Галицьке, але в деяких контекстах може бути відповідником до "прєдпочтітєльний".
Спав ще на думку отакий варіант, гадаю, мабуть, теж не в усіх контекстах, але, принаймні, в деяких можна застосувати.
Можливо, найближчий варіант за значенням, наявний у словниках, але і його теж не всюди вийде вжити.
Можливо, найближчий варіант за значенням, наявний у словниках, але і його теж не всюди вийде вжити.
Кожний шукає шляху, який йому найдогідніший для його цілей. (І. Франко)
Це не московсько-руська словниця. Такого слова в руській мові немає, бо його значіння висловлюють иншими способами.
Ну добре, тоді підкажіть, будь ласка, які саме способи для цього застосовують і хоча б приблизні відповідники за значенням? А взагалі мені ось зараз спало на думку "найпридатніший", як ви гадаєте, чи доречний такий відповідник хоча б у деяких контекстах?
Російське слово є від «предпочитать», а те від "пред-" та "по-чет-ать". Тобто те, яке "почетают" (дают почёт) перед іншими. «Самого первого почёта».
Англійське "preferable" є в сутності від лат. «praefero» (приношу/тримаю попереду, ставлю спереду; приношу, виставляю…) від «prae-» (перед) та «ferō» (несу, тримаю, держу). Дуже схоже на рос. «предношу», яке одночасно значить і «возвеличую, ставлю попереду» й просто «приношу, даю».
https://en.wiktionary.org/wiki/praefero#Latin
Тре' подумати.
P. Blizniouce,
céniõ Vasyu pristõp do réxyeinïa tẽmui tou.
Do Vasya oglẽdou isce buimy dodal:
srd.-ẽghel. <foresettan> *"déti/clasti pèrêd" ta <foreberan> *"nesti pèrêd", nzzm. <verkiezen (boven)> *"voliti nad", ném. vorziehen *"tẽgti pèrêd", <lieber haben/wollen> *"racéye iméti/voliti", dœun. <foretrække> *"tẽgti/tasciti pèrêd", suéy. <föredraga/föredra> *"tege", gr./d.-gr. <προτιμάω> "cytõ/cèstiõ/cytiõ pèrêd", d.-gr. <προαιρέω> *"imõ/imaiõ/xopiõ/xapaiõ pèrêd", ital. (crœumy <preferire> ← lat. <preferre>) favorire "prïati, goditi, tocmiti", ir. <is fearr le> *"lépxe bui zu", i sama lat., crœumy <preferre>, isce <malle> (← *magis velle) *"bole/bœulxe voliti", antehabere *"ẽti pèrêd", lẽd. <woleć> (*uol-ē-ty) = rous. <voléti>, hisp., crœumy <preferir>, i <anteponer> *"clasti pèrêd>.
D.-rous.: izvoliti, izleubiti, voliti, leubiti, ouniti (gouç. <ounxe> "lépxe, crasxe"; Onixykevityu II, 318: <унше> "ліпше, краще"), peruéye "more preferably", souléy (souléix(y)-) "preferable", ouny/ouniy (ounx(y)-) "preferable".
Перепрошую, але не могли б Ви, будь ласка, надати довідник до читання Вашого латиничного правопису? Бо може фахівці й досвідчені учасники спільноти цього сайту добре з ним обізнані та не відчувають проблем з читанням написаних ним текстів, але звичайній пересічній людині на зразок мене вельми важко вдається сприймати тексти, написані таким чином, і розуміти, про що йдеться.
Добродію Сергію, усім тяжко читати цю абракадабру, але, на жаль, Ялисій до нас не дослухається, чхаючи на незручности й нерозуміння гинших користувачів.
Vam i doumati e tẽgyko.
Лишіть свою пиху при собі - разом зі своїм "правильним письмом".
А взагалі, як мені здається, найближчими варіантами, що вдалося знайти в словниках, є "гідний/вартий переваги", але знову ж таки, і це теж не всюди вийде вжити.
"Вартий переваги"-це шило на мило, на жаль. Обидва слова мають німецький корінь. Якщо вже глядіти нове слово чи відповідник черпаному з московської, тоді вже треба поставитися відповідально та падковито до цієї справи та брати до вгляду саме питомі корені.
До Чистилища
Це не осідок перекладу з москвинської. Такого слова в українській мові нема
Перепрошую, я знаю, що його нема в українській мові взагалі ні в якому вигляді, і воно безпосередньо з москальської, але річ у тім, що на нього було дуже складно знайти відповідник, і я не знав, куди ще звернутися.
Якщо ви вважаєте, що цей осідок не призначений для перекладу слів безпосередньо з інших мов, а тільки для заміни запозичень, уже усталених в українській, питомими словами, порадьте, будь ласка, осідки, куди слід звертатися саме з першою метою.
Цей осідок користають і для перекладу чужих слів, котрі ше не ввійшли до вкраїнської мови. Слово корисне, як на мене, заслуговує відповідника в українській.
Візьміть Москвинсько-український словник і не дуркуйте
Гаразд, насправді станом на тепер я вже не зазнаю таких значних проблем саме з цим словом, проте існують інші, що там не наявні, чи немає відповідника, що підійшов би в певному контексті, тому це не завжди в таких випадках моє чи чиєсь ще дуркування.
Тому хотілося б усе ж дізнатися про інші осідки, що призначені саме з такою метою, якщо в цьому не можна додавати слова безпосередньо з інших мов.
"наразі"
Alexis Rusyn, фас!
Таких слів в українській нема, то й не треба. Причастя, яке створене від дієслова, в українській має конструкцію «, який (що) + дієслово».
Бегущий — , який біжить.
Программируемый — , що програмують.
Предпочтительный — , який переважає.
Дослівний переклад, то безглуздя. Треба знати власну мову, та використовувати конструкції, що властиві їй.
Предпочтительный це не дієприкметник, не -ущ- і не -ем-. Тут не по формі, тут просто слова окремого нема
Налаштування для стабільної роботи програми є такими, що переважають.
Або.
Налаштування для стабільної роботи програми є переважно такими.
Не варто писати російською мовою українськими словами. Треба писати українською.
<найдоречнішими>
Po pervxyê, ‹доречний› e ne "preferred, preferable = liked more, seen/chosen as better", a "appropriate, opportune".
Po drougê, ‹доречний› e cerpano œd leadscoho ‹dorzeczny›.
r2u.org.ua: зволіти
Гадаю, в певних випадках також може підійти.