Шкодити
Тепер було Климові важко, немов люди підстерегли його таємні надії й мають замір шкодити. (С. Васильченко)
Зашкодити, -яти, -юва-
– Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров'ю! (І. Франко)
Пошкодити, -яти, -юва-
При зниженні знову прийшов [льотчик] до тями, посадив літака, навіть не пошкодив. (О. Гончар)
Перешкодити, -яти, -юва-
Незабаром з того боку пролунали постріли, але кущі й дерева перешкодили мені побачити, що там робилося. (Л. Смілянський).
Творено від 
шко́да (шкод- + -и- / -я- / -юв-а- + -ти / -ть)
Шкода
перейняте (запозичене) з німецької мови за посередництвом ляської (польської);
дав.-верх.-нім. scado «шкода» (› нов.-верх.-нім. Schade(n)) прагерманського походження, споріднене з днн. skatho, дфриз. skatha, дангл. sceaðu, дісл. skaði «тс.», грецьк. (ἀ)σϰηδής «цілий, непошкоджений», які зводяться до іє. *skēth-/skǝth-/skōth- «шкодити»;
Етимологічний словник української мови
шко́да – у(/в)биток, збиток, перебиток
інколи навіть дуже влучно
ДОШКУЛЯ́ТИ я́ю, я́єш
"не займай мене" , - не чіпай, не заважай,
не трать часу(не відволікай)
"ворушити", "заважати" - Укр.
турбувати (пол.)
Подано в слівниках Грінченка (хоч і з приміткою "Угор." = Угорська Русь) та Ніковського за "вредить": 
r2u.org.ua: вередити. Ще в слівниках …
yzbuitcouati
шко́да.
(ı)зъбıтъковатı
Од "збиток" –