+ Anton Bliznjuk
За слово +

»"Здріти" вже застаріло й більшість його не знає.«

Та годі Вам - усі знають, кого не питай. Може не часто вживають, та-ж знають

Люди зазвичай дурніші ,може ў вашій громаді знають ,та зазвичай ,в нас змосковщене населення ,яке й звичні слова не знають ,ось мене постійно нарікають закарпатцем ,хоть мені до тих знамих людей, як до Кийива рачки.

⟪Та годі Вам - усі знають, кого не питай. Може не часто вживають, таж знають⟫
Ви певні, що середня баба с-під Києва знатиме це слово?

⟪Люди зазвичай дурніші ,може ў вашій громаді знають ,та зазвичай ,в нас змосковщене населення ,яке й звичні слова не знають ,ось мене постійно нарікають закарпатцем ,хоть мені до тих знамих людей, як до Кийива рачки.⟫
Мушу на щастя вас потїшити, бо білшість людей з сіл досить добре володїє вкраїнською - кажу з досвїду. То вони - люди з Великої Вкраїни - навряд чи знатимуть "здрїти".

Угу ,але зараз мова має йти в ногу з часом ,тому села селами ,та прогрес в містах ,якщо мова триматимиться лиш сел вона безбожно застаріє .

»Ви певні, що середня баба с-під Києва знатиме це слово?«

Ну, особисто гадаю так. Треба поєкспериментувати 😉

⟪Угу ,але зараз мова має йти в ногу з часом ,тому села селами ,та прогрес в містах ,якщо мова триматимиться лиш сел вона безбожно застаріє .⟫
Та тут не в селах рїч, а в мовцях. Бувають і в мїстах мовцї з добірною вкраїнською, просто менше. Я це все кажу до того, що не треба вкраїнську докорїнно мїнять, бо самі рідні носїї не захочуть нею говорить.

⟪Ну, особисто гадаю так. Треба поєкспериментувати 😉⟫
А чи чули ви тих баб с-під Києва? Не почувайте це за кривду, просто питаю. І що маєте на ввазї під "поєкспериментувати"?

»А чи чули ви тих баб с-під Києва?«

Ну, з-під Кийова не чув особисто - через видива-но в Мережі чув. Та на Надингуллі чув и особисто

»що маєте на ввазї під "поєкспериментувати"?«

Та-ж попитати, чи хто знає, а чи не знає

Дивний підхід. Словотворці чомусь повинні обмежувати себе і відкидати питомі слова, бо хтось їх не знає, але в той же час українці активно засвоюють англійські, московські, польські слова і проблеми в цьому не бачать. Себто іншим дорога відкрита, а українським словам зась.

Ось хто дійсно остаточно доб'є українську мову, так це деякі українські патріоти, які хочуть штучно тримати її в межах якоїсь простої говірки. Це неминуче призведе до неконкурентоспроможності мови, яка буде витіснена іншими розвиненішими мовами.

@Дмитро Дніпровський
+

Спасибі за слушні завваги, Дмитре. Я гадаю найкраще моєю відповїддю послужать одповїдї Олекси Негребецького на одному розпитку:

⟪П: Якщо українську мову пояснювати метафорою ріки, то наскільки теперішня наша річка є широкою і глибокою, порівняно з усіма попередніми періодами?

В: Я дуже люблю цю метафору. Раніше річка була вузесенька, але глибока. Було кілька душ, які не боялися, говорили й творили українською, хоч суспільство й витискало тих людей на маргінеси. Бо з українською мовою кар’єру можна було зробити хіба що десь у видавництві, в якійсь газетці, бути заслуженим сопілкарем району чи вишивальницею хрестиком. У фізиці чи авіабудуванні україномовна людина не могла себе реалізувати. А тепер річка стала широ-о-ока, але мілка. Багато людей спілкується українською, але знають по 90 слів. І то це якісь письменники, а прості люди — взагалі по 50-60. Тому коли вживаєш слово за межами цих шістдесяти, то треба обережно це робити, бо людина, яка слухає, може втопитися й на мілкому.

П: Це чудова метафора, бо, справді, річка коли розливається, то загалом мілкішає.

