http://oldrusdict.ru/dict.html#: рытия (*ръітьіа); у Срезнівського дано під <?> "лепная работа", але то є, віді, хибний товк даного там у прикладі речення: "Много же на нихъ писаніа отъ верха и до долу, писано рытіею великою, и словесе всѣ позлащена быша, а иніи черны" – ясно мова є про нанесення зображення (текстового чи картинного), але не яким саме способом, та коли вже є треба розібрати, що саме дане там <рытия> значить, то здоровий глузд каже що то є спосіб нанесення риттям, не ліпкою – від дієслова ръіти/ruiti "рити". Пор. і розвиток фр. gravure ← graver "рити".

Формально є *rū-t-i-a від основи пасивного дієприкметника *rū-t- "рите, ритий", від дієслова rūti "рити", з чепенем *-i-a, зазвичай представленим у 1) nomina collectiva (іменниках зо значенням збірності), що виступають в однині граматичного жіночого роду: bratïa, suatïa (Sławski, Język Prasłowiański, 85), сюди же, віді: drwzgïa (http://oldrusdict.ru/dict.html#: дрождия, дрощия) "дріжджі", далі, 2) в переведених пізніше в парадигму на *-а давніших іменників жіночого роду на *-і: sõdïa (← sõdi) "суддя", lodïa (← lodi ← oldi) "лодь, човен", badïa (← badi) "баддя", balïa (← bali) "лікарь; заклинач" тощо.