ЕСУМ "буль" 
goroh.pp.ua: буль
- бу́лькет — «джерело»
- буль-буль — уживається як звуконаслідування для передачі звуків, що чуються при виливанні рідини (з пляшки і т. ін.) 
sum.in.ua: bulj-bulj
- бульбу́лькати — «з шумом виливатися з вузького отвору; випускати бульки»
- булькати (бульчати) — утворювати короткі й часті звуки під час виливання або витікання крізь вузький отвір, а також при кипінні (про рідину); Видавати звуки, схожі на ті, що утворюються при переливанні або кипінні рідини sum.in.ua: buljkaty
- булькотати (булькотіти) — підсилювальне до "булькати";
Гейзери є відкритими джерелами, що киплять, булькають, а деколи вистрілюють зі своїх отворів. Слово "бульк" і похідні доволі добре відображають те як поводиться гейзер і те, навіть як він звучить. Він булькає.
Оскільки гейзери доволі великі, то утворив зі збільшувальним суфіксом -ище. Також, перегукується зі "сопище" запропоноване Андрієм Андрієм до перекладу 
вулкан
https://archive.org/details/etslukrmov5/page/n121/mode/1up
вода в багні, яка буриться, кипить
пор. сопище, сопка
А як же бути з іншими словами походження Old Norse/Icelandic - saga, berserkr, jökulhlaup, ásatrú, Alþingi і ймовірно багато інших?
Пояснити значення вищезгаданих слів чи допис загалом? Якщо ми намагаємося перекласти одні слова, запозичені в певних мовах, то повинні готуватись до перекладу й інших слів. Чи просто вибиратимемо лише запозичення, котрі нам подобаються?
[продовження попереднього допису] Наприклад, таке явище, як jökulhlaup є більш розповсюдженим, ніж гейзери, то чому ніхто не шукає відповідника для нього? І чому zombie перекладаємо, а draugur вже ні?
Ні, я так не вважаю. Тоді нам доведеться половину ісляндського словника перекладати. Краще спочатку грецькі/латинські/англійські запозичення перекласти і повернути питомі Українські слова.
clwcty {klyktʲ ~ klyxtʲ ~ klʉktʲ ~ klʉxtʲ ~ klʊ̯͡œktʲ ~ klʊ̯͡œxtʲ ~ klʊ̯͡ɞktʲ ~ klʊ̯͡ɞxtʲ ~ klʊ̯͡ɵktʲ ~ klʊ̯͡ɵxtʲ ~ klʏktʲ ~ klʏxtʲ}
clwct {klykt ~ klyxt ~ klʉkt ~ klʉxt ~ klʊ̯͡œkt ~ klʊ̯͡œxt ~ klʊ̯͡ɞkt ~ klʊ̯͡ɞxt ~ klʊ̯͡ɵkt ~ klʊ̯͡ɵxt ~ klʏkt ~ klʏxt}
clôcoty {ˈklu̯͡ɔkʌ̝tʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɔtʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɒtʲ}
clwcoty {ˈklykʌ̝tʲ ~ ˈklykɔtʲ ~ ˈklykɒtʲ ~ ˈklʏkʌ̝tʲ ~ ˈklʏkɔtʲ ~ ˈklʏkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒtʲ ~ ˈklɥ͡ikʌ̝tʲ ~ ˈklɥ͡ikɔtʲ ~ ˈklɥ͡ikɒtʲ ~ ...}
clôcot {ˈklu̯͡ɔkʌ̝t ~ ˈklu̯͡ɔkɔt ~ ˈklu̯͡ɔkɒt}
clwcot {ˈklykʌ̝t ~ ˈklykɔt ~ ˈklykɒt ~ ˈklʏkʌ̝t ~ ˈklʏkɔt ~ ˈklʏkɒt ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡œkɔt ~ ˈklʊ̯͡œkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒt ~ ˈklɥ͡ikʌ̝t ~ ˈklɥ͡ikɔt ~ ˈklɥ͡ikɒt ~ ...}.
Творено мною від *klok-ut- дієслова clwctéti (див.: ЕСУМ ІІ, 466: клохті́ти "сильно кипіти"; далі див.: кло́кати, 464: клокоті́ти "сильно кипіти") чепенем -ty/-oty (← *-ut-y-s).
Твар clwcty є за зразком cwpty (див. ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть: кипть).
sum.in.ua: shept).
Твар clwcoty є за зразком cwpoty (ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть)
Твар clwct є за зразком xept (
Твар clôcoty є за зразком cwpoty, copoty (ЕСУМ ІІ, 449: кіпоть).
Твар clôcot/clwcot є за зразком xœpòt (ЕСУМ VI, 406: шопо́т).
Твари з -ct- походять від тварів з -cot-, де -ot- є з *-ut- (д.-рус. писано: <-ът->), и суть пізніші, але питомі, посталі внаслідок морфологічного водностайнення за непрямими відмінками.
Хоча ЕСУМ дає твар писаний з <х>: <клохті́ти>, з огляду на паралельний твар <клокоті́ти> з тотожним значенням, я схиляюся до звук [x] є в <клохті́ти> алофон фонеми /k/, питимий у руській у сполуці */kt/, а не первісне /х/. Тому даю твари писані через <ct>, а не <xt>.
Гарне слово, але Ґейсір не лише кипить, а саме вистрілює. Киплять термальні води і в ісляндській вони йменуються, як hver [квер].
Але те значення "кипіти" є не з конотацією температури, але самого руху води/рідини. Й имя рослини cuipréy походить від того самого корене, та то не значить ож вона "кипить" у Вашім розумінні.
