У літературі де-не-де ідемпотентність у контексті мат. логіки ще називають "самопоглинанням" (напр. тут: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41145/1/Kurs_ lektsiy_Dyskretna_ matematyka.pdf, ст. 12), та поки не певен, чи слід давати се слово за відповідник. Зокрема тяжко вживати його, коли йдеться за HTTP-методи.

istomogõttye

/(j)ɪstomoˈɣ̞ʊtʲtʲɐ ; (j)ɪstomoˈɣ̞ʊtʲtʲɛ/, po golosnie: /jɪsto-/ ci /jsto-/, po sõgolosnie: [ɪsto-]

Œd ‹isto-› ‘idem, (the) same’ ta ‹mogõttye› ‘potence (lat. potentia)’. Cerpanuy pereclad latinscoho *idempotentia.

Œd corene *mog- ci dieyeslova ‹mogti› e u rousscie nizca rœznuix tvarœu za imena pœdstavova ci pricmétova, por. (pro buœlche v. SIRM III 494, pœd ‹могти́›, tóucouagna daiõ za SIRM bóulgariçeiõ): ‹muœcy (SIRM: *‹міч›, *‹моч› — Gelex)› ‘[заст.] сила’, ‹moga› /ˈmoɣ̞ɑ, moɣ̞ɑ/ ‘можливість’, ‹mogota› /-ˈta/ ‘можливість; сила’, ‹mogõtnœsty›, ‹mogõttye›, ‹muœgylivœsty›, ‹muœgynœsty (SIRM: *‹мо́жність›)› ‘могутність; заможність; можливість; засоби’, ‹muœgen / mogen, muœgyn•› (SIRM: ‹міжни́й›, ‹мо́жний›)› ‘могутній; заможний; можливий’, ‹mogõtniy›, ‹mogõtchuy›, ‹muœgyben, mogebn• (SIRM: *‹може́бний›)› ‘можливий’, ‹muœgyliu, muœgyliv•›, iz peredcépui: ‹vòzmoga› ‘[заст.] можливість’, uzmoga / yzmoga (SIRM: *‹змо́га›), ‹uzmuœgynœsty / yzmuœgynœsty (SIRM: *‹змо́жність›) ‘можливість; могутність; засоби’, ‹uzmuœgen/uzmogen, uzmuœgyn• / yzmuœgen/yzmogen, yzmuœgyn•› (SIRM: *‹змо́жний›) ‘можливий’, ‹yznemaga› ‘знемога’, ‹yznemoga›, ‹yznemogeiny (SIRM: *‹знемо́жень› — Gelex.) ‘tg.’, ‹yznemagan› ‘виснажений’, ‹yznemogén›, ‹promoga, promuœgynœsty (SIRM: *‹промо́жність›) ‘спроможність’, ‹promuœgen/promogen, promuœgyn•› (SIRM: ‹промі́жни́й› — Gelex./Ned.) ‘спроможний’, ‹promuœgyno› (SIRM: *‹про́міжно›) ‘можливо’, ‹ròzmoga› ‘сила, міць’, ‹izpromoga, izpromuœgynœsty› (SIRM: *‹спромо́га›, ‹спромо́жність›).

Znaceigna lat. slova ‹potentia›: ‘force, power, might’, ‘ability, capacity’, ‘political power, authority, influence, sway’, ‘supreme dominion, sovereignty’, ‘[serednioviecyna lat.] crutch, walking aid’.

Tvar ‹mogõttye›’smi voliu perecladou slova ‘idempotence (*idempotentia)’ ne ino za teaclœsty znaceignou, ale yzocrema za tvarosluœvye. U lat., œdvolocena pœdstatova imena œd dieyesluœu bea ci mogõ bouti i œd straden ceastièm na *-t- + ‹-io(n-)›, i œd dieyéu ceastièm na *-nt(s)- + ‹-ia›, por., na pr.: scientia ← sciens, scient• ( ← scire, scio), abstinentia ← abstinens, abstinent• ( ← abstino), adulescentia ← adulescens, •ent• ( ← adulesceo) itd., dictatio(n•) ← dictatum ( ← dicto), inspiratio(n•) ← inspiratum ( ← inspiro) itd. Mnogo sluœu e u lat. viedomo bõdy ino na -ntia abo ino na -tio(n•), ale e ci malo i na oba pocépa, por., na pr.: locutio ← locutum : loquentia ← loquens ( ← loquor), auditio ← auditum : audientia ← audiens ( ← audio), effectio ← effectum : efficientia ← efficiens ( ← efficio), actio(n•) ← actum : agentia ← agens ( ← ago, agere) itd. Cyto œd decotruix lat. dieyesluœu e lixye abo œd *-t- → ‹-tio(n•), abo lixye œd *-nt- → ‹-ntia› mogé bouti: 1) abo tomou cyto odin yz tvarou bui boul prosto bez tóucou, abo 2) tóuc ou obou tvarou bui boul to sam (popri tó cyto *-nt- u eüroupscuix móuvax e stau znaciti cinova ceastiimui (active participles), porœunagne dat daunieychuix móuv cazjé cyto se znaceigne cinovosti ne bie perveisno, a vuiniclo e pozdieye, na pr. u xetscœy móuvie iz -nz-, ← pie. *-nt-, bie tvoreno ceastiimui i iz znaceignemy stradovosti i cinovosti/dieyevosti; pro buœlche v. Савченко — Сравнительная Грамматика Индо-Европейских Языков, stor. 185 — 186 ; a do rieci, ymabouty, i slovianscui ceastiimui na *-m-, cyto u veatscœy móuvie pitimo znaceaty stradovœsty teperiexynioho tchasou, por.: ‹видимый, ведомый, получаемый› itd., perveisno, viedie, ne znacea strogo stradovœsty, por. nuinie slvc. ‹[ne]vidomý› cyto znacity ne ‘[un]seen, [in]visible’ ale ‘blind, not seeing, lacking eyesight’ — na dreünœsty seoho slvc. tvara cazjé ‹o›, cyto dóugyno e bouti œd tvara dieyeslova *visti ← *vidti ← *weydtey, daunieychoho négy tvar vidēti iz *-ē-). U tuœmy, sõty œdvolocyna imena i na -ntia i na -tio(n•) œd tuixge dieyesluœu a tó iz rœznami znaceignami, a decotra e cerpano he znanstóunui puœimui/recenyui (‘concepts/terms’), cyto geadaiõty tocynosti, incoli vidovui (‘of especial [one]’), por., na pr., puœimui u móuvoznaustvie: ‘actant’, ‘actantial’ : ‘agent’, ‘agentive, agentivity’ — usi œd lat. dieyeslova ‹acto, actare, ← ago, agere›. Yasna riecy, roussca móuva e bogata na seredcui (‘means’) slovotvorou, ta pro usiac raz, tocynosti radi, boulo bui liepche (bajano) ymati na porõddyie (‘at a dispozal’) tui seredcui ròzrœzniti ta znaceigna cyto œd tohoge dieyeslova u lat. tvority slovo ocremo œd *-nt, yzocrema na -ntia (a tacoge na -ntivum, -ntial, -ntival, -nticus) i ocremo œd *-t-, yzocrema na -tio(n•) (a tacoge na -tivum, -tial, -ticus). U rousscœy móuvie naiceastieye e œd dieyesluœu pitimo tvoreno œdvolocyna imena œd stradœu ceastièm na *-n- ci *-t-, por., na pr.: znagne ← znan(•a, •o) ← znati, pittye ← pit(•a, •o) ← piti, teageigne ← teagén (teagena, teageno) ← teagti, itd. — i ona teacnõty latinscam imenam na -tio(n•), œd ceastièm na -t-. Latinscam œdvolocynam imenam œd *-nt- na -ntia bui u rousscœy móuvie tvarno (‘formally’) teacli tvarui na -eattye ( ← *-e-nt-io) ci -õttye ( ← *o-nt-io), a oni sõty ucray riedcœstni u rousscie, ci i zagalomy u slovianscax. U tuœmy, tvar ‹mogõttye› ← *mog-o-nt-io u rousscie cazjé cyto tacoe tvarosluœvye ne e storonsco, pri menchie, rousscœy móuvie. Nuinie e u rousscie tvar ‹mogõttye› dougye riedcosten, a usege postoyity, i gadaiõ muœgl bui slougiti uzuœrçemy tvoriti, za nagodui, œdvolocyna pœdstavova imena i œd inchuix dieyesluœu, yzocrema he teacla slova pro znanstóunui puœimui yz lat., cde neminõtche e ròzrœzniti slova na -ntia ta -tio(n•).