Значення слова
Перешкода — те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь, перепона; те, що заважає здійсненню чого-небудь, завада.
Приклад вживання

Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами.
Хлопець повинен був високо піднімати ноги, щоб переступати численні перешкоди.

Походження

двн. scado «шкода» (› нвн. Schade(n)) прагерманського походження.

Приклади в інших мовах

болг. пречка
чеськ. překážka
лат. impedimentum

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово перешкода

Мирослав Боднар 19 листопада 2022
19 листопада 2022

+++

перепона
13
Невідь Хто 19 листопада 2022
19 листопада 2022

+++

Бойко 2 березня 2023
прити́чина
4
S. Velichko 31 жовтня 2023
2 листопада 2023

+++

пере́пня
2
24 травня

.. перепнуло рух транспорту на смузі..
.. біг з пере́пнями..

24 травня

Най буде

перепи́на
1
S. Velichko 31 жовтня 2023
трути́на
1

від "трУтити", "тручАти" ~ 'втручатись'
.
"не тручАй мене"
"утворило небезпечні трутИни на злітній смузі!"
"що утрУтило (завадило)"
· завдало трутИн руху транспорту на смузі ·

))завдало))трутин)) )руху транспорту) )на смузі) ) )

загород(к)а
,
перегород(к)а
1

Загародило/перегородило
..рух транспорту на смузі..
"..біг з перегородками"
"..не за/пере/городжуй мені прохід, проїзд"

пошерба
,
защерб(а)
,
зашерб(а)
,
зашірб(а)
1

Те, що утворилось утвердно Й здатне від - власної спромоги й у наслідку -
щербити,
(пощербити, пощербило)
,
зашербити,
,
пощербити,
пошербило
/
Зашербити
=
Защірб (-а)
,
пощерба
/
пошерба
.
_____________

(Автор - Мізки наВИШІ М.С.Я.)

перечепа
0
пере́тика
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
пере́пи́н
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
припи́на
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
запи́на
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
при́тичка
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
спо́тичка
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
пере́ка
0
S. Velichko 31 жовтня 2023
за́пин
0
Макс Мелетень 2 листопада 2023
згатина
0

"загата" - краще
"загатити", "загатив", "не зага(т)чуй"
А так - "завада"
.

згатити
згатчувати
згатив
не згати, не згатчуй мені

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
20 листопада 2022

Завада, перепона, перешкода, загата, камінь спотикання, підводний камінь (перен.), перепи́на, перепин, прити́чина, запи́на – це все синоніми.
Навіщо збіднювати мову?
Це слово усталене, не є словом-зозуленям, не виштовхує питомі тями.

Гадаю, до Чистилища

2 листопада 2023

Перешкода – галицьке слово, з польської, а там воно з німецької. Ви забули, нащо з'явився Словотвір?
P. S. 1) "Не є словом" – приклад галицької граматики. 2) По-українськи лучче: "слово всталене", "не виштовхує питомих тям".

3 листопада 2023

"P. S. 1) "Не є словом" – приклад галицької граматики. 2) По-українськи лучче: "слово всталене", "не виштовхує питомих тям"" отак і продовжуйте, Олексо, виправляти людей на Словотворі, дивуючись зі становища української мови, в якому ми опинились, а коли люди докладають зусиль до його зміни, сидіти.

3 листопада 2023

Я не розумію, що ви написали. Сидіти? Про що це?
P. S. 1) "Продовжуйте виправляти" – московська граматика. 2) "Становища..., в якому" – польсько-галицька граматика. 3) "Зусиль" – галицькі і слово, і куций родовий одмінок однини.

3 листопада 2023

<дивуючись зі становища української мови, в якому ми опинились, а коли люди докладають зусиль до його зміни, сидіти.>

I cyto se znacity?

