východok
Нужник - те саме, що убиральня, туалет. СУМ.
"А Зам'ятин, як дали йому вовчий білет, жив десь у Харкові, шлявся там, та там же й пропав: пішов та в одхіднику й повісився".
Калинова сопілка. Антологія української народної творчості. Стор. 486.
Як кріпаки одпороли пана. Зап. 1907 р. Д. І. Яворницький в Костянтинівському повіті Полтавської губ.
У словнику Грінченка: відхідник - задній прохід, але жодних посилань з яких джерел він прибрав се слово з наданим значенням немає.
Пластуни так називають туалет у таборах.
ЛАТРИНА
Етимологія: лат. — мити, прати
Водойма, невеликий вуличний басейн.
Дім розпусти у Стародавньому Римі.
https://en.m.wiktionary.org/wiki/latrine
Уподоба! Для туалету-кімнати це найкраще!
Дуже мило й без жодних натяків на, ехем-ехем, відходи. Кімната, де вмиваються. Туалетів без умивальниць (умивальників) не існує (якщо існує, то це біда!), і не завжди всі ходять до туалету шоби зробити справу. Сам у становищах із незнайшомими людьми кажу "вбиральня", але бачу, шо пишуть, шо це русизм. Виглядає, шо таки можливо русизм, на жаль (хоча можна сперечатися). Але ось, маю нове гарне слово!
Також суголосне з іншими словами для позначення кімнат (вітальня, спальня, купільня (ванна), тощо).
Слово також є в словнику Уманьця та Спілки:
"Умыва́льная = умива́льня".
У мене дома наприклад унітаз ув окремій кімнаті стоїть, нияких умивальниць... звати такий туалет умивальнею/вмивальнею се... гм...
Розумію. Та то навмисно евфемізм.
<Розумію. Та то навмисно евфемізм.>
Znaiete u yacé móuvé slovo za siõ teamõ ne euphemizm?
У якій?
Darouite, minoul eimy slovo "навмисно". Oto ge u gédné.
Бойко,
а хто вам винен, що у вас унітаз стоїть десь посеред кімнати, робочий, й при цьому ви намагаєтесь то назвати чи туалетом / чи вмивальнею.
Вибачейте.
Срач — Ретирадъ, нужник, отхожее место.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/56328-srach.html#show_point
goroh.pp.ua: срач
А тяма «активний конфлікт між кимось» – суржик.
Я б не давав це слово, якби його не було в словниках.
То визнаєте, що Вам воно хибить.
Як для якого контексту. Коли нерви здають і день поганий, може бути. Та в ресторанах так туалети б не звав.
Словник чужослів Павла Штепи (1967 + 1977):
"Туалета — чепурня".
Очевидно творене від "чепуритися".
Дуже миле слово!
Евфемізм. Англійською можуть казати "bathroom" ("ванна кімната") навіть коли в тій кімнаті нема ванни. Деколи кажуть "men's room/woman's room" ("чоловіча кімната/жіноча кімната"). У слова "туалет" також евфеміземне походження (дослівно "тканинка, суконка").
І забув "restroom" ("кімната відпочинку/перепочинку").
Подібно до "виходка", але з суфіксом "-ня" для приміщень.
Від "чепурня" (туалета), яке в свою чергу від "чепурити" (прикрашати, прибирати, чистити) на зразок багатьох інших слів для кімнат (спати — спальня, прати — пральня, вітати — вітальня, тощо) (черурити(ся) — чеперильня).
😂
"Тереба" це ж повноголосне "треба" (ще може давніше у значенні "потреба")? Чому це туалет?
А ще з цього видно, що не треба всюди бездумно повноголосся відновлювати
Можете подробніше свою думку яснити?
Чому "т(е)реба" означає туалет? Це ж щонайбільше "потреба", і це якщо брати давнє значення, а так взагалі не те
Тому що це і потреба, і очищення. Втім, читайте змінку 
@אלישע פרוש нижче.
