-

<напише, що "через письмо".>

[ɪm.ˈla], [ɘm.ˈla], [ɪm.ˈɣ̞la], [mɣ̞la] (Onixykevityu I, 325: имла, е̇мла́ ; Gelexœüscuy I, 323: имла́, мгла́, имгла́ — pœd: имжа́ти; Gelex. I, 431: мгла́; 432: мгли́ти ся)

[im.ˈla] (Onix. I, 328: імла́)

[mla] (Gelex. I, 445: мла)

[muɣ̞.ˈlɑ]? (Sl:k gov:c Polésïa, 129: мугла́)

Isce iz Xeviova (Histor. Phon. Oucr. M., §35.2:

»імла має на початку у- (> і-), бо перед l первісно стояв звук g (> h);
nop. рос. мгла, пол. mgla, укр. діал. мугла́ 'холодна дощова погода' (Житомирщина) та — з метатезою¹ — мо́гла́ (Ужгородщина), сер. укр. w oczach hmyliie 'в очах тьмариться' (Кондр. 1693); nop. також регулярний процес, представлений у топонімі Мліїв (Київська обл.)«
___

¹ — Ne vémy de xuiba sta ta u <мо́гла́> pèrestavou ne'ma, ta e u <hmyliie> — *m-g-l- → *g-m-l-

Якщо туман то є імла, тоді як будемо казати на власне імлу? Бо ж ці поняття не є однаковими.

Імла — скаламучення повітря внаслідок присутності продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи, кристалів льоду), підвішених частинок пилу, диму, гарі. Краще взяти за основний відповідник «паморока»

"Імла — скаламучення повітря внаслідок присутності продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи..."
А туман -- це що?

Ви ж самі подали, що в Грінченка це туман з дрібним дощем, та й навіть в Уманця-Спілки так, не кажучи про сучасний вжиток. Туман теж називають, але варто розвести; хоча може легше дрібний дощ називати тільки мжичкою

А омряк взагалі щось інакше

Мряка — це більше до дуже дрібного дощу, щось середнє між туманом і дощем

Це туманність