3 листопада 2023

<"Не є словом" – приклад галицької граматики.>

Ne 'galicyscê›, a prosto upluiv leadscoyui móuvui, xotya i dougye daueny. Godé e Vam métiti za ‹galicysco› use, cyto Vam ne leubo e.

___
‹слово всталене›

Tac, /o.u/ → [ow].

___
‹По-українськи›, ‹лучче›

Rado caziete "bœulxyœusty Oucrayinui móuvity", ta ‹loucyxye› xotya e pitomo, ne e 'bœulxyœusty Oucrayinui', a ‹po-oucrayinscui› e heto criu tuar: pèrêdlœug ‹po› ideity is datnomy ci rodovomy padomy, a ‹oucrayinscui› e orõden pad. Isprauno e ino: ‹oucrayinscui› ci ‹oucrayinscoiõ›; tuar ‹oucrayinscui› e œd *‹oucrayinscui slovui/slovesui›, de ‹-ui› e orõden pad mnoginui (hi ‹verxui›, ‹racycui›), a ‹po› e tou zayvo. Caziõtyi 'Velica Oucrayina' coristaiete iz usioho mœugynoho u rousscœi móuvé tô, cyto tòcyno teacneity radxye veatscœi móuvé. Tô bui, xotya ‹loucyxye› e pitomo roussco, pitoma sõty i ‹lépxye›, ‹crasxye›, ‹ounxye›, ta Ui volite pravé ‹loucyxye›, hi u veatscé. Pri tœumy isce raz, ‹loucyxye› ne e naicoristanéixye slovo nide na Rousi. Tomou tô e dougye pœdozrélo.

___
‹не виштовхує питомих тям>

+

3 листопада 2023

《Ne 'galicyscê›, a prosto upluiv leadscoyui móuvui, xotya i dougye daueny. Godé e Vam métiti za ‹galicysco› use, cyto Vam ne leubo e.》
Я пишу про явище, а не його витоки. І. Огієнко пише, що в Галичині не опускають "бути" в теперішньому часі й уживають іменної частини присудка в орудному одмінкові: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/124/mode/1up?q=є. Тож це ознака галицької граматики.

《Rado caziete "bœulxyœusty Oucrayinui móuvity", ta ‹loucyxye› xotya e pitomo, ne e 'bœulxyœusty Oucrayinui', a ‹po-oucrayinscui› e heto criu tuar: pèrêdlœug ‹po› ideity is datnomy ci rodovomy padomy, a ‹oucrayinscui› e orõden pad.》
Неправда Ваша. "По" вимагає по собі місцевого одмінка. "По-українськи" виникло з "по українській" (місцевий одмінок).

《Pri tœumy isce raz, ‹loucyxye› ne e naicoristanéixye slovo nide na Rousi.》
І тут я так само з Вами не погоджуюсь. Маю думку, що Ви мало обізнані з живою народною мовою колишньої підмосковської України. Я чув слово "лучче" раз у раз од людей, що живуть од Поділля до Донбасу. Силу прикладів ужитку цього слова можна знайти в творах класиків – навіть у Франка. Слова "краще" теж часто вживають, а от "ліпше" мені не доводилось чуть так часто, як "лучче" й "краще".
Слово "лучче" витискають тепер з офіційного мовного вжитку галичани й змалку московськомовна інтелігенція "Великої" України, що не читають класиків та не знають живої народної мови Наддніпрянщини, тож і мають здуру "лучче" та ще багато чого за суржик.

3 листопада 2023

"P. S. 1) "Продовжуйте виправляти" – московська граматика. 2) "Становища..., в якому" – польсько-галицька граматика. 3) "Зусиль" – галицькі і слово, і куций родовий одмінок однини."

Браво, Олексо Русине! Так тримати!

24 травня

Пошерба

/

зашірб1
,
защерб
,
зашерб
1

щербити,
зашербити,
,
пощербити,
пошербило
/

(Автор - Мізки наВИШІ М.С.Я.)

Поділитись з друзями