Рація. Ґейзер спочатку закипає, а потім вистрілює. Тобто процес кипіння вміщує в себе процес вистрілювання струменя води? Я правильно зрозумів?
Coho tô puitaiete?
Питання до Тебе, Єлисію. Гейзер не лише клекотить, а саме вистрілює, через що і отримав таку назву (að geysa).
<а саме вистрілює, через що і отримав таку назву>
Ou islẽdscoho slova <geysa> ne'ma znacyeinïa "stréliti".
клікоть?
<Написати>
clwcty — za novoiõ pravopisïõ: clœucty — uimóuvui: {klyktʲ ~ klyxtʲ ~ klʉktʲ ~ klʉxtʲ ~ klʊ̯͡œktʲ ~ klʊ̯͡œxtʲ ~ klʊ̯͡ɞktʲ ~ klʊ̯͡ɞxtʲ ~ klʊ̯͡ɵktʲ ~ klʊ̯͡ɵxtʲ ~ klʏktʲ ~ klʏxtʲ} — œdpovédaieity cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹клікть› (za izrazcomy: ‹cœupty - кіпть›, ‹pœulty - півть›
clwct — za n. p.: ‹clœuct› — uimóuvui: {klykt ~ klyxt ~ klʉkt ~ klʉxt ~ klʊ̯͡œkt ~ klʊ̯͡œxt ~ klʊ̯͡ɞkt ~ klʊ̯͡ɞxt ~ klʊ̯͡ɵkt ~ klʊ̯͡ɵxt ~ klʏkt ~ klʏxt} — odpovédaieity cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹клікт› (za izrazcomy: ‹xêpt/xept - шепт›)
clôcoty — za n.p.: ‹clocoty› — uimóuvui: {ˈklu̯͡ɔkʌ̝tʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɔtʲ ~ ˈklu̯͡ɔkɒtʲ} — cuiriliçeiõ: ‹клокоть› (za izrazcomy: ‹copoty - копоть›)
clwcoty — za n.p.: ‹clœucoty› — uimóuvui: {ˈklykʌ̝tʲ ~ ˈklykɔtʲ ~ ˈklykɒtʲ ~ ˈklʏkʌ̝tʲ ~ ˈklʏkɔtʲ ~ ˈklʏkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡œkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝tʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔtʲ ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒtʲ ~ ˈklɥ͡ikʌ̝tʲ ~ ˈklɥ͡ikɔtʲ ~ ˈklɥ͡ikɒtʲ ~ ...} — cuiriliçeiõ: ‹клікоть› (za izrazcomy: ‹ніготь›)
clôcot — za n.p.: ‹clocot› — uimóuvui: {ˈklu̯͡ɔkʌ̝t ~ ˈklu̯͡ɔkɔt ~ ˈklu̯͡ɔkɒt} — cuiriliçeiõ: ‹клокот›
clwcot — za n.p.: ‹clœucot› — uimóuvui: {ˈklykʌ̝t ~ ˈklykɔt ~ ˈklykɒt ~ ˈklʏkʌ̝t ~ ˈklʏkɔt ~ ˈklʏkɒt ~ ˈklʊ̯͡œkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡œkɔt ~ ˈklʊ̯͡œkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɞkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɞkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɞkɒt ~ ˈklʊ̯͡ɵkʌ̝t ~ ˈklʊ̯͡ɵkɔt ~ ˈklʊ̯͡ɵkɒt ~ ˈklɥ͡ikʌ̝t ~ ˈklɥ͡ikɔt ~ ˈklɥ͡ikɒt ~ ...} — cuiriliçeiõ: ‹клікот›.
Добродію Єлисію, то скажіть, будь ласка, на думку ІНШИХ (мене не беремо) Вам начхати чи ні?
вибачте, клікоть чи клікть?
Клікть. І клікоть. І ще багато всіляких [нікому тут і зараз не цікавих] можливих вимов
<вибачте, клікоть чи клікть?>
Pisano ge: i ‹клікть› (he ‹кіпть, півть›), i ‹клікоть› (he ‹ніготь›), i ‹клікт› (he ‹шепт›), i ‹клікот›, i ‹клокоть› (he ‹копоть›), i ‹клокот›.
<то скажіть, будь ласка, на думку ІНШИХ (мене не беремо) Вам начхати чи ні?>
Godé e drociti mea!
Vasyui "pèrecladi" sõty naigœurxyi tou i Ui ge naibœulxye doscouliaiete mi suoyuimi prisécouanïami do moyoho pisyma.
Шо?
1. clwcty - клюктий / кліктий (можливий прикметник або особова форма від clwct)
. clwct 2
клюкт / клікт (можливо, дієслово чи іменник на зразок "клік", "стукіт", "удар")
3. clocoty - клокотій / клокототій (можливо, пов'язане з кипінням, бульканням - "клокотати")
4. clwcoty - клюкотій / клюткотій (знову, можливо, дія або стан, щось схоже на "тріскотіння")
5. clôcot клокот (імовірно, іменник: "бурління", "клокіт")
6
. clwcot клюкот / клікот (імовірно, варіант попереднього з іншим коренем або значенням)
Усі ці слова мають суфікси типу -ty / -cot/-coty, що вказує на категорію:
ty - прикметник або осібна форма
cot/-coty поняття
Правильно?
Не розумієте нехтуйте ,чи запитайте ,аби прояснили .
Добродій Єлісей робе влучні відповідники і подає на рівні ессе .Тому тут він займає дуже почесний авторитет ,попрошу не доймайте йому за своєрідну подачу своїх думок .
Похлібляю