ЕСУМ: кости́ти, касти́ти – «дуже лаяти», «ганьбити»;
похідні утворення від др. *кость (касть) «бридота, покидьки, залишки забитої тварини або людини»
Зізнання лаврських друкарів
(В цьому тексті буде згадано поляків, всі збіги випадкові).
Поки укладачі старих календарів віршували дисклеймери щодо своїх астрологічних прогнозів, лаврські друкарі прямо писали:
Хехех, ми всі ці прогнози переклали з польських книг, розумієш, да, тому відповідальності за зміст не несемо. Всім, хто заплатив за календарик, обіцяємо щастя, здоровля і удачі, незважаючи на те, що там кажуть зірки!
ТѴПОҐРАФИ ЧИТАТЕЛЕМЪ
Не хꙋлите, принѧвши, Дрꙋкарского дѣла,
Скаꙁꙋютъ: Нескꙋпощи, лечъ такова сила.
Мы с҆̀ Полскогѡ на Рꙋскїй перелицовали,
Вписавши беꙁ҆̀премѣннѡ, что тамъ начитали.
Правда, или неправда; малѡ ли, довол̾нѡ;
Ꙗкъ с҆́ примꙋсꙋ чинили, а не самовол̾нѡ.
Єсли жъ ѡ҇ Читателе! дасте Ꙁвѣздареви
Просты́ню погрѣшенїй, что Календареви
Своємꙋ з҆̀ неѡпаства что в҆̀трꙋтилъ неправо
Снаднѣй насъ в҆̀ томъ простите, разсꙋдивше здравѡ;
Же преємнѣ подаємъ, не сами змышлѧємъ,
Что намъ єсть покаꙁанѡ тоє вамъ ꙗвлѧємъ.
Здоровыхъ и щасливыхъ аспектѡвъ смотрѣте,
А намъ за трꙋдъ и за коштъ денги́ положите.
Хто платитъ, и ѕлый слꙋчай в҆̀ добрый премѣнѧєтъ,
А и Ворожбитъ з҆̀ голой рꙋки невгадаєтъ.
Простѣть, зажартовали; да сей жартъ нешкодитъ,
Хто радъ даро́мъ, нехай самъ да́ромъ нагородитъ.
Календарь или Місяцослов христианский на літо 1721. Київ, 1720
| Літопис |
merziti
___
SIRM III, 441: ‹мерзи́ти› (isce [мирзи́ти]) "викликати огиду; лаяти, паплюжити". Iz Slœunika govorœu Boucovinui (287):
»‹Я ни хо́чу, аби́ мине́ хтось заду́рно мирзи́в›«, »‹А вона́ як поча́ла, як поча́ла, то мерзи́ла сусі́ду, як свиня́ бошта́н›«. Slœunik govorœu Bôykovinui (Onixykevityu I, 437): ‹мерзи́ти›: ‹мерзит мня› "мені гидко".
Прикольно, мені до вподоби такі варіянти
leutouati
___
SIRM III, 329 (‹лю́тий›): ‹лютува́ти› *1. виявляти злість, сердитися; 2. виявлятися з надзвичайною силою (мороз, негода)"; 3. злити, сердити". Tou e ròzvitoc blizoc do peruésna znaca i u eaghel. ‹hate› — peruésno *"leutéti, leutiti, leutouati".
Церковнослов'янщиною одгонить, як на мене.
++
Хейтити - злорiчити
Хейтер - злорiка
А як буде хейт?
Злоріцтво
Спочатку хотiв сказати "так", але, як на мене, це швидше хейтерство, а не хейт. Тобто процес, а не саме поняття
Загалом, то в цьому значенні hate = hating. Тому, гадаю, буде "злорічення", або "злорічіння". Можна також подумати про "злоріччя".
Злоріччя - непогано звучить)
І мені до вподоби!
Злоріч - краще, бо коротше
+
+++
+