Is póunogòlosomy ci bez — oba tuara prisõty u rousscé (v. SIRM V, 549—550: ‹тереби́ти›¹), i sèred znacyeiny slœu œd corene *ter-b- tacui sõty i poveazana is cistyeinïemy, ta to e inxe cistyeinïe — cde ino slovo is corenemy ‹tèreb-› u rousscé znacity cyto poveazano ci œdnosyeno do cistyeinïa, to e ci ne vuiclioucyno cistyeinïe roslin, si récy, plodœu (cocorouzui œd listïa, gòroxou-bobou œd louspinïa, horéxœu œd scaraloupui ipr.), ci cistca méstinui œd roslin (gõstiavinui, glouxinui, xastyui, lésou), o istocy, pœd nivõ-rœilïõ, clasti dœum tc.. I ne darma, atge rozvitoc znacyeinïa "cistiti" ou déyeslova ‹tèrebiti› e œd znacyeinïa "treasti, termositi, tòrociti, meati, trépati, mòlotiti ipr." (porœun. ‹tèrebeulca, tèrebilca› "prilad tèrebiti [ ≈ treasti, mòlotiti] cocorouzõ, stroucui bobou", v. SIRM, tamge).
Inxya — cde menxya — coupca znacyeiny e isveazana is "gertïemy", cõdui teagnõty, na pr., rous. ‹tèrêb› "briouxo, cèrêvo". Né mi pocui célo yasno ci slova isveazana is pocitomy ("religion"), he oto, stbóulg. ‹трѣба, трѣбъі› "gertua", ‹трѣбьникъ› "gertóunic, œutary ; bogoslougebna cniga" — pèrenesenœi [znacyeinïa] — postanõ rozvitcomy yz znacyeiny "cistyeinïa" ano "gertïa", ta yasno e cyto, zagalomy, "gertua" ou slova ‹трѣба› vuixodity yz znacyeinïa "nicytiti, clepati, to annihilate, exterminate" ← "trépati, biti, mòlotiti".
Xay tam yaco, ta znacyeinïe "cistyeinïa" ou slœu corene *ter-b- e ne to yaco mogemo priclasti do cistotui lioudscoho téla.
Ròzouméiõ cyto, dauxi slovo ‹tèreba / tèrêba› ci ‹tèrêbnic›, na oumé moge ("could") bouti rozvitoc œd "treba = necessary" → "toilet" slédoiõ za rozvitcomy veat. ‹нужно, нужда› → ‹нужник›, ta pro to bui boulo treba pervxe docazati vérõtnœsty tuara ‹tèreba / tèrêba› u rousscœy móuvé u znacyeinïé "necessary, need(ed)" mogti œd yeoho 'stanovito' ('legitimately') tuoriti póunogòlosuy tuar ‹tèrêbnic / tèreibnic› ci ‹tèreba / tèrêba› is znacyeinïemy "toilet"; u Yznadobax Isrézneüscoho e slovo ‹пєрєтєрєбовати› tóucovanoe he "требовать сверх мѣры, слишком много", ta ne pèuen eimy o nadéynosti odina toho priclada.
stbóulg. ‹трѣба, трѣбъі› "gertua", ‹трѣбьникъ› "gertóunic, œutary ; bogoslougebna cniga" — pèrenesenœi [znacyeinïa] — postanõ rozvitcomy yz znacyeiny "cistyeinïa" ano "gertïa", ta yasno e cyto, zagalomy, "gertua" ou slova ‹трѣба›
Хочете сказати, що конотація "чистота (тіла, душі тощо)" перейшла суто з бовгарської?
ta pro to bui boulo treba pervxe docazati vérõtnœsty tuara ‹tèreba / tèrêba› u rousscœy móuvé u znacyeinïé "necessary, need(ed)"
І що "потрібно (need)" є не цілком питомим?
r2u.org.ua: виходок
І часто люди вбираються в туалеті? Бо слово – скальковане російське "уборная".
"Вбиральня" французькою підходить для назви кімнати з унітазом краще, ніж "toilettes" українською. Так. Авжеж. Як лекція, це вам не якесь читання!
"Бо слово – скальковане російське"
🥱
Калька з моск. "уборная".
___
-
В туалеті не вбираються і нічого не беруть, там радше "віддають"!
–
Мало би бути "убиральня".
+