ЕСУМ (том I, ст. 350-351):
запозичення з латинської мови; латинська наукова назва рослини, як і її варіант verbēnāca «тс.», мабуть, етимологічно тотожна з verbēnae «(священні) гілки» (лавра, оливи, мирта), пов’язаним з verbera «прути для покарання; батіг, удари» і спорідненим з лит. virbas «прут, лозина, стебло», псл. *vьrba, укр. верба́; іноді латинська назва рослини виводиться від кельт. fer «знищувати» і foen «камінь» (Нейштадт 459).
ЕСУМ (том IV, ст. 528): пов’язане з [по́рплиці] «струпи (на голові)»; назва пояснюється тим, що вербена вживається при лікуванні чиряків, прищів, висипів та ін.
R2U (є в Уманця/Спілки, Грінченка, Кримського/Єфремова): r2u.org.ua: порпли?ник
Желехівський (том II, ст. 710): шле на слово "пориш" (ст. 708), що значить "Eisenkraut".