Значення слова
Шукач — людина, зайнята ськанням чого-небудь.
Приклад вживання

Всі оті шукачі посад нагадували хворих, що, зневірившись у медицині, йшли за порадою до знахаря. (Ірина Вільде).

Походження

творено від дієслова "шукати", що є черпано за лядськом (пол.) посередництвом из нижньонімецької (нім.) мови (див. шукати).

Приклади в інших мовах

ягел. (англ.) seeker, searcher

нім. Sucher

норв. søker

македон. трагач

латин. quaesitor

исп. порт. buscador

моск. искатель

Розділи
Варіанти написання
шукачка, шукачь, shukach, shukachka, šukač, šukačka
Слово додав

Перекладаємо слово шукач

(и)ська́ч
7

ıскачь
Жєонıна: ıскачька
Ѡдъ "ıскатı".

Boris Kolomoucenko 14 грудня 2023
8 січня

Иськач, ськач — добре. До жіночого — иськачка, ськачка

гляда́ч
4

глѧдакьъ
Гєонıна: глѧдакька
Ѡдъ "глѧдатı".

Boris Kolomoucenko 14 грудня 2023
8 січня

Тоді треба буде нинішнє значення глядача перекинути на інше слово

пита́ч
2

пъıтакьъ
Жёнıна (гєонıна): пъıтакька
Ѡдъ "пъıтатı".

Boris Kolomoucenko 14 грудня 2023
16 грудня 2023

Xotéu buimy ismuisliti ("comment") o pisanïé ‹жё› u ‹жёнıна› ou Vas. Vidiõ oge gleadete po pravé pravopisi rousscoiõ, cyto samo o sobé e xualuigœudno.

Utœumy e siacê pisanïe crivo/opaco ("неправильно — wrong" ; nespravilno = "irregular") is pogleadou késoslœuïa ("from the perspective of chronology").

U §§ 9 i 10 Історична фонологія української мови yasouieity Xevelyœu oge u rousscé móuvé /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ, j/ pèrêd nepèrêdnyui gòlôsnui e postalo ne iz */e/, a iz iscladnoho gòlôsna (duogoucovida/diphthongoid? ci cóuza/glide?) — gadno: */e̯͡ɒ/ (ou Xevelyova pisano he malo pœdpisno/pœdreadcovo ‹e› a ‹a›, vidyite /ˈβ̞ɪd͡ʒtɛ/, na pr. §10.3, stòr. 223, Історична фонологія української мови). Za uivodui Xevelyova bé */k, g, x, j + e̯͡ɒ/ → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo/ dóugyno boulo bouti déto ("fact, a matter of fact") ouge pœd cœuneç IX stl. (§9.8, stòr. 209).
Tô bui, œdtuoryeinïe prasl./zagalnosl. */ke, ge, xe/ → "ispœulnodrous." (u ismuislé pœumou ispœulnui móuvui rousscui, veatscui ta bélorousscui — poem cyto ne œdpovédaieity postòrôgam/observations, tomou "ispœulnodrous." u lapcax) /t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/ → pozdodrous. /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo (na poceatcou slova → o)/ e nevérno. Vérno œdtuoryeinïe e:
prasl. */ke̯͡ɒ, ge̯͡ɒ, xe̯͡ɒ, je̯͡ɒ/ → prarous. (souto u õzcé ismuislé, a ne "ispœulnui drous. móuvui" rousscui, veatscui ta bélorousscui ; daléye "drous." bõdeity u souto õzcé teamé) → sév.-sèr.(-uzx.)drous. (tô bui, Cuyêuscina i Polésïe ta daléye na uzxœud, docui seagali bea plemena móuvçœu drous. narécy) pèrêd iscladomy is nepèrêdnyemy gòlôsnomy: /t͡ʃo, ʒo, ʃo, jo (na poceatcou slova → o)/.

