔt ~ ˈklɥ͡ikɒt ~ ...} — cuiriliçeiõ: ‹клікот›.

21 березня

Добродію Єлисію, то скажіть, будь ласка, на думку ІНШИХ (мене не беремо) Вам начхати чи ні?

21 березня

вибачте, клікоть чи клікть?

21 березня

Клікть. І клікоть. І ще багато всіляких [нікому тут і зараз не цікавих] можливих вимов

21 березня

<вибачте, клікоть чи клікть?>

Pisano ge: i ‹клікть› (he ‹кіпть, півть›), i ‹клікоть› (he ‹ніготь›), i ‹клікт› (he ‹шепт›), i ‹клікот›, i ‹клокоть› (he ‹копоть›), i ‹клокот›.

22 березня

<то скажіть, будь ласка, на думку ІНШИХ (мене не беремо) Вам начхати чи ні?>

Godé e drociti mea!
Vasyui "pèrecladi" sõty naigœurxyi tou i Ui ge naibœulxye doscouliaiete mi suoyuimi prisécouanïami do moyoho pisyma.

бульчище
1

ЕСУМ "буль" goroh.pp.ua: буль
- бу́лькет — «джерело»
- буль-буль — уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються при виливанні рідини (з пляшки і т. ін.) sum.in.ua: bulj-bulj
- бульбу́лькати — «з шумом виливатися з вузького отвору; випускати бульки»
- булькати (бульчати) — утворювати короткі й часті звуки під час виливання або витікання крізь вузький отвір, а також при кипінні (про рідину); Видавати звуки, схожі на ті, що утворюються при переливанні або кипінні рідини sum.in.ua: buljkaty
- булькотати (булькотіти) — підсилювальне до "булькати";

Гейзери є відкритими джерелами, що киплять, булькають, а деколи вистрілюють зі своїх отворів. Слово "бульк" і похідні доволі добре відображають те як поводиться гейзер і те, навіть як він звучить. Він булькає.

Оскільки гейзери доволі великі, то утворив зі збільшувальним суфіксом -ище. Також, перегукується зі "сопище" запропоноване Андрієм Андрієм до перекладу вулкан

Anton Bliznyuk 26 вересня 2021
хлюпняк
,
хлюпнище
1
Andrii Andrii 27 січня 2022
киповерж
0
Роман Роман2 3 лютого
(о)кроповерж
0
Роман Роман2 3 лютого
бурлун
0
Роман Роман2 3 лютого
бурловерж
0
Роман Роман2 3 лютого
окропограй
0
Роман Роман2 21 березня
ропище
,
ропка
0

https://archive.org/details/etslukrmov5/page/n121/mode/1up
вода в багні, яка буриться, кипить

пор. сопище, сопка

Carolina Shevtsova 31 травня
31 травня

Ні, оскільки гейзер може мати й чисту воду, без багна. Вона цілком буває й прісною

31 травня

Та я теж думаю, що краще це для mud bath лишити

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
21 вересня 2021

А як же бути з іншими словами походження Old Norse/Icelandic - saga, berserkr, jökulhlaup, ásatrú, Alþingi і ймовірно багато інших?

26 вересня 2021

Пояснити значення вищезгаданих слів чи допис загалом? Якщо ми намагаємося перекласти одні слова, запозичені в певних мовах, то повинні готуватись до перекладу й інших слів. Чи просто вибиратимемо лише запозичення, котрі нам подобаються?

26 вересня 2021

[продовження попереднього допису] Наприклад, таке явище, як jökulhlaup є більш розповсюдженим, ніж гейзери, то чому ніхто не шукає відповідника для нього? І чому zombie перекладаємо, а draugur вже ні?

26 вересня 2021

Ні, я так не вважаю. Тоді нам доведеться половину ісляндського словника перекладати. Краще спочатку грецькі/латинські/англійські запозичення перекласти і повернути питомі Українські слова.

Поділитись з друзями