В: Тому наше завдання рити русло, поглиблювати фарватер. Але обережно. Торік ми з товаришем сплавлялися по Дніпру, і перед Черкасами ріка розділяється на дві протоки. На березі однієї глитаї набудували собі вілл і палаців. І захотілося їм, щоб рукав коло них був зручний для катерів і яхт, не зарослий лататтям, глибокий. І вони земснарядом порили дно. У результаті течія Дніпра змінилася, вода почала підмивати берег там, де водозабір на всі Черкаси. Ледве його врятували.

Так само й люди, які працюють з мовою, — часто поглиблюють там, де не можна, не розуміючи, що течія мови наробить великої шкоди в іншому місці. З цими речами треба поводитися дуже й дуже обережно.⟫

Хочу наголосити на останнїх словах з витяга:
"Рїчку треба поглиблювати дуже й дуже обережно."

»"Здріти" вже застарїло й більшість його не знає.«

»але зараз мова має йти в ногу з часом ,тому села селами ,та прогрес в містах ,якщо мова триматимиться лиш сел вона безбожно застаріє«

Opeaty liçemierstvo. Xotchete vuicercnõti use viedjdjé rousscoï móuvui i yz niceoho tvoriti dva dni starõ móuvõ.

Rousscoiõ móuvoiõ ne móuvity nuinie i dauno ne e móuvila ouge bœilcheisty lioudou na Oucrayinie, a na Vachei “Velicœy Oucrayinie” i pogotœu. Dougye neznacyna ceasty lioudou móuvity coristaié yz roussoï deny u deny, ta i ona ceastieye ne 100%. Tomou privoditi “zastarielœsty” proti “poxirenosti” he yasovoc doujosti yna slova u rousscœy e liçemierstvo.

Dieystvnœsty e taca cyto rousscà móuva potrebouié œdrodgeigne. Godie oudavati oge rousscà móuva si mogé pripoustiti tacõ ròzcœxy he eaghelsca ci veatsca ci phraneçsca, vœilno ròzcuidati slova u zastariela, nuinie poxirena, slang tc. Olni veatsca perexodi yz starieychoï u novieychõ, i slova u nei sẽ mienea yz zastarieluix u nova, nicy bo ne pini veatscõ u tœmy ròzvitcou, rousscœy móuvie, natómiesty, bie u tacœmy vœilnœmy ròzvitcou zaperto — zastarielam slovam u rousscie priixyla sõty ne nova roussca, ale natómiesty inchà móuva iz yeï sõtchasnami slovami.

Dosuity i tac zacuidœu rousscœy móuvie oge “novotvorena” e, ba, “vuigadana”, “nicda ne postoia”. Zastariela ci daunia ci ouboula u coristagnie slova praveaty za docaz oge rousscà móuva ne e jadna “novotvorena”, a oge e postoiala a tó œd dauna. Xuibity yaco moga davati pereud otó dieystvno viedomam u slœuniçiex slovam, a tuimy pacye malo viedomam nuinie, ponevagy e velica imoviernœsty oge ona sõty pitoma a ne tœi cyto nuinie u xodie sõty. A pac ouge nova slova tvoriti.

I taca slova he ‹computer› ci ‹cassette› ci ‹disc› u eaghelscie ne yz porozdjnia tvorena sõty, ale œd dauna postoiala ; zastariela bea znaceigna yix, a natómiesty dano bie yim novœi.

Coli opeaty cto bõdé zacuidau yac “taca móuva ne e nicda ne postoiala”, to cotruy yasovoc, gadayete, bui dougjiy (more valid) boul na puitagne œdcui u rousscœy yno inche slovo za eaghelscoe ‹snob› e — a): »Nou, ne bie ou nas svoyoho slova za eaghelscoe ‹snob› ta vuigadasmo«, abo tacui b): »Neprauda oge roussca móuva ne e nicda ne postoiala — ose, ou nas i slovo za eaghelscoe ‹snob› zasviedceno e ; prauda, moscóuscoiõ cormigoiõ bie vuitiesneno i zabouto, ale pac e œdrodgeno stalo.« ? Ya gadaiõ drouguy.