I tou staieity stanovisce isce sõgoubéixye ("even more complex"), u pd.-zx.-drous. narécïax (se bui, Galicina u xirocé teamé, se bui usia zeimniça/territorium pd.-zx.) bé rozvitoc rœuzen, a tô: prasl. */ke̯͡ɒ, ge̯͡ɒ, xe̯͡ɒ, je̯͡ɒ/ → pd.-zx.-prarous. ("pragalic."): */t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/. Tô bui, peruésno bea smougui: "cuyêusco-polésscâ" — → /t͡ʃo, ʒo, ʃo, *jo (na poceatcou slova → o)/ pèrêd iscladomy is nepèrêdnyemy gòlôsnomy, "galicyscâ" — → */t͡ʃe, ʒe, ʃe, je/, ta, za Xevelyovomy gadno, i "voluinscâ" — → */t͡ʃæ, ʒæ, ʃæ/ (Xevelyœu, §9.8, str. 207). Pozdéixye, dasy œd XV stl. (Xvl., §9.8, str. 210), pèreseilyboiõ leudnosti pronicaxõ œdguibi ("reflexes") / proteagui ("continuants") tuix smoug iz odinui smougui u inxyõ.
Ponevagy zagalna pravopisy e dóugyna bouti prœ célõ móuvõ, se bui oxopiti ushyui narécïa, to pravopisy e dóugyna œdguibati u odin cin i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ i /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ (i, védé, t͡ʃæ, ʒæ, ʃæ/).

Œddatya ‹жё, чё, шё› yauno protirécity navedenuim védomostem o késo- i zemleslœuïé six proteagœu u rousscœi móuvé, xuibno tóucouiõtyi, bõdy simy, peruésno bé usiõdui /t͡ʃe, ʒe, ʃe/, a pac, agy pozdéixye, is ròzvitcomy u /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, i tuimy daiõtyi tlo xuibnœi méncé o "peruésno ispœulné móuvé" rousscoyui, veatscoyui ta bélorousscoyui móuv.
Tomou cuiriliçeiõ, ni pisanïe ‹чо, жо, шо›, œdguibaiõtyi ino /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, ni ‹че, же, ше›, œdguibaiõtyi ino /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/, ni pisanïe ‹чё, жё, шё›, nateacaiõtyi na, bõdy simy, "peruésno" /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ usiõdui, ne e prineatno. Latiniça ne vidyana ("ideal"), ta pisiõtyi ‹ceo, geo, xeo›, dasty citati i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/. Pisymea ‹o› e tou dougye znacyno i cleucyovo, cazieity bo oge /o/ po /t͡ʃ, ʒ, ʃ/ e uiniclo u rousscœi móuvé isce u prarousscax narécïax. U veatscœi móuvé e /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ uiniclo mnogo pozdéixye, dóugxye po uprovadyeinïé pisemnosti cuiriliçeiõ, i tô, ino pœd nagòlôsomy, tomou ‹чё, жё, шё› e tam sõstavito ("consistent") : ‹e› u ‹че, же, ше› za /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ ouge u pisemnõ dobõ u veatscœi móuvé, a pozdéixye ‹е› + dué crapcé: ‹чё, жё, шё› za /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ — pœd nagòlôsomy.

Còrotye, isce raz, u rousscé rozvitoc ne e /t͡ʃe, ʒe, ʃe/ → /t͡ʃo, ʒo, ʃo/, a /t͡ʃo, ʒo, ʃo/ e œd samoho poceatcou isce iz dopisemnui dobui. Razomy is tuimy, peruésna sõty i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ pro pd.-zx. narécïa.

17 грудня 2023

Рꙋпıво. Iсъпасıбѡ' за поıѣсьньєньıє, хочѧ нє вьсє ıзъ напıсаноӷо Вамı ıзърозꙋмѣлъ ємь.

