derevopisy
/ˌdærɛˈβ̞opɪsʲ, dərɛˈβ̞opɪsʲ/
___
Rousscoiõ sõty receni za ‘•γραφία’ imena jonotui na ‹•pisy› — ne mõjcinui na ‹•pis›, i iz nagolosomy na ‹•o• (•e•)› pered ‹•pisy› ; por.: ‹(yna / ta) crasnopisy› (Gelex. I 376), ‹(yna / ta) givopisy› (Gelex. I 221), ‹(yna / ta) lietopisy› (Gelex. I 410), ‹(yna / ta) pravopisy› (Gelex. II 733), ‹(yna / ta) rõcopisy› (Gelex. II 842), ‹(yna / ta) scoropisy› (Gelex. II 876), ‹(yna / ta) tchasoposy› (Gelex. II 1061), a cytoprauda nagoloso na ‹•pisy› e u: ‹(yna / ta) gittiépisy› (Gelex. I 123), ‹(yna / ta) zemlepisy› (Gelex. I 298). Ta xay tam yac, ne e tó ‹•pis›. Slova na ‹•pis›, iz nagolosomy na ‹•pisy›, znaceaty ‹•γράφος›, por. ‹(yn / to) lietopis› (Gelex. I 410), porõcy iz ‹•piseç›.
Ви десь писали про різницю "lietopisy" та "lietopis", не можу тепер знайти.
Пані Кароліно, от Ви поясніть, будь ласка, добродієві Єлисію, що неможливо знайти, ба й гугл часто не видає його кривопис. Може, хоч Вас почує, ви з одного ККК
Каролино, тут пневмографія під "дихальнопис"
Романе, то просто транслитеруйте кирилицею кожду його змінку
Що таке ККК? Ку-клукс-клан? 😱
ЕСУМ пояснює походження сего слова так (том II, ст. 37):
> фонетично адаптоване запозичення з польської або чеської мови; п. drzeworyt, ч. dřevoryt, утворені з основ іменника drzewo (dřevo) «дерево» і дієслова ryć (ryti) «рити, гравірувати», як і слц. drevoryt, вл. drjeworěz, є, очевидно, кальками нім. Holzschnitt «ксилографія» або гр. ξυλογλυφία, «різьба по дереву» – складних слів, у яких перші частини є основами іменників Holz, ξύλον «дерево», а другі пов’язані з schneiden, γλύφω «вирізувати»
Можу погодитися з тим викладом, проте я не стою проти калькування як способу творити слова. Ба, я гадаю, що "дереворит" є вдала калька: "дерево" — матеріял, що на нім гравюру роблять, а що ж до "рит", то "рити" за "гравіювати" наша мова давно знає: див. ЕСУМ, том V, ст. 83, стаття 'рити²'; ще див. переклад "ruitïa" до слова
гравіровка — п. Поруш дав там цінні відомості про давньоруський ужиток.
Крім того, маємо ще й такі слова, як "мідерит" (або ж "мідьорит" — гравюри, які риють на мідних пластинах), та "лінорит" (ліногравюра, себто вирізання по лінолеуму). Сі слова давно вже є в нашій мові, тож і "дереворит" цілком годиться. А той-таки "мідерит" геть заступив чуже "халькографія" (хоча не знати, чи його взагалі вживали в нас).
Дарма що ЕСУМ не шле ні на які слівники, а "дереворит" не найти ні в Желехівського, ні в зібраних на r2u.org.ua слівниках (крім "Правописного словника" Голоскевича), се слово можем надибати в СУМ-11, до прикладу:
sum.in.ua: derevoryt (ще й без приміток на взір "діал." чи "заст."!). До того ж, слово "дереворит", згідно з Корпусом ГРАК-18, вживали вже наприкінці 19 ст. (https://sketch.uacorpus.org/#concordance?corpname=grac18&tab=basic&keyword=дереворит&attrs=word,lemma&viewmode=kwic&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=1&glue=1&gdexcnt=300&show_gdex_scores=0&itemsPerPage=300&structs=s,g&refs==doc.date,=doc.mediaName&sort=[{"skey":"kw","attr":"doc.date","ctx":"0","bward":"","icase":""}]&showresults=1&showTBL=0&tbl_template=&gdexconf=&f_tab=advanced&f_showrelfrq=1&f_showperc=0&f_showreldens=1&f_showreltt=1&c_itemsPerPage=500&c_customrange=0&t_attr=&t_absfrq=0&t_trimempty=1&t_threshold=5&operations=[{"name":"iquery","arg":"дереворит","query":{"queryselector":"iqueryrow","iquery":"дереворит"},"id":6246}]), загалом корпус містить 493 траплянь. І Google теж добре знає "дереворит".
Отже, маємо вже готове слово за "ксилографію", тож і подаю його сюди.
+
+
—
Так навіщо ліпити чужу кальку? 🤦♂️