Ci dau e si troud pan “Kuľturnyj aborihen”, peredje neigy dodati svoye ‹незнай› za eaghelscoe ‘snob', zazirnõti u slœunicui i provieriti ci slova ‹neznay› ouge, bouva, neyma u rousscie, i ne znacity cyto inche? Pro nastoyõ, u SIRM (II 270, na ‹зна́ти›) e toceno tvar ‹незна́й› tóucovane tam he ‘незнання’ — i blizyco ne eaghelscoe ‘snob’. O ceimy se móuvity? Nou, xuiba o tœmy cyto Vui, pane “Kuľturnyj aborihen” ne imete ogleadou ic rousscœy móuvie, ic yeï viedjdjou — ne provierite yno slovo ci yn slovotvar za slœunicui, a samopèuno idete “tvoriti”. Vui móuvui ne znayete, ya smieiõ gadati oge do nedauna i ne móuviste yeiõ, i zamiesty pervch za use provieriti slœunicui, Vui samopèuno vuigadouyete. A mene pac ganite (na Toloçie) oge’my merzyca neprièmna osoba.

Не/Слабо тямлячим в Олисійовім письмі, ось перепись:

Опять лицемірство. Хочете вичеркнути все знання(?) руської мови й из ничого творити дволітню новомову?

Руською мовою не мовить нині та й давно не мовила вже більшість люду на Україні, а на Вашій “Великій Україні” й поготів. Дуже незначна часть люду користає з руської день у день, та й вона частіше не 100%. Тому приводити “застарілість” проти “поширености” як ясунок (“argumentum”) дужости/спроможности якого слова в руській є лицемірство.

Дійсність є така що руська мова потребує відродження. Годі удавати що руська мова собі може припустити таку розкіш як ягельска чи вяцька чи пранецьска, вільно розкидати слова в застарілі, нині поширені, сленг тощо. Коли вяцька перходила з старійшої в новійшу, й слова в неї змінили ся з застарілих в нові, ничого бо не пинило вяцьку в тім розвитку, руській мові, натомість, було в такім вільнім розвитку заперто — намість старої руської прийшла не нова руська, але натомість инша мова з єї сучасними словами.

Досить и так закидів руській мові що є “новотворена”, ба, “вигадана”, “николи не иснувала”. Застарілі чи давні чи убувші в користанні слова правлять за доказ що руська мова не є жодна “новотворена”, а що йснувала а то й здавна. Хибить якомога давати перед ото дійсно відомим в словниках словам, а тим паче мало відомим нині, є бо велика имовірність що они питомі проти тих що нині ходять. А потім уже нові слова творити.

И такі слова як ‹computer› чи ‹cassette› чи ‹disc› в ягельскій не від порожнього творені, але від давно иснувавшого ; застарілі були їх значення, а натомість було їм дано нові.

Коли знов хто буде закидав як “така мова николи не иснувала”, то котрий ясунок, гадаєте, би дужчий (more valid) був на питання відки в руській яке инше слово за ягельске ‹snob› є— a): »Ну, не було в нас свойого слова за ягельске ‹snob› та вигадали«, або таки b): »Неправда що руська мова николи не иснувала — ось, у нас и слово за ягельске ‹snob› засвідчено ; правда, московською кормигою було витіснено й забуто, але потім відроджено.« ? Я гадаю другий.

Ci dau e si troud pan “Kuľturnyj aborihen”, peredje neigy dodati svoye ‹незнай› za eaghelscoe ‘snob', zazirnõti u slœunicui i provieriti ci slova ‹neznay› ouge, bouva, neyma u rousscie, i ne znacity cyto inche? Pro nastoyõ, u SIRM (II 270, na ‹зна́ти›) e toceno tvar ‹незна́й› tóucovane tam he ‘незнання’ — i blizyco ne eaghelscoe ‘snob’. O ceimy se móuvity? Nou, xuiba o tœmy cyto Vui, pane “Kuľturnyj aborihen” ne imete ogleadou ic rousscœy móuvie, ic yeï viedjdjou — ne provierite yno slovo ci yn slovotvar za slœunicui, a samopèuno idete “tvoriti”. Vui móuvui ne znayete, ya smieiõ gadati oge do nedauna i ne móuviste yeiõ, i zamiesty pervch za use provieriti slœunicui, Vui samopèuno vuigadouyete. A mene pac ganite (na Toloçie) oge’my merzyca neprièmna osoba.
"Сноб — людина, яка вважає себе представником вищого суспільства з вишуканим смаком, високою інтелектуальністю та зневажливо ставиться до всього іншого."
Тобто людина ,яка не знає свого місця ,незнає свого рівня порівняно з иншими людьми ,не знає наскільки в нього вишуканий смак чи стиль ,але при цьому всьому незнанні він поводить себе зухвало .
Для мене це все означає лиш незнання ,бо якби він знав ,що не являє таким ,то не вів себе так зухвало .