"Latiniça ne vidyana ("ideal"), ta pisiõtyi ‹ceo, geo, xeo›, dasty citati i /t͡ʃɛ, ʒɛ, ʃɛ/ i /t͡ʃo, ʒo, ʃo/."

Нꙋ ıзъновꙋ Въı про своıѫ латıнıцьѫ. Iдє ı къıрıлıцєıѫ пıсатı "чео, жео, шео" / "чєо, жєо, шєо", чı "кео, гео, хео" / "кєо, гєо, хєо".

19 грудня 2023

<Iдє ı къıрıлıцєıѫ пıсатı "чео, жео, шео" / "чєо, жєо, шєо", чı "кео, гео, хео" / "кєо, гєо, хєо".>

Acei bui i xylo, ta, po pervxyê, tacoho pisyma bui ne menxye boulo ouciti pravilam citanïa neigy pravilam citanïa latiniçeiõ ‹ceo, geo, xeo›, po drougê, cuiriliçeiõ tacoho cinou œddatyui zuõcœu na pisymé e nicda nicde ne boulo isvédcyeno, a po trètïe, co bui i zavesti tacuy cin, to nacy? Cuiriliça ne ino ne e poxiryeno pisymo po Euroupé (6 móuv, iz yixge serbsca pisieity i latiniçeiõ a béloroussca imeity znacen pèrecaz pisanïa latiniçeiõ), i sèrêd sloveanscuix móuv ne sòstavity bœulxyõ ceasty — 7 (ci 9, coli léciti ocremo caxeubscõ ta syleazscõ) sloveanscuix móuv latiniçeiõ proti 6 cuiriliçeiõ, ta coli rœuzniça i ne velica, to, nadtô, u razé rousscoyui móuvui samui, cuiriliça e œd samoho poceatcou starobóulgarscê/starosloveanscê pisymo u rousscœi móuvé — uprodóugy useyui dobui daunyorousscoho pisemstua pravopisy pameatoc daunyorousscoiõ móuvoiõ bé starobóulgarsca/starosloveansca. Xotiete móuviti za "pitomœusty" cuiriliçui u rousscœi móuvé? Ay, e tô dédizna rousscoho pisemstua, ta œd poceatcou tioudya i œd poceatcou zloteacla ("ill-suited") pro œddatyõ pitomuix zueagymên u rousscœi móuvé. Ne inacye, odina pricina stoyéti za cuiriliçõ ou Vas e sama cuiriliça.

19 грудня 2023

Къıрıлıцьа вьсє жь є пıтомѣшьа дльа рꙋсьскъı мълвъı за латıнıцьѫ. А ıака ꙋ Васъ прıчıна стоıѣтı за латıнıцьѫ?

20 грудня 2023

<Cuiriliça e usege pitoméixya pro rousscõ móuvõ za latiniçõ.>

Yaviu eimy Vam réci, ceomou cuiriliça e nepitoma u rousscœi móuvé, a Ui use tuerdite oge e. Ay, e pitoméixya za latiniçõ xuiba tuimy, oge pisano e yeiõ bœulxye i dóugxye, ta u ouscerb vérnui œddatyui pitomo i pitimo rousscuix zueagymên œd samoho poceatcou do nuiné.

A cyto sõty réci pisati latiniçeiõ? Za dobré stroyyenui pravopisi e réciy pisati latiniçeiõ ci malo, naibary bœulxye neigy pisati cuiriliçeiõ, i is lépxye stroyyenoiõ pravopisïõ neigy cinnâ. Imõ léciti? Tô bõdeity na dóugo. Tai gadau eimy ouge tui réci ne raz inde.

глядник
2
Володимир 195 14 грудня 2023
глядець
1
Володимир 195 14 грудня 2023
глядій
0
Володимир 195 14 грудня 2023
глядун
0
Володимир 195 14 грудня 2023
18 грудня 2023

А якщо це шукач жінок, то буде, мабуть, "глядун-блядун".

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями