Всі оті шукачі посад нагадували хворих, що, зневірившись у медицині, йшли за порадою до знахаря. (Ірина Вільде).
ягел. (англ.) seeker, searcher
нім. Sucher
норв. søker
македон. трагач
латин. quaesitor
исп. порт. buscador
моск. искатель
пъıтакьъ
Жёнıна (гєонıна): пъıтакьъка
Ѡдъ "пъıтатı".
Xotéu buimy ismuisliti ("comment") o pisanïé ‹жё› u ‹жёнıна› ou Vas. Vidiõ oge gleadete po pravé pravopisi rousscoiõ, cyto samo o sobé e xualuigœudno.
Utœumy e siacê pisanïe crivo/opaco ("неправильно — wrong" ; nespravilno = "irregular") is pogleadou késoslœuïa ("from the perspective of chronology").
U §§ 9 i 10 Історична фонологія української мови yasouieity Xevelyœu oge u rousscé móuvé /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ pèrêd nepèrêdnyui gòlôsnui e postalo ne iz */e/, a iz iscladnoho gòlôsna (duogoucovida/diphthongoid? ci cóuza/glide?) — gadno: */e̯͡ɒ/ (ou Xevelyova pisano he malo pœdpisno/pœdreadcovo ‹e› a ‹a›, vidyite /ˈβ̞ɪd͡ʒtɛ/, na pr. §10.3, stòr. 223, Історична фонологія української мови). Za uivodui Xevelyova bé */k, g, x, j + e̯͡ɒ/ → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ dóugyno boulo bouti déto ("fact, a matter of fact") ouge pœd cœuneç IX stl. (§9.8, stòr. 209).
Tô bui, œdtuoryeinïe prasl./zagalnosl. */ke, ge, xe/ → "ispœulnodrous." (u ismuislé pœumou ispœulnui móuvui rousscui, veatscui ta bélorousscui — poem cyto ne œdpovédaieity postòrôgam/observations, tomou "ispœulnodrous." u lapcax) /t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/ → pozdodrous. /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo (na poceatcou slova → o)/ e nevérno. Vérno œdtuoryeinïe e:
prasl. */ke̯͡ɒ, ge̯͡ɒ, xe̯͡ɒ, je̯͡ɒ/ → prarous. (souto u õzcé ismuislé, a ne "ispœulnui drous. móuvui" rousscui, veatscui ta bélorousscui ; daléye "drous." bõdeity u souto õzcé teamé) → sév.-sèr.(-uzx.)drous. (tô bui, Cuyêuscina i Polésïe ta daléye na uzxœud, docui seagali bea plemena móuvçœu drous. narécy) pèrêd iscladomy is nepèrêdnyemy gòlôsnomy: /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo (na poceatcou slova → o)/.
I tou staieity stanovisce isce sõgoubéixye ("even more complex"), u pd.-zx.-drous. narécïax (se bui, Galicina u xirocé teamé, se bui usia zeimniça/territorium pd.-zx.) bé rozvitoc rœuzen, a tô: prasl. */ke̯͡ɒ, ge̯͡ɒ, xe̯͡ɒ, je̯͡ɒ/ → pd.-zx.-prarous. ("pragalic."): */t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/. Tô bui, peruésno bea smougui: "cuyêusco-polésscâ" — → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, *jo (na poceatcou slova → o)/ pèrêd iscladomy is nepèrêdnyemy gòlôsnomy, "galicyscâ" — → */t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/, ta, za Xevelyovomy gadno, i "voluinscâ" — → */t͡ʃæ, ʒæ, ʃæ/ (Xevelyœu, §9.8, str. 207). Pozdéixye, dasy œd XV stl. (Xvl., §9.8, str. 210), pèreseilyboiõ leudnosti pronicaxõ œdguibi ("reflexes") / proteagui ("continuants") tuix smoug iz odinui smougui u inxyõ.
Ponevagy zagalna pravopisy e dóugyna bouti prœ célõ móuvõ, se bui oxopiti ushyui narécïa, to pravopisy e dóugyna œdguibati u odin cin i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ i /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ (i, védé, t͡ʃæ, ʒæ, ʃæ/).
Œddatya ‹жё, чё, шё› yauno protirécity navedenuim védomostem o késo- i zemleslœuïé six proteagœu u rousscœi móuvé, xuibno tóucouiõtyi, bõdy simy, peruésno bé usiõdui /t͡ʃe, ʒe, ʃe/, a pac, agy pozdéixye, is ròzvitcomy u /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, i tuimy daiõtyi tlo xuibnœi méncé o "peruésno ispœulné móuvé" rousscoyui, veatscoyui ta bélorousscoyui móuv.
Tomou cuiriliçeiõ, ni pisanïe ‹чо, жо, шо›, œdguibaiõtyi ino /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, ni ‹че, же, ше›, œdguibaiõtyi ino /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/, ni pisanïe ‹чё, жё, шё›, nateacaiõtyi na, bõdy simy, "peruésno" /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ usiõdui, ne e prineatno. Latiniça ne vidyana ("ideal"), ta pisiõtyi ‹ceo, geo, xeo›, dasty citati i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/. Pisymea ‹o› e tou dougye znacyno i cleucyovo, cazieity bo oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ e uiniclo u rousscœi móuvé isce u prarousscax narécïax. U veatscœi móuvé e /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ uiniclo mnogo pozdéixye, dóugxye po uprovadyeinïé pisemnosti cuiriliçeiõ, i tô, ino pœd nagòlôsomy, tomou ‹чё, жё, шё› e tam sõstavito ("consistent") : ‹e› u ‹че, же, ше› za /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ ouge u pisemnõ dobõ u veatscœi móuvé, a pozdéixye ‹е› + dué crapcé: ‹чё, жё, шё› za /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ — pœd nagòlôsomy.
Còrotye, isce raz, u rousscé rozvitoc ne e /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ → /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, a /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ e œd samoho poceatcou isce iz dopisemnui dobui. Razomy is tuimy, peruésna sõty i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ pro pd.-zx. narécïa.
Рꙋпıво. Iсъпасıбѡ' за поıѣсьньєньıє, хочѧ нє вьсє ıзъ напıсаноӷо Вамı ıзърозꙋмѣлъ ємь.
"Latiniça ne vidyana ("ideal"), ta pisiõtyi ‹ceo, geo, xeo›, dasty citati i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/."
Нꙋ ıзъновꙋ Въı про своıѫ латıнıцьѫ. Iдє ı къıрıлıцєıѫ пıсатı "чео, жео, шео" / "чєо, жєо, шєо", чı "кео, гео, хео" / "кєо, гєо, хєо".
<Iдє ı къıрıлıцєıѫ пıсатı "чео, жео, шео" / "чєо, жєо, шєо", чı "кео, гео, хео" / "кєо, гєо, хєо".>
Acei bui i xylo, ta, po pervxyê, tacoho pisyma bui ne menxye boulo ouciti pravilam citanïa neigy pravilam citanïa latiniçeiõ ‹ceo, geo, xeo›, po drougê, cuiriliçeiõ tacoho cinou œddatyui zuõcœu na pisymé e nicda nicde ne boulo isvédcyeno, a po trètïe, co bui i zavesti tacuy cin, to nacy? Cuiriliça ne ino ne e poxiryeno pisymo po Euroupé (6 móuv, iz yixge serbsca pisieity i latiniçeiõ a béloroussca imeity znacen pèrecaz pisanïa latiniçeiõ), i sèrêd sloveanscuix móuv ne sòstavity bœulxyõ ceasty — 7 (ci 9, coli léciti ocremo caxeubscõ ta syleazscõ) sloveanscuix móuv latiniçeiõ proti 6 cuiriliçeiõ, ta coli rœuzniça i ne velica, to, nadtô, u razé rousscoyui móuvui samui, cuiriliça e œd samoho poceatcou starobóulgarscê/starosloveanscê pisymo u rousscœi móuvé — uprodóugy useyui dobui daunyorousscoho pisemstua pravopisy pameatoc daunyorousscoiõ móuvoiõ bé starobóulgarsca/starosloveansca. Xotiete móuviti za "pitomœusty" cuiriliçui u rousscœi móuvé? Ay, e tô dédizna rousscoho pisemstua, ta œd poceatcou tioudya i œd poceatcou zloteacla ("ill-suited") pro œddatyõ pitomuix zueagymên u rousscœi móuvé. Ne inacye, odina pricina stoyéti za cuiriliçõ ou Vas e sama cuiriliça.
Къıрıлıцьа вьсє жь є пıтомѣшьа дльа рꙋсьскъı мълвъı за латıнıцьѫ. А ıака ꙋ Васъ прıчıна стоıѣтı за латıнıцьѫ?
<Cuiriliça e usege pitoméixya pro rousscõ móuvõ za latiniçõ.>
Yaviu eimy Vam réci, ceomou cuiriliça e nepitoma u rousscœi móuvé, a Ui use tuerdite oge e. Ay, e pitoméixya za latiniçõ xuiba tuimy, oge pisano e yeiõ bœulxye i dóugxye, ta u ouscerb vérnui œddatyui pitomo i pitimo rousscuix zueagymên œd samoho poceatcou do nuiné.
A cyto sõty réci pisati latiniçeiõ? Za dobré stroyyenui pravopisi e réciy pisati latiniçeiõ ci malo, naibary bœulxye neigy pisati cuiriliçeiõ, i is lépxye stroyyenoiõ pravopisïõ neigy cinnâ. Imõ léciti? Tô bõdeity na dóugo. Tai gadau eimy ouge tui réci ne raz inde.
шукати
ıскачь
Жєонıна: ıскачька
Ѡдъ "ıскатı".
Иськач, ськач — добре. До жіночого — иськачка, ськачка
То як виговорювати : іськач чи иськач?
<То як виговорювати : іськач чи иськач?>
Кирилицею:
у тім є й рїч, чому я все кажу, що кирилиця є вадна, бо правильних вимов є більше ніж одна. Може бути й з ‹и› на початку, й з ‹і› на початку, коли перед тим на кінцї слова є приголосен, а коли перед тим на кінцї слова є голосен, то має бути просто ‹ськ-› чи ‹ск-› — без ‹и-› чи ‹і-›, або ще може бути ‹йиськ-, йиск-›. Латиницею все то буде писано ‹iscati›. Кирилиця все дасть лиш один вид вимови писати, що невїрно є, бо в різних оточіннях є вимова різна. Внаслїдок того, що пишемо, напр., то ‹учити› то ‹вчити›, люд нинї не тямить, котрий твар де писати, а відти й дурну вимову виховує таке неладне письмо.
Це ж не ікавізм чи інший наголос, просто індивідуальні чи діялектичні особливості промовця, не більше. Нащо це відбивати на письмі?
"ікавізм", "інший наголос"? O ceimy Ui móuvite?
Ne vémy o ceimy móuvite, ta
za pervoe, perueisnœi *y- ta *i- e roussca móuva zaxovala nezavislo na nagòlôsé ci narécïa, tô bui, napr., *ygra e ‹igra› a ne ⁺‹gra›, *ygula, yguluka → ‹igla, igolca› a ne ⁺‹gla, golca›, *yskra → ‹iscra› a ne ⁺‹scra›, i *iskati → ‹iscati› a ne ⁺‹scati› tc.,
a za drougoe, ména nenagòlosyenoho /ɪ/ za [j ~ ∅] ispœulnoroussca, nezavislo na narécïé ci nedéleigynax pitimostex móuvça.
Pacye, na */ɪ/ u ‹iscati› a ne ⁺‹scati› cazieity [sʲ] — [ˈsʲkɑtɪ], samo ge [ˈsʲkɑtɪ] e slouxyno ino pœuslé gòlôsna na cœunçé pèrêdxyoho slova, napr.: ‹sta iscati› = [staˈsʲkɑtɪ] (iz *[sta jˈsʲkɑtɪ]), "began to search", ale, napr., ‹bõdõty iscati› bõdeity vérnoiõ uimóuvoiõ [ˌbʊʷdʊtʲɪˈsʲkɑtɪ], a ne ⁺[ˌbʊʷdʊtʲˈsʲkɑtɪ].
Vidyite Y. Xeveliova, Istoriõ oucrayinscoyui phonologiui, §17.2.
Tomou pisati e sléd usiõdui is ‹i›, a móuviti rœuzno.