На толоці не помню щоб вас ганив за особистість ,було напочатку недогода із-за того ,що геть не розумів ваше письмено ,попри те що мовите мудрі слова .

Ну не всі мають можливість вродитися в високосвіченій родині .
Багато хто вродився дітьми селюків чи заводчан , та на словотворі ,що замітив, прям люблять вказувати :"ось ви ,ви не розмовляли з вродинів "чистою вкраїнською,ось ви такі плохі ,що не мовили вкраїнською " Що сильно гнітить .
Адже я тут не для того аби казати ,що ви всі не правильні й плохі ,а щоб вивчити глибше нашу мову, й по собі дивлюся ,що мовити став липше й мене це тішить .
А в словниці заглядую постійно ,можно сказати сиджу в них аж занадто багато 🙂 .
Ну творю звичайно диковинку й дурнослів'я , сміливий до цього ,доки гинші боятьця зганьбися мені всеодно ,зстрібив ,вийшло -добре ,ні -пізніш зітру.

»Адже я тут не для того аби казати ,що ви всі не правильні й плохі ,а щоб вивчити глибше нашу мову, й по собі дивлюся ,що мовити став липше й мене це тішить .
А в словниці заглядую постійно ,можно сказати сиджу в них аж занадто багато 🙂 .
Ну творю звичайно диковинку й дурнослів'я , сміливий до цього ,доки гинші боятьця зганьбися мені всеодно ,зстрібив ,вийшло -добре ,ні -пізніш зітру.«

Я б Вам радив почитати деякі труди з истослівя словянських чепенів, як от Słownik prasłowiański Францишка Славського, де описано чи не всі постоялі в словянських мовах чепені, їх значення, функцію та походження.
До того ж, там одразу й чепені описано, й слова до прикладу дано. А так читавшому відразу легше тямити значення каждого суфіксу, й розуміти контекст ужитку. Правда ж, усе писано лядською мовою, та ж усе можна прогонити крізь товмач :)

🤝

»doujosti«
(дужости/спроможности)«

‘validity’

Вдатних одповідних слів обмаль.

Замість того, щоб творити велику й багату мову (а все необхідне для цього є), ви чомусь прагнете обмежити її, звузити до говірки. Прямо якась диверсія.

Якщо хочете відвоювати простір у російської мови, то потрібна багата й сильна мова, щоб при переході на неї люди не відчували даунґрейд, а навпаки. Усвідомте нарешті, що необхідно вдосконалюватися, ставати кращими, бо за простір доведеться боротися, а не просто обмежуватись принципом "і так сойдьот". У нашому випадку ви ще й намагаєтеся відкинути українські слова, звужуючи й так небагатий вибір синонімів. Така мова загине, і не тому що вона погана чи якась не така, а тому, що окрім тривалого витіснення її російською мовою, ще й деякі українські патріоти добряче прикладаються до її збіднення.

Не сила читать цієї маячні. Чи це ви "говіркою", "Схід" тощо звете білшість говірок з котрих повстала взірцева мова? "Сильна мова" це не мішанина всього, неначе болото, де можна безупинно клепати чудних слів, називаючи це "збагаченням". У вас де-не-де виринає яра московщина в писанні, але заходились "відвоювати простір".
<намагаєтеся відкинути українські слова>
Подайте приклади слова "горіздра".

Прекрасно знаю як постала українська мова. І не треба мені щось розповідати про схід. Я сам зі сходу. Знаєте, скільки у нас тут розмовляють українською? Ну, трохи в селах розмовляють, але це останнє покоління, молодь їде з сіл в міста і переходить на російську.

Мова - це і є суміш. Т. зв. "взірцева" мова це також суміш. І це не я заходився. Ви ж з якоюсь метою ведете тут свою діяльність? Якщо ви не плануєте відвойовувати простір, то навіщо це все? Просто збурювати повітря? Чи щоб остаточно добити українську мову? Чи може ви справді думаєте, що люди будуть переходити з розвиненої, функціональної російської мови на зумисно збіднену українську, з якої ви повикидали слова, бо вони вам "чудні" або галицькі? Не будуть. Скажуть, що це примітивна недомова. Навіть якщо вона утворена на своїх місцевих наріччях, якими колись розмовляли їхні діди-прадіди.

Я хочу, щоб українська мова була розвиненою, багатою, функціональною. Для цього їй потрібно використовувати увесь свій потенціал, всі свої діалекти, активно інтегровувати свою давньоруську спадщину. А ви замість цього на перший план тягнете напівмертву сільську говірку, а решту відтинаєте.

Дмитро Дніпровський, попри войовничість і агресивність деяких користувачів, в дійсності ніхто не зможе викинути з літературної норми лексику діалектів інших регіонів України. На це немає і не буде політичної волі. Та й найгірше, що можна зараз заподіяти українській мові – це агресивно просувати «правильну» мову, утворену на «правильних» діалектах, або займатися дегенеративним ультрапуризмом. Тут частина населення ледь опанувала базову лексику, а тепер їм свідомі громадяни будуть розповідати, що насправді вона неправильна, треба перевчатися. Українська мова та українське суспільство не в тому стані, щоб займатися подібними пертурбаціями. Та й запиту на це немає, а навпаки: серед тих, хто цікавиться мовою та літературою, зріс інтерес до діалектів, вплив яких буде і надалі зростати. Українська мова історично й так рухається в бік більшої свободи для говірок, діалектів, а спроби строго тримати все навколо «правильного», «панівного» ні до чого не призведуть: це не спрацювало сто років тому, а тепер – і поготів. Тому сприймайте цей осідок передусім як інструмент для пошуку та додавання синонімів на питомій основі. Можливо, якісь поодинокі слова зможуть пробитися у загальний вжиток, але не факт.

@Ігор Кравченко
Панівний ≠ правильний

Я знаю, але дехто часто сприймає «панівний» як «правильний», тому і взяв це в дужки

>дехто часто сприймає «панівний» як «правильний»

Скоріше як «вірний». "Правильний" — що підпорядкований правилу.

Там мало людей із цим прізвищем. Цього не досить, щоб ствердить ужиток (ми не знаємо звідкіль родом 60 осіб, бо ось тут "Прізвища закарпатських українців":https://archive.org/details/pryzv2005/page/154/mode/2up?q=горіздра, написано таке: «Горіздра (арх). 1648: Horizdra Iuan - Калитовиця біля Н.Воріт (Maksay 543). « Від місц. укр. горі - "угору" - здріти - "дивитися"».)
У корпусах не засвідчено цього слова, у словницях – так само.

Про Закарпаття не знав. Дякую, що поділилися! Бачте. вже ми трошки та й нашкрябали відомостей за се слово. :) Ще би в Куліша надибати...

До речі, на Wikisource (https://uk.m.wikisource.org/wiki/Реєстр_Війська_Запорозького_1649_р._Полтавський_полк) в Реєстрі Війська Запорозького 1649-го року в Полтавськім повку, Рашавській сотні пишеть ся деякий Дмитро Горѣздренко (Горьздренко).

А тут писано, як Дмитро Горѣздынко (https://archive.org/details/reestravsegovois00unse/page/302/mode/1up?view=theater), та то є певно яка хиба.

Ого, дуже цікаво, виявляється це давнє слово

Може бути 😉

Дарма що словниці та корпуси мови не засвідчують його.

Жаль, та не все є свідчено в писемстві, ба й сила писаних діл донині не дотривала. Та все яко прізвище зберегло ся

»Дарма що словниці та корпуси мови не засвідчують його.«

U slœuniçiex e. A “корпуси мови не засвідчують його” — izgoden eimy, darma.

___
A u tœmy bavity yac pœd panomy Kuľturnyj abirihen
dodanuimy ‹незнай› iz vuigadanuimy teamomy ‘snob’ neyma ni slova o tœmy oge ono e viedomo u inchie znaceigne — a u znaceignie ‘snob’ het' nicde i blizyco, za tó pœd viedomuimy u slœuniçiex ‹goriezdra› e çiela ròzmóuva i o tœmy yac ono zastarielo e, i neviedomo “na Velicœy Oucrayinie”, i yac u corpusie neyma, i yac “lixye 60 osœb na Zacarpattie ye znaié”.

Згоден з вами

»Тут і так у кращому випадку кують нові слова, що ніде не були засвідчені в українській мові«

Móuvte za sebe. Ya, “u crasjchomou vuipadcou”, dodaiõ, coli moga, slova tocenœi u slœuniçiex. I agy coli yno teaclo slovo ne ouspieiõ riesti u slœuniçiex ci yacax gerelax, agy togdie couiõ yno novo slovo. Ta i tó, couiõtchi yno novo slovo, tscieiõ yasœucouati yeoho tvar, pœdperchi gerelami, a ne yz palça smoctiõ.

@אלישע פרוש
Мовлю за більшість, ба тут і мову рівнять по більшості мовців. Ви самі знаєте якою мовою мовить більшість і яке ставлення в більшості до цього проміту (project).

»Мовлю за більшість, ба тут і мову рівнять по більшості мовців. Ви самі знаєте якою мовою мовить більшість і яке ставлення в більшості до цього проміту (project).«

Niesmi pèuen ci oboye’smo na odinie storœnçie.
Moya izmienca Vam bie na Vachõ o tœmy oge ni bui bœilcheisty tou i tac dodavala couta slova, nacy moya œdpoviedy bie oge couti nova slova na prava i na lievo ne e dobra põty — a pered usiemy e treba gleadati po ouge viedomax teaclax slovax, yzocrema po slœuniçiex, i agy coli neyma mogemo couti yno novo slovo. O sobie'smi u tœy izmiençie pisau ne yacoiõ móuvcoiõ ya móuvlõ proti tomou yacoiõ móuvity bœilcheisty — o tœmy het’ ne bie móuva ni ou mene ni ne ynacye u Vachie izmiençie.

Neyasno mi bie i coho he “bœilcheisty” mieniste — ci bœilcheisty tuix cto siõdui unosity, abo poglead bœilchosti Oucrayinçœu u rodovie na sèsy zasnœu (cto znaié-y).
Ta menyche iz tuimy, u poperedneiy Vacheiy izmiençie ni u moyeiy poperedneiy œdpoviedi na yõ nicy o tœmy yac cto móuvity ne bie — ale o tœmy yac “usi tout i tac dodaiõty couta slova”.

Ya iesce pisax oge coli ouge iti dodati yno novo couto slovo, to slied e yasœucouati ye i pœdperti gerelami — a ne prosto dodati i cògen nai si gadaié cyto ta œdcui tó imé bouti.

@Carolina Shevtsova

»проміту (project)«

Xotcha ya sam niesmi riexiu cyto za yno slovo bui nailieple boulo za ‘project’, raz uzemchi riecy ‹zasnouti› a inogdie ‹prometati›, ta coli drougoe — he Vui’ste tout, to xtieu buimy zamietiti oge tout bui poprauno boulo iti yz tvara rieci ‹metati› a ne ‹mietiti›. Darma obie’ste œd odina corene — znacete rœznui teamui: ‘to cast, throw’ ta ‘note, mark; aim’. Yac lat. ‹projectus› e œd ‹jicere / jacere› ‘metati, veregti’, to sloveisno e oge i viedome u rous. ‹про́міти› (Gelex.) “pœunœcyne siayvo = projection of [northern] light” e œd ‹met•ati› a ne œd ‹miet•iti› — otge *‹prómeut› /ˈpromi̯͡ʉt/, a u inchiex padiex: ‹promet•› /ˈpromɛt•/ — iz e-u-peregolosomy. Abo ge, pervotvar e *‹promeity› /ˈprome͡itʲ/ [ˈprᵘɔmitʲ, ˈprᵘɔmeʲtʲ] — iz *e-y-peregolosomy.
Ne viemy rodou ‹i› u ‹про́міти› ou Gelexœuscoho. Gadaiõ tó bui moglo bouti vuirœunagne za tvaromy odininui imenoualna padou — bõdy œd *‹prómeut› ci *‹promeity›. Obace, poprauno bui boulo: ‹prómeut : prómet•› ci *‹prómeity : prómet•›, ta lédve ci ‹promiet : promiet•›.