Можна розширювати значення слів. Стикнувшись з подібним на смоґ явищем, Українець, скоріш за все, вимовив‑би „який чад!“
поєднання слів "дим" та "мряка" - трошки гірше за слово "димла", бо йдеться про друге значення слова "мряка" (="імла"), а не перше (густий дрібний дощ) але звучить енергійно, тому додаю, принаймні для обговорення
З горілого, з гарячого + пар,
(Новотвар додатковим значення у Смог)
Дещо інше, але:
/скопоти́ти «збити, підняти куряву»/
курява — дрібні тверді частинки в повітрі, які осідають під дією власної ваги, але деякий час можуть перебувати в повітрі у зваженому стані.
Те саме, що кі́птя́ва. —
Інколи у значенні - "сажа"
"Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів"
Імла — скаламучення повітря внаслідок продуктів конденсації водяної пари (краплин вологи, кристалів льоду), й підвішених частинок пилу, диму, гарі.
І вкласти можна різне: чи дим, який і імла, чи і дим, і імла, чи димова імла, чи й взагалі щось загальніше з них двох тощо тощо
r2u.org.ua: димомла
поєднання слів "дим" та "імла, найприродніший варіант на мою думку
примітка: спочатку думав про варіант "диман", але таке слово вже існує, навіть два: одне позначає лікарську рослину "буквиця лікарська" (Betonica officinalis L.; Stachys betonica Benth.), з місцевими назвами "буквиця чорна", "диман", "сорокозуб""буквиця лікарська" (Betonica officinalis L.; Stachys betonica Benth.), з місцевими назвами "буквиця чорна", "диман", "сорокозуб", а друге - темно-брунатного вола
Та й
туман
Чому обов’язково тулити з двох слів, як в анґлійській?
От я цим питанням уже задаюсь котрий раз.
Смог - це питоме українське слово: смага, смажити, смаглявий, і воно виникло ще за тих часів, коли англійської мови ніхто зроду не чув і не бачив. Але слово "димла" непогане, як для синоніма, хоч і не відповідає основному завданню словотвора.
В даному випадку думаю ідея у тому щоб виокремити українську мову від російського болота, та й звучить смог якось не дуже по українськи, і пишуть, що походить від англійського Smoky fog − димовий туман
Так може переназвати руки, ноги, голову і т. д. тільки тому, що вони звучать однаково з московською, це не здоровий підхід. Слово "смог" зустрічається в нашій мітології, казках, яко змій, і жодного стосунку до запозичення з англійскої немає. Більше того, скорше навпаки англ.smoky утворено від нашого "смоктати", адже смок, цмок і смог це відміни одного й того самого слова.
Руки і ноги то наші питомі слова, а слово смог таки запозичення з англійської
goroh.pp.ua: смог, етимологія геть не та, що у смажити 
goroh.pp.ua: смажити і т.д. Власне тому й не звучить по українськи, одразу відчувається щось не те
Ви серйозно? Найдзвичайно дика народна етимольоґія!.. Дійсно, індоевропейські мови часом мають віддалено пов’язані слова, втім утворені вони в абсолютно різних умовах і жодного безпосереднього зв’язку не мають. Дивно, шо такі очевидні речі доводиться пояснювати... Може ви ше в теорії змови вірите??
Зауважте, що у всіх слов'ян це слово звучить однаково:
смог (білоруська)
smog (польська)
smog (словацька)
smóg (словенська)
smog (чеська)
smouch (середньоверхньнімецька) місце проживання полабських слов'ян.
А також: (Пол. Smok wawelski) - дракон, який нібито жив у печері біля підніжжя Вавельського пагорба у Кракові.
Володимирський змій на ім’я Смок, який мешкав поблизу Володимира-Волинського.
Тут немає жодних запозичень з нашого боку, навпаки в англійців, вже давно забули про смока або смога (див. Смага - Сильне бажання пити; спрага. СУМ). Смок - від дієсл. смоктати. Ті, хто пишуть етимологію до слів помиляються, бо постійно шукають запозичень у інших "більш розвинутих, цивілізаційних народів" постійно стаючи в чергу десь у самім охвісті, роблячи нас мовними жебраками, які тільки і вміють, що запозичать, то у поляків, то у німців, то в англійців, то ще у когось. Скоро отут на Словотворі напишуть "Дякувати" запозичено від пол. Dziękować, що перейшло від нім. Danken, і точно, скажуть, якось воно не по нашому звучить, треба перекладати.
Не вигадуйте.
До чого ж сміхотворна маячня... Ну як можна таку дурню серйозно писати... Казати, шо “смоґ” є питомо українським словом є рівноцінною мачнею, як і вбачати у слові “дякую” якісь польонізми-ґерманізми.
Sherif Ermachenko 👍 Ми нікому нічого не винні! (це навіть гідранту зрозуміло😊)
Sherif Ermachenko
Ваша правда таки перекладають дякую
Отож бо ви не вигадуйте, понатикали на словотворі українських слів і перекладаєте, тішитеся, як жид пейсами. Я можу вам навести цілий ворох слів, які звучать однаково, що в англійській, що в українській, але це аж ніяк не означає, що ми їх тисячу років тому запозичили у нікому невідомих, напівдиких кельтських племен.
👍👍👍👍👍
Самі ж пишете, що було б смага (або смаж ще). У ГРАКу вперше в шістдесяті минулого століття, якраз описується англійське. Але нащо перевіряти, якщо